Росія та Китай не хочуть вирішувати паливну та кліматичну кризи — експерт

Росія та Китай не хочуть вирішувати паливну та кліматичну кризи — експерт

Ексклюзивно
Росія та Китай не хочуть вирішувати паливну та кліматичну кризи — експерт АР

Відсутність президента Росії Володимира Путіна та генерального секретаря Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіня на G20 свідчить про їхнє небажання вирішувати паливну та кліматичну кризи.

Чому лідери двох країн не приїхали, як відбувався саміт "двадцятки" та що обговорюють кліматичній конференції ООН в ефірі Українського радіо розповів головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

Про актуальні міжнародні проблеми, обговорювані на саміті

Як розповів експерт, окрім питання вакцинації 40% населення планети до кінця поточного року і 70% — до кінця 2022 року і боротьби зі зміною клімату, обговорення якого буде продовжено на кліматичному саміті в Глазго, існують також два важливі питання — домовленість про найнижчий бар’єр податку на корпорації та домовленість США і Європейського Союзу про завершення суперечки, яка виникла під час президентства Дональда Трампа і стосувалася додаткових мит на експорт сталі з ЄС.

"Встановлення найнижчого бар’єра податку на корпорації є дуже суттєвим рішенням, оскільки є основою боротьби з так званою "деофшоризацією". Коли країни не хочуть сплачувати значні податки у власних країнах, вони виводять свої активи в офшори й сплачують їх там, де оподаткування є значно меншим. Тому, якщо вдасться досягти реалізації цієї домовленості, то за оцінками експертів, країни світу зможуть отримати 150-240 мільярдів доларів додаткових надходжень", — розповів Ус.

За його словами, ця суперечка була однією з основних причин, яка призвела до суттєвого "охолодження" відносин між США та ЄС.

Про значення фізичної відсутності на саміті голови КНР Сі Цзіньпіня

"У кулуарах таких заходів вирішується значно більше важливих питань, аніж на камеру. Тому фізична відсутність глави КНР і його виступ за допомогою відеозв’язку і відсутність глави РФ вплинуло на результативність саміту. Це є певним негативним моментом, особливо в контексті зростання напруженості, як біля кордонів Тайваню, територіальну цілісність якого часто порушує Китай, так і щодо ескалації воєнних дій зі сторони Росії на східних теренах України", — відзначив експерт.

Він відзначив, що відсутність Володимира Путіна і Сі Цзіньпіня є негативним сигналом про їхнє небажання фізичної розмови з представниками інших країн задля уникнення незручних запитань у їхню сторону.

Читайте також: Зеленський у Глазго: окупований Крим і Донбас — це дві екобомби у центрі Європи

"Також на саміті "Великої двадцятки" були підняті питання кліматичної кризи, подальше обговорення яких було перенесено на кліматичний саміт ООН у Глазго. І одним із піднятих питань стало скорочення використання вугілля, яке є складним питанням для КНР та РФ, оскільки економіки цих країн орієнтовані на цей паливний ресурс", — зазначив Ус.

За його словами, для Китаю вугілля складає важливу частину енергобалансу. При цьому, проблеми з енергетикою призвели до порушення глобальних ланцюжків постачання товарів, а нестача паливних ресурсів спричинила збій виробництв і призвела до нестачі продукції, на яку є попит на прилавках магазинів всього світу.

Чи можна вважати фізичну відсутність Путіна на саміті небажанням долучатися до вирішення світової енергетичної кризи

"Енергетична криза, яка триває впродовж останнього місяця у Європі є безпосередньо пов’язаною із політикою Росії. Зокрема з її спробою "зіграти" в так званий "італійський страйк", коли РФ вирішила чітко дотримуватися контракту, підписаного між Газпромом та країнами Європи щодо постачання газу, і не постачати палива додатково поза тим, що прописано в контракті. Хоча світова політика побудована так, що постачання палива, поза нормами, прописаними в контракті, — є, за замовчуванням, загальноприйнятою практикою. Це призвело до стрімкого зростання цін на паливо у Європі. Тому відсутність Путіна на саміті може бути спричинена його небажанням відповідати на запитання щодо політики Росії", — розповів Ус.

Окрім того, на його думку, Росія зараз більше акцентує на пандемії COVID-19 і прагне визнання російської вакцини "Спутник V".

"Щоби зрозуміти, чому так відбувається, достатньо глянути на показники смертності в Росії від COVID-19, а вони є дуже невтішними. Високого рівня смертності РФ досягла значно раніше за Україну і ці показники зберігаються до сьогодні. Це свідчить про неефективність російської вакцини", — відзначив експерт.

Також, він наголосив, що російська економіка не готова до відмови від вугілля, яку обговорюють лідери інших країн задля зменшення викидів парникових газів

"Російська економіка однозначно є неготовою до відмови, тому брати участь у таких обговореннях є мейнстрімом. Хоч РФ і може говорити: "Ми підтримуємо кліматичні цілі", але при тому щось робити для цього, а не лише говорити, вона не готова", — пояснив економіст.

Про рішення, що можуть ухвалити на кліматичному саміті

"Мені дуже цікаво було прочитати твіт Генерального секретаря ООН, який написав, що він залишає "ринг" не дуже задоволеним (мається на увазі саміт "Великої двадцятки"). Причиною цьому стали саме кліматичні питання. Оскільки були зроблені заяви без конкретних зобов'язань. А всі розуміють, якщо робиться заява без зобов’язань, то про неї швидко забувається і можна працювати в тому напрямку, щоби відмовитися від цих заяв", — відзначив Ус.

На його думку, той факт, що країни не взяли на себе конкретних зобов’язань впродовж 30 і 31 жовтня на саміті "Великої двадцятки", може стати сигналом до того, що і на кліматичному саміті у Глазго все завершиться лише заявами", — зазначив він.

Що відомо

  • 31 жовтня у Глазго (Велика Британія) розпочалася конференція Організації об'єднаних націй з питань зміни клімату Conference of the Parties 26 (Конференція сторін - ред.) або COP26 яка триватиме до 12 листопада. На захід зібралися світові лідери та близько 25 тисяч делегатів з різних країн. Конференція стала 26-ю зустріччю членів Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату і третьою нарадою сторін Паризької угоди. Саміт відбувається у Шотландському виставковому центрі у Глазго. Конференція мала відбутися в листопаді 2020 року, але була відкладена на рік через пандемію COVID-19.
  • У саміті беруть участь близько 120 світових лідерів. Зокрема до Глазго прибули президент США Джо Байден, прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, голова уряду Ізраїлю Нафталі Беннет, прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, очільник уряду Індії Нарендра Моді. На захід були акредитовані близько 25 000 делегатів від різних країн.
  • У Глазго 1 листопада Володимир Зеленький зустрівся з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, на кліматичному саміті COP26. Як повідомив сам Зеленський, вони обговорили безпекову ситуацію на Донбасі та енергетичну кризу в Європі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди