Коронавірус і війна на Сході. Cекретар РНБО Олексій Данілов про безпеку України

Коронавірус і війна на Сході. Cекретар РНБО Олексій Данілов про безпеку України

Коронавірус і війна на Сході. Cекретар РНБО Олексій Данілов про безпеку України

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов дав Українському радіо велике інтерв'ю, у якому розповів про стратегію нацбезпеки, тактику розведення військ, черговий обмін полоненими, окуповані території та, звісно, коронавірус. Інтерв'ю Світлани Мялик.

Про коронавірус

Наскільки готова Україна до коронавірусу? Адже у нас вже є перший зафіксований випадок захворювання.

Зараз ми робимо і робили, починаючи з 11 січня, все від нас залежне, щоб Україна підготувалася до зустрічі з такою хворобою як коронавірус. Європою він не так швидко поширюється, хіба що Італією — країною, де дуже багато туристів. І поширюється він у тих місцях, де є туристи. Ще одна країна, де поширюється коронавірус — Іран, там є свої специфічні культурні питання. Щовечора вони мають проводити певні процедури у місцях, де є велике скупчення людей. У країнах, де такого немає, є випадки, але вони поодинокі.

Чи є частка правди у домислах, що коронавірус є певним видом біологічної зброї?

В інтернеті можна знайти все, що завгодно. Але ми вважаємо, що це проблема китайської сторони, і вони це розуміють, тому вони робили потужні заходи з локалізації вірусу. Вони закрили місто Ухань, тому що розуміли, що у них там відбувається.

Наскільки технічно готова Україна до коронавірусу?

Ми б хотіли, щоб таких випадків у нас було якомога менше. З іншого боку, ми живемо у світі, де люди пересуваються різними країнами і містами. Ми прогнозували, що Україну ця хвороба не мине, і підготувалися. У нас зараз підготовлено понад 12 000 ліжок саме в інфекційних відділеннях. У нас є фахівці, лікарі, які до цього готові. Повністю прописана процедура, як має проводитися лікування у разі виявлення хвороби. Ми не сиділи і не чекали, поки воно звалиться нам на голову.

Із 11 січня ми почали моніторинг по всіх країнах, при Раді нацбезпеки України створено моніторинговий центр. 21 січня, коли Китай відкрив РНК цього вірусу, ми відразу запросили наших фахівців — Інститут Академії наук та одну приватну компанію — одні 14 числа, другі 21-го зареєстрували українські тести, якими сьогодні користуються, щоб досліджувати тих людей, в яких є ситуації, пов'язані з коронавірусом. Люди, яких ми евакуювали у Нові Санжари, проходять дослідження. Перші дослідження показали негативні результати, повторні також, тобто вірусу там немає. Люди їдуть додому, але перебувають під наглядом лікарів. Надалі ще щонайменше кілька тижнів ми будемо їх супроводжувати, щоб упевнитися, що ми в безпеці. Я особисто був у Нових Санжарах, і нічого лячного там немає.

Ми працюємо з геоінформаційними системами, які дають нам можливість відстежувати будь-яку ситуацію, що відбувається у світі, стосовно будь-яких подій. З коронавірусом ми також розуміємо, у яких країнах світу це відбувається — ба більше, у яких містах, розуміємо середній вік населення, який хворіє на коронавірус, розуміємо, які люди, на превеликий жаль, помирають від нього. Переважна більшість — це люди літнього віку — 80-85+. Люди, які отримали прививку на кір, майже не хворіють. Коли ми маємо понад 90 000 людей, які захворіли на коронавірус, дослідники бачать, що це за люди і як це відбувається. Вакцини ще немає, але нею займаються найкращі дослідники, тому ми вважаємо, що найближчим часом її створять. Наші вчені також спілкуються з головними науковими центрами.

Люди масово скуповують крупи, цибулю та часник. Чи можете ви заспокоїти громадян, сказати, що коронавірус — це не так страшно?

По-перше, цибуля та часник — це наш народний засіб, який дозволяє застерігатися та підвищувати імунітет у будь-який період року. По-друге, нічого страшного немає. Найгірше, коли люди починають самі себе накручувати та створювати панічні настрої. Якщо ми візьмемо звичайний грип, до якого ми звикли, то на нього хворіє набагато більше українців. Ба більше, від звичайного грипу і гине більше людей, ніж від коронавірусу, щороку це близько 650 000.

Про іранську делегацію та збитий український літак

Іран зараз стає червоною точкою на мапі поширення коронавірусу у світі. Незабаром в Україну має приїхати велика іранська делегація у справі про збитий в Тегерані літак МАУ. Які новини ви очікуєте та чи не стане на заваді коронавірус?

Плітки, що керівництво країни Іран хворіє, померло і таке інше, не відповідають дійсності. Що ж стосується нашої співпраці з іранською стороною, то вже 9 січня ми зробили заяву, що був збитий наш літак. З першого дня ми почали співпрацювати з ними, аби дослідити, що відбулося. Нам не подобається те, що друга ракета, яка влучила у наш літак, була відправлена не на 3-й секунді, як мала, а на 29-й. Нас це дуже бентежить, тому дослідження для нас є фундаментальною частиною цього розслідування. Сьогодні розслідування триває в Тегерані, але воно відбувається за обов'язкової участі української сторони. У мене була місія в Тегеран, і ми домовилися, що найближчим часом це питання буде вирішене. Ми чекаємо делегацію, щоб уже в Україні вирішити, як це відбуватиметься технічно.

Зараз світ лякає нова загроза — протистояння між Москвою та Анкарою, і всюди можуть бути залучені і Європа, і США. Як ви розцінюєте цю ситуацію?

Справді зараз є загострення російсько-турецьких відносин і відбувається воно дуже жорстко, є загиблі серед турецьких військових. Стосовно Європи я не можу сказати, що вона буде втручатися. Щодо Сполучених Штатів, я не виключаю, що вони можуть як член НАТО долучитися до допомоги турецькій стороні. Але росіяни, як завжди, кажуть, що їх там немає. Насправді ми розуміємо, що це не відповідає дійсності. Вони там є і їх багато.

Про війну з Росією

Сьогодні складається враження, що з порядку денного усунули питання війни на Сході. Як ви зараз оцінюєте ситуацію і що вдалося зробити, щоб прискорити завершення війни?

На превеликий жаль, війна з Російською Федерацією триває вже більше ніж шість років у нашій країні. Це питання не може сходити з нашого порядку денного, і ми займаємося ним щодня. Є чітке завдання закінчити цю війну. Але йдеться про те, що ми можемо втратити наш авторитет і суверенітет чи йти на поступки ворогу. Сьогодні проводиться багато консультацій щодо розведення військ. Розведення ми розглядаємо як гуманітарний процес. Бо велика кількість людей, які проживають на окупованих територіях, не можуть потрапити на українську територію, тому що вона є заблокованою. У нас немає сполучення з Луганською областю по автошляхах. Таке сполучення є лише з частиною окупованої Донецької області. Ми дуже хочемо, щоб уже цього року на цих територіях відбулися вибори під егідою України та українського ЦВК, і українські прикордонники стали на кордон з Росією. Ми над цим постійно працюємо. Росія розуміє, що в них може не вистачити грошового кисню, щоб утримати те штучне утворення, яке має назву Російська Федерація. Тому їм потрібно створювати собі зовнішнього ворога, щоб не розсипатися.

Чи бачите ви можливість проведення виборів на окупованих територіях одночасно з місцевими виборами восени?

Дуже хотілося б, щоб так сталося, але якщо ми не будем готові, то жодних виборів там не може бути. Ми не можемо проводити вибори на законодавчих актах, які не є підзвітними українській Конституції. Ми жодного метра нашої території не віддаємо. Тут пролита українська кров, тому ми будемо її боронити і йти не збираємося. У тому, що стосується тактик і стратегій, ми прагнемо якомога швидше закінчити цю війну. Я не буду відкривати всі таємниці, що ми зараз робимо та над чим працюємо, але можу сказати, що наше військо готове до будь-якого опору наших ворогів. Ми підтвердили пять стратегій з деокупації Донецької та Луганської області. Затверджена також президентська стратегія, яка встановлює, що на першому місці стоїть людина, її безпека та можливості в нашій країні.

Які ключові пріоритети затвердженого державного оборонного замовлення на три роки?

По-перше, безпрецедентне збільшення на військове озброєння — більш ніж мільярд доларів буде витрачено цьогоріч, щоб наше військо було здатне дати відсіч ворогу. По-друге, там є дуже потужна ракетна програма. У 1994 році ми підписали Будапештський меморандум. Тоді ми думали, що перебуваємо під захистом тих країн, які поставили там підпис. Тепер ми розуміємо, що ці меморандуми та документи не працюють у світі, де зараз поважають тільки силу, тому ми повертаємося до тих речей, які були в країні і задіюємо фахових людей, які займалися ракетобудуванням. Колись казали, що в Радянському Союзі робили ракети. Ракети робили в Україні. 98% того, що відбувалося з ракетами — це був Дніпропетровськ, Харків, Павлоград, наші центри ракетобудування.

Які ви бачите сценарії активізації питання повернення анексованого Криму? За яких обставин Росія погодиться говорити про Крим?

Те, що трапилося з Радянським Союзом, коли він за лічені місяці почав розвалюватися, трапиться і з Російською Федерацією. Питання повернення Криму зараз вкрай складне, ми не можемо сказати, що спроможні вирішити його військовим шляхом.

Коли відбудеться черговий обмін та чи є вже списки?

Список на обмін є, він постійно узгоджується, є окрема група, яка цим питанням займається. У нас є велике бажання забрати наших бранців додому. Це майже 200 осіб.

Чому до минулого списку полонених потрапили особи, яких звинувачують у катуваннях та знущаннях над українцями? Називається прізвище, зокрема, Євгена Бражнікова, який потрапив у список, але який катував українців у так званій "ізоляції". Про це писав журналіст Станіслав Асєєв, якого нещодавно звільнили з полону.

Це складне питання, до якого я би ставився обережно. Сьогодні в нас є складні процеси, коли людина щось каже, а потім воно не зовсім підтверджується. Якщо слова журналіста, який перебував на території Донецької області за ґратами, підтвердяться, то буде відповідне рішення прийняте, повірте…

Яке саме?

Відповідно до нашого законодавства.

Тобто він (Євген Бражніков — ред.) буде поміщений за ґрати?

Якщо людина скоїла злочин і це відповідає дійсності, то так і буде. Прощення не буде.

Але зараз відбувається щось схоже на неофіційну амністію.

Давайте з’ясуємо, для кого? Люди, які катували і вбивали, не мають права на амністію. Ми не можемо вбивць амністувати. Нам це ніхто ніколи не пробачить. Навіть люди, які перебувають на небі, нам не вибачать.

Ви родом з Луганщини і добре знаєте ментальність людей. Чому така ситуація виникла? Чому люди не стали чинити опір?

Така ситуація розпочалася ще з 2001 року, коли до влади в Росії прийшов Путін. У них був план, вони чітко розуміли, чим це закінчиться. І в 2007 році я казав, що вони будуть мати бажання забрати наш Крим, зайняти території Донецької та Луганської областей, бо для людини з аналітичним складом розуму це вже тоді лежало на поверхні. Вони займалися цими територіями та проникали в органи влади. Було дуже багато внутрішніх агентів.

Але зараз ми збудилися, об'єдналися, зрозуміли, що для нас Україна і як вона нам дорога.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди