"Найскладнішим у роботі сурдоперекладача є швидкість". Кропивничанин Руслан Вихівський

"Найскладнішим у роботі сурдоперекладача є швидкість". Кропивничанин Руслан Вихівський

"Найскладнішим у роботі сурдоперекладача є швидкість". Кропивничанин Руслан Вихівський Суспільне Кропивницький

Руслан Вихівський працює сурдоперекладачем на Суспільне: Кропивницький понад п'ять років. Він народився в сім'ї людей, які не чують, тому вважає мову жестів своєю рідною. Каже: незважаючи на це, рік готувався до цієї роботи, навчався та проходив курси.

За словами Руслана, найскладнішим у роботі сурдоперекладача на телебаченні є швидкість, адже державна мова дещо відрізняється від щоденної.

"Ефірний час дуже стислий, а кореспонденти хочуть подати якомога більше інформації. І мені за допомогою набору жестів потрібно донести її глядачам з вадами слуху. Бувають такі випадки, коли дехто каже мені: "А чому ти не встиг попрощатися?”, або "Поясни, що ти там сказав"".

"Найскладнішим у роботі сурдоперекладача є швидкість". Кропивничанин Руслан ВихівськийСуспільне Кропивницький

Мова жестів не складна, оволодіти нею може кожен, переконаний сурдоперекладач. "Наша мова звукова, ми формулюємо свої думки через мовлення. Глухі люди висловлюють їх за допомогою жестів, а почуття, наприклад, здивування, засмучення – мімікою обличчя".

За словами Руслана Вихівського, мовою жестів можна спілкуватися, інколи навіть не використовуючи абетку. "Знати літери дактилем Комунікація за допомогою пальцевої абетки. теж потрібно. В принципі для того, щоб назвати своє прізвище, ім'я і по-батькові, треба знати алфавіт. А взагалі, щоб передати швидко слова і думки, то окремим жестом можна показати певне слово".

Руслан розповідає, що в університеті у Полтаві вивчити мову жестів можна за десять місяців, у Києві за чотири.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди