У Рівному з'явиться пам'ятник репресованим. Ініціатор його створення – начальник Нацполіції області Олексій Камишанський, який приїхав працювати зі сходу України. Як розповів він Суспільному, ідея виникла, коли почав вивчати історії репресованих жителів і зрозумів, що долі їм ламали в тому числі люди, які працювали у будівлі сучасної поліції.
Історія репресованої
Надію Логозу, у дівоцтві Дмитрук, за зв'язок з УПА у п'ятнадцятирічному віці відправили з Мізоча до Сибіру, разом з нею – маму та сестер. Майно конфіскували, на території господарства планували зробити дитячий садок.
В Амурській області дівчина працювала в колгоспі, мала невелику зарплатню, могла дозволити собі крупи та хліб. Загалом вела звичний спосіб життя. Жінка каже, що дуже сумувала за Україною і навіть зараз, згадуючи той час, пані Надія не стримує сліз.
Свою тугу за батьківщиною репресовані співвітчизники долали, розповідаючи вірші про Україну та співаючи повстанських пісень. Робили це нишком, серед своїх. Після одного з таких зібрань пані Надію та ще сімох людей заарештували.
"Прислали нам зі Львова агента, а він притворився таким українцем. А ми ж раді – приїхав з України. Але він, як виявилось, потім був у повстанцях. Його псевдо було "Біда". Він попався, і так щоб зберегти себе, він там на Львівщині повидавав всіх, кого знав, а потім його вже послали по Союзу", – пригадує репресована Надія Логоза.
За українські пісні та вірші їй присудили 25 років таборів. Вона відбула 3,5 роки. У 1955-му її звільнили і вона повернулась до України, в Мізоч, де живе і досі.
Надія – така не одна
Історія Надії Дмитрук – одна з сотень тисяч репресованих і висланих з Рівненщини.
"Всього десь виходить до 250 тисяч людей, які постраждали, або загинули, або були ув'язнені, відправлені на спецпоселення впродовж сорокового, середини п'ятдесятих років", – розповів історик Андрій Жив'юк.
Як хочуть вшанувати пам'ять репресованих
Начальник Нацполіції Рівненщини Олексій Камишанський відкрив архівну справу старшої сестри пані Надії.
Історії репресованих, каже правоохоронець, який переїхав сюди працювати із Луганщини, його вразили.
"Люди від'їжджали на Північ, або в інші райони. Без жодних підстав, по надуманих мотивах", – каже Олексій Камишанський.
Читайте також: Новий начальник Нацполіції Рівненщини: хто він та звідки приїхав
Нині в архіві Нацполіції області зберігається 14 тисяч таких справ.
"Ми вирішили на честь репресованих зробити монумент біля головного управління. Бо рішення про виселення частково приймались у цій будівлі, в цих кабінетах, де зараз розташоване головне управління", – каже начальник управління Нацполіції області.
Яким буде пам'ятник
Монумент буде висотою понад 3,5 метри.
З білого вапняку його створить рівненський скульптор Петро Подолець. Це буде стела у формі хреста.
"Вершину цього зображення буде тримати ангел, який звертається про захист тих людей, які були репресовані. Внизу – молода сім'я, котра має дитину, яка знаходиться перед від'їздом", – розповідає скульптор.
Розмістять монумент репресованим біля обласного управління Нацполіції області на розі вулиць Пушкіна та Хвильового.
Що відомо
- Профільна регіональна комісія при Рівненській ОДА ухвалила рішення щодо реабілітації репресованих радянською каральною системою. Йдеться про 85 жителів Рівненщини, — повідомив Суспільному голова комісії Андрій Жив'юк. Загальний список репресованих складатиме 200 імен або й більше, рішення обласної комісії ще мають затвердити у столиці.
- У жовтні 2019-го року на території військової частини у Дубні знайшли рештки 19-ти жертв політичних репресій, яких розстріляли "енкавеесники" у 1941-му році. Тоді на цьому місці була в'язниця. Територію досліджували фахівці меморіально-пошукового центру "Доля".
- У 2015-му році прийняли закон України про доступ до архівів радянських спецслужб. Він уможливив доступ до тих справ людей, які станом на 2015-тий рік не були реабілітовані.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
