”Слідом за пам’яттю”. Як у Кропивницькому писали диктант єдності

”Слідом за пам’яттю”. Як у Кропивницькому писали диктант єдності

”Слідом за пам’яттю”. Як у Кропивницькому писали диктант єдності Суспільне: Кропивницький

Кропивничани долучились до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Це щорічна акція, присвячена Дню української писемності та мови, який відзначають 9 листопада. Диктант транслювався в етері Суспільного, на Українському радіо і Радіо Культура. Автор тексту – український письменник Юрій Андрухович. Текст про осінь. Називається ”Слідом за пам’яттю”. Суспільне бачило, як писали диктант в медичному та педагогічному університетах.

Перед початком диктанту Юрій Андрухович сказав про власне хвилювання: ”Надзвичайно хвилююся. Я не знаю, який буде результат, наскільки мій диктант сподобається учасникам, але він прозвучить”.

Кропивницька філія Донецького медичного університету

”Слідом за пам’яттю”. Як у Кропивницькому писали диктант єдностіСуспільне: Кропивницький

Долучились до написання диктанту двоє викладачів і 20 студентів філії, серед яких – іноземці.

Джон Агесін приїхав з Нігерії. За п’ять років у Кропивницькому вивчив українську – розповів студент: ”Вона дуже мелодійна, щира. У себе в країні ми спілкуємося і англійською, і юрубаською. Юруба – мелодична мова, має музичні назви і звуки. Українська теж мелодійна, і коли читаю вірші Шевченка, дуже подобається, як мова складається”.

Брат і сестра Зейдун та Ненсі Аль-Жада українську вивчили, коли з батьками емігрували з-за кордону. Зі слів Зейдуна, дуже хвилювався перед написанням диктанту: ”Вперше пишу диктант єдності. Ми з сестрою, думаю, обоє хвилюємось”.

Диктант тривав 20 хвилин. Джон Агесін поділився враженнями: ”В третьому абзаці декілька слів не зрозумів. Це мене спонукає ще більше читати. Як казали до початку диктанту, щоб гарно написати, треба багато читати. І я зрозумів, що треба більше читати”.

Ненсі Аль-Жада сказала, що вони з братом підказували одне одному: ”Загалом, було нескладно, але диктор дуже швидко читав, я не встигала за ним. Та коли він перечитав текст, я змогла дещо доставити, дещо дописати”.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

”Слідом за пам’яттю”. Як у Кропивницькому писали диктант єдностіСуспільне: Кропивницький

В університетській бібліотеці писати диктант єдності зібрались 36 людей – студенти, викладачі та пенсіонери.

Зі слів Дар’ї Алєксандрової, диктант єдності – це один із способів показати, що українці єдині: ”Так ми підтримуємо українську мову”.

Тетяна Шамшур розповіла, що через написання диктанту ”хоче повернутися до свого коріння”: ”Ми вчилися в радянській школі, все було русифіковане, ми краще розмовляли російською мовою, аніж українською. Українська мова була ”в загоні”. Нині ж у нас підйом національної єдності і свідомості, тому дуже хочемо повернутися до свого коріння”.

Вперше диктант єдності писала викладачка Ірина Козир: ”Сьогодн день, який піднімає дух український, який вселяє надію в те, що Україна є і буде. Мабуть, сьогодні день, коли кожен українець намагається підтвердити свою ідентифікацію, свою любов до України і рідної мови”.

Після написання, учасниця диктанту Світлана Ражева розповіла, що текст їй сподобався, не встигала за швидкістю диктора: ”Не встигала записувати, дописувала на повторі”.

Дар’ї Голубовській текст здався заскладним: ”Не можу сказати, що мені дуже сподобався. Було цікаво, але трохи складно, бо дуже швидко начитували і я не встигала дещо записати”.

У диктанті автор використав багато складних слів, сказав професор української мови Світлана Ковтюх: ”Як на мене, диктант – середньої складності, хоч декому може видатися і важким. Насичений і орфограмами, і пунктограмами. Думаю, складним було написання прислівників разом та окремо. Взагалі, написання складних слів для цього диктанту показове”.

Що відомо

  • Диктант можна перевірити самому або надіслати на адресу Українського радіо онлайн або офлайн. Текст диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада об 11:00.
  • В Україні відбувся радіодиктант національної єдності. Як це було.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди