Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

У Вільнюсі завершився 12 міжнародий ярмарок сучасного мистецтва ArtVilnius'21. Це - одна з найбільших подій образотворчого мистецтва Східної Європи, яка щорічно збирає понад 20 тисяч відвідувачів та митців Європи. У ній беруть участь галереї та художники Литви, України, Німеччини, Білорусі, Нідерландів, Росії, Італії, Франції, Естонії тощо.

Як пройшов ArtVilnius'21 – розповідає арткритик та куратор сучасного мистецтва Костянтин Дорошенко.

Відповідно стилістиці Балтії, арт-ярмарок у Вільнюсі не демонструє марнославства та марнотратства, виступаючи місцем, де тисячі людей з Центральної та Східної Європи купують мистецтво для власних помешкань. Присутність в інтер'єрах живого мистецтва, не копій чи репродукцій світової слави майстрів, але такого, що просто тішить хазяїв, - з європейських практик повсякдення.

Така традиція існувала і в Україні, ще за часів СРСР в кожному великому місті були художні салони, де громадяни купували картини та декоративно-ужиткові витвори. Сьогодні, після десятиріч державної зневаги до мистецтва та споживацьких змагань у придбанні дорогих меблів і модної побутової техніки, ця традиція повертається і в Україну.

Ідея про те, що мистецтво неодмінно дороге, а сучасне - ще й незрозуміле, розвіюється практиками нового покоління художників, дилерів та клієнтів. А на ArtVilnius вже не вперше працює “Стенд молодого колекціонера” з роботами не дорожчими 500 євро.

Не менш важливою складовою, ніж збалансованість ціни та якості творів, в репутації ArtVilnius є дух солідарності, притаманний його команді. Солідарності як внутрішньоцехової, мистецької, так і до країн-учасниць форуму.

Два роки поспіль, 2014-го та 2015-го, ярмарок надавав безкоштовну участь галереям із України на знак підтримки нашої країни в ситуації російської агресії.

Цього року безкоштовну площадку у самому серці події, поряд із місцем проведення прес-конференцій та мистецьких зустрічей, організатори надали "Амбасаді культури", новоствореній білоруськими гелеристками у вигнанні, Валентиною Кисельовою та Анною Чистосердовою, інституції.

Їхня галерея "Ў", яка була осередком актуальної культури у Мінську, закрилася в жовтні 2020 року в розпал громадянського протистояння в країні. У Вільнюсі "Амбасада культури" представила графіку білоруських художників та суспільних діячів, створену ними під час ув’язнення за участь у протестному русі.

Художні практики ставали якорем людяності для заарештованих в умовах невідомості та знущань, точкою опори, способом зберегти здоровий глузд. Невеликі роботи, намальовані Михайлом Мішуком кульковою ручкою на сторінках блокноту, зображують загратований світ ізолятора Окрестіна та в'язниці у Жодіно, де художник перебував.

Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

Михайло Мішук. Малюнки з ізолятора Окрестіна та в'язниці у Жодіно. Фото надане "Амбасадою культури".

Малюнки шокуюче перегукуються з творами Сергія Кірющенка, що стояв у витоків явища сучасного білоруського мистецтва - решітка вже більше 20-ти років слугує основою образотворчості його абстрактного живопису.

Якщо для Кірющенка решітка є символом двоїстості світу, невловимої грані між сакральним і профанним, у Мішука це фіксація жорстокої реальності несвободи.

Солідарність притаманна і відвідувачам ArtVilnius. Щороку нагороду "Вибір глядачів" присуджують одній з галерей-учасниць. Цього разу свої голоси публіка віддала латвійській галереї PILOT, що представила експозицію, обігруючу кліше БДСМ. "Ця нагорода дуже багато значить для нас, особливо в цей час, коли один із учасників нашої виставки Крістіанс Бректе зазнає переслідувань і нападів у Латвії", – сказала галеристка Сабіне Вернере.

Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

Стенд та представники галереї PILOT. Фото надане ArtVilnius.

2012 року Бректе отримав приз професійного журі, як найкращий молодий художник ArtVilnius, нині він викладає в Латвійської Академії мистецтв. Загальнонаціональний скандал розгорівся навколо муралі Крістіанса "Присвята Джеммі Скулме".

Спадкова художниця, голова Спілки художників Латвійської РСР, лауреатка Державної премії СРСР, 1988 року вона стала однією з лідерів Народного фронту, політичного руху, що виступив за вихід Латвії з СРСР. "Ми всі дощові черв’яки, які мають вирощувати ґрунт", - закликала вона співгромадян до відродження незалежної батьківщини.

Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

Малюнки Джемми Скулме. Фото надане Mākslai vajag telpu.

Цю фразу неоновим написом Бректе розмістив на фресці, яку створив на брандмауері школи в центрі Риги на замовлення фонду "Мистецтво потребує простору". Навколо він зобразив графічні фігури, що перегукуються з циклом малюнків Скулме, в яких вона наслідувала наївну дитячу манеру.

Відсутність музею сучасного мистецтва - питання, гостре для Латвії так само, як і для України.

Метою фрески було привернути увагу до необхідності гідної репрезентації латвійської візуальної спадщини. Але деякі батькі учнів школи побачили в муралі загрозу. Твір було пошкоджено, організація та художник отримували погрози і скарги через те, що фреска нібито має еротичний та сатанинський вміст.

Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

Крістіанс Бректе. "Присвята Джеммі Скулме", візуалізація муралі. Фото надане Mākslai vajag telpu.

Дискусія захопила національні масмедії, одна адвокатка навіть висунула звинувачення проти художника за його загальну мистецьку практику, вгледівши в ній дитячу порнографію. Оцінку ситуації дала особисто міністр внутрішніх справ Латвії Марія Голубєва:

"В цілому мистецтво - це не той об’єкт, який треба аналізувати за допомогою інструментів кримінальної справи".
Марія Голубєва

На її думку, правоохоронні структури не мають вирішувати, який витвір мистецтва відповідає або ні чийсь уяві про порнографію, цензура ж у Латвії заборонена. Культурні організації оголосили про громадську підтримку Крістіанса Бректе, користувачі Facebook на знак солідарності з ним та ідеєю свободи мистецтва почали застосувати рамку "I Am An Earthworm" – "Я - дощовий черв’як".

На ArtVilnius’21 відбулася перша у Литві виставка NFT або криптоарту "Як скоро завтра" з трьох приватних колекцій. Серед репрезентованих були, наприклад, зображення з серії CryptoPunk, створеної 2017 року дизайнерами ігрової студії Lavra Labs Меттом Холлом і Джоном Воткінсоном. Ціна на деякі з цих картинок досягає мільйонів доларів.

Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

Метт Холл, Джон Воткінсон. NFT з серії CryptoPunk в експозиції "Як скоро завтра". Фото Костянтина Дорошенка.

В багатьох роботах на ArtVilnius оприявнювалось оновлене відчуття цінності спілкування та близькості, що загострилося досвідом пандемії і вимушеної самоізоляції. Литовська мисткиня Крістіна Норвілайте зробила інсталяцію, символізуючу родинний святковий стіл. Замість приборів та наїдків - вазочки із засохлими квітами, колись подарованими мамою і бабусею, локон доньки, що навчається за кордоном.

"Коли не можеш побачити рідних, бо ви роз’єднаних карантином, дрібниці, пов’язані з ними, набувають особливого значення", - говорить Норвілайте. Є серед її іронічних мініатюрних об’єктів і соціальні послання співгромадянам. Наприклад, "Під час карантину святої води немає".

Про ArtVilnius’21: мистецький ярмарок солідарності

Крістіна Норвілайте. “Під час карантину святої води немає”.

Читайте більше

Як і де українські художники створюють виставки. Короткий огляд альтернативних мистецьких просторів

Куди зникла любов? Три артбуки про сучасні романтичні стосунки, Tinder та щирість

Чому “куратор” одна з ключових фігур у мистецтві, та які кола треба подолати, щоб відкрити виставку

Мистецтво, створене для Інтернету та з Інтернету: що ми знаємо про нет-арт

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше