Подоляк про міністра культури Ткаченка: Він залишає після себе один хороший проєкт і багато криз

Подоляк про міністра культури Ткаченка: Він залишає після себе один хороший проєкт і багато криз

Подоляк про міністра культури Ткаченка: Він залишає після себе один хороший проєкт і багато криз

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав заяву про звільнення. Своє рішення поясним тим, що Кабмін відокремив від сфери впливу Мінкульту Державне агентство з питань кіно.

Це стало останньою краплею у чаші терпіння міністра, написав він у Фейсбуці, а передостанньою був розмір державного фінансування культури у 2022 році. Як повідомляло Суспільне Культура, уряд запропонував на 10 мільярдів менше, ніж просить культурна галузь.

Чи дійсно Ткаченко вирішив звільнитися через те, що у Мінкульту відібрали Держкіно, чи не може міністр блефувати таким чином, щоби добитися збільшення фінансування культури у 2022 році та що залишає після себе Ткаченко у спадок, пробувши міністром культури понад рік - Верховна рада призначила його на посаду 4 червня 2020 року, - на ці питання в ефірі Радіо Культура відповіла Ірина Подоляк. Вона була заступницею міністра культури та інформаційної політики Володимира Бородянського у 2019 - 2020 роках, а до цього - першою заступницею голови комітету Верховної ради з питань культури та духовності.

- Пані Ірино, відставка Ткаченка – лише історія про кіно?

- Це історія про те, що наша держава на 30 річницю незалежності не знає, що таке культура, з чим її їдять. Це як валіза без ручки - шкода кинути і немає сил нести, особливо не зрозуміло куди її нести. Тому однозначно, це не історія про кіно. Це історія про державні ресурси, про кошти платників податків, і про можливість ними розпоряджатися без зайвих ланок, таких як міністерство, умовно кажучи. Тому це про владу і про доступ до ресурсів.

Те, що зараз склалося, коли в абсолютно непристойний спосіб Кабмін за відсутності міністра в Києві, бо він, наскільки я розумію з його повідомлень, був у Парижі на черговому засіданні ЮНЕСКО, вирішує в чергове реструктуризувати міністерство, - це абсолютно непристойна історія. Але не перша. Ви знаєте, що ідея об'єднання чотирьох гігантських міністерств в одне мегагігантське, чим недовгий час займалися в 2019-2020 роках ми, коли працювали в Міністерстві культури, належить Олександру Ткаченку – організація такого величезного міністерства культури, молоді, спорту, інформаційної політики, туризму і решти.

Після того, як відбулася відставка уряду [Олексія] Гончарука, і наше міністерство написало заяви, ми не продовжили працювати, від Міністерства культури відкромсали, відділили Міністерство спорту назад, потім в Міністерство культури довго не могли призначити міністра, потім призначили Ткаченка, потім забрали туризм і знов перевели під Міністерство економіки. Зараз бачимо, що Держкіно забирають без погодження, без координації. Про яку командну роботу ми можемо говорити? Про яку візію ми можемо говорити, що, наприклад, базисом є не економіка, а культура, як це є у всіх нормальних країнах?

На мою думку, культура мало цікавила владну верхівку, коли в культурі не було грошей. А тепер, коли трошки з'явилися гроші, наприклад, з'явився Український культурний фонд з кількома сотнями мільйонів15 грудня Верховна рада України ухвалила Державний бюджет на 2021 рік. За ним Українському культурному фонду буде надано фінансування у розмірі 695 млн грн., Держкіно почало фінансувати виробництво фільмів, це теж кількасот мільйонів гривеньБюджетна програма "Державна підтримка кінематографії" у 2021 році становила 583 млн. 174 тис. грн., і всі рішення ухвалюються не в Кабінеті міністрів і тим більше не в міністерствах, а ухвалюються всі важливі для країни рішення в Офісі президента, ну то очевидно, що з'явилися гроші і з'явилася потреба цими грошима безпосередньо управляти.

- А в чому тоді тут проблема? Ткаченко – людина з команди, так би мовити. І не з останньої десятки, а першої.

- Ви кажете людина з середини, а хіба ви не бачите, як починаючи з 2019 року змінюються команди. Приходять з команди одні, потім вони йдуть. Потім приходять з команди інші. Потім треті приходять. Тобто команди змінюються залежно від того, наскільки змінюються пріоритети. От і все. Я не можу знайти тут логіки. Бо її немає. І це не командна робота, не командне управління, це не є добре врядування. Це хаотичне врядування, яке побудовано на волюнтаристських принципах, якимись людьми, які випадково опинилися у владі і які не розуміють, що державне, публічне управління – це є складні процеси. У них дуже лінійне уявлення про ієрархію. Лінійне уявлення про те, що Кабінет міністрів - це орган, який виконує командні рішення.

- Уточнимо, що Ткаченко написав заяву, це не означає, що він більше не міністр.

- Так, заява про відставку не означає його відставку. Парламент повинен проголосувати за це. Він може і не підтримати заяву.

- Що тоді буде?

- Ткаченко далі буде працювати. Може він буде виставляти умови. Просити більший бюджет [на культуру].

- Може бути ця заява певними торгами?

- Я не люблю гіпотез. Я волію прямо дивитися на процеси. Відбулася непристойна ситуація з Кабміном. Ткаченко написав заяву. Я сприймаю це так, що він не приймає таких правил гри, хоче йти, тому що з членами команди так не поступають. І я саме так це розглядаю. Я вважаю, що Верховна рада має задовольнити його заяву. Я не схильна думати, що це є з боку Ткаченка якісь ігри чи інтриги.

- Як ви оцінюєте роботу Ткаченка на посаді міністра культури? Він в Фейсбуці написав великий пост про свої успіхи.

- Я вважаю, що зміни були доволі крапельними, але один проєкт був, як на мене, дуже хороший. Це проєкт, який пов'язаний з реставрацією історичних пам'яток.

- Велика реставрація?

- Це ж віртуальна назва, а реальна назва "Велике будівництво". Бо бюджетної програми, яка б називалася "Велика реставрація", немає. Але це немає значення, чи це написано літерами, чи це ми так називаємо, сама ця програма, вважаю, є дуже корисною. І навіть те, що пан Ткаченко був ініціатором її започаткування, я вважаю, це добре, це власне те, що залишиться після нього.

- А той напрямок, в якому ви зараз як активістка працюєте, - інституційна спроможність та прозорі правила гри в культурних інституціях. Цьогоріч ми зіткнулися з проблемами і в Українському культурному фонді, і в Довженко-Центрі. Це заслуга в лапках міністерства, що не було прозорості?

- Це і є те погане, що залишається після Ткаченко, якщо Верховна рада задовольнить його заяву про відставку. Він позалишав після себе великі інституційні хвости. Він позалишав після себе багато криз. Він залишив абсолютно неспроможну, керовану, ручну, аморальну Наглядову раду в Українському культурному фонді, не ухваливши політичного рішення і не створивши умови, щоби Наглядова рада була перезавантажена. Він мав такі можливості. Він, наприклад, до тепер не підписав контракту з особою, яка виграла абсолютно чесно на конкурсі керівника Довженко-Центру – Олена Гончарук. Вона дотепер в.о., хоча це порушення закону, вона конкурс виграла і з нею повинно бути підписаний контракт.

Насправді досить багато таких провалів, криз позалишав Олександр після себе. Підозрюю, це тому що він не хотів іти на конфлікти з представниками старих еліт, тому що він не був зацікавлений в якихось напруженнях. Він був зацікавлений спускати все на гальмах, зализувати і казати: "Тут я не маю прав, тут немаю повноважень, тут немаю підстав, тут саме розсмокчеться". Відповідно таких багато висяків, як кажуть на кримінальному сленгу, після нього, на превеликий жаль, залишилося.

Що відомо

  • 10 листопада уряд ухвалив постанову про те, що "Державне агентство з питань кіно є органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері кінематографії".
  • З законодавства викреслили формулювання, що діяльність агентства спрямовується і координується Кабміном через Міністра культури та інформаційної політики.
  • Наслідки цього рішення – Держкіно не підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики. Тому самостійно буде приймати і реалізовувати рішення, не чекаючи погодження Мінкульту, або направляти пропозиції уряду, які будуть розглядатися на засіданнях уряду.
  • Також конкурси на виробництво та розповсюдження патріотичних серіалів буде проводити Держкіно. Раніше цим займався Мінкульт. У 2020 і 2021 році бюджет конкурсу був по 50 млн. гривень.

Читайте більше

Пилип Іллєнко: "Рішення відокремити Держкіно від Мінкульту правильне"

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше