Що отримала Україна від проведення саміту з ЄС. Пояснює експертка

Що отримала Україна від проведення саміту з ЄС. Пояснює експертка

Ексклюзивно
Що отримала Україна від проведення саміту з ЄС. Пояснює експертка Фото: Офіс президента України

12 жовтня у Києві відбувся 23-й саміт "Україна-ЄС". За його підсумками сторони підписали низку угод, зокрема про "авіаційний безвіз" та доступ України до програм "Креативна Європа" та "Горизонт Європа". Після зустрічі міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що у Києві задоволені процесом перемовин з європейськими партнерами.

Що отримала Україна від проведення саміту і чи позитивно це вплине на зовнішньополітичне становище країни — в ефірі Українського радіо прокоментувала виконавча директорка інституту безпеки Східної Європи Юлія Осмоловська.

Очікування від саміту

Експертка зазначає, що саміт не очікувався як такий, який принесе революційні заяви, рішення чи досягнення або навпаки — різкі оцінки ЄС щодо невиконання Україною певних зобов’язань відповідно до двосторонніх документів про співпрацю. На її переконання, зазвичай такі формати дають можливість "інвентаризувати" ту діяльність та двосторонні стосунки й прогрес, який відбувався протягом року, і зафіксувати цей стан справ кожної сфери у розлогій формі у спільної заяви.

"Там детально за кожним із пунктів виписали та надали оцінки співробітництву між Україною та ЄС. Загальний фон документу конструктивний, робочий, з відносно м’якою дипломатичною мовою", — наголосила аналітикиня.

З її слів, у тих сферах, де Україна не демонструє серйозного результату та прогресу в реформах, критика з боку ЄС "лунала помірковано": "Не відбулося зради в частині загрози ЄС відмінити рішення стосовно безвізового режиму з Україною, про що велися спекуляції напередодні саміту".

Вона додала, що у документі багато позицій стосовно безпекової ситуації на Сході України та у Криму "сходяться з оцінками президента України", що "віддзеркалюють дух спільної заяви".

Саміт "Україна-ЄС". Коментує експерткаЮлія Осмоловська. Скріншот: Youtube "Еспресо"

Пошук "фінішу" євроінтеграційних прагнень України

Фахівчиня зауважила, що Зеленський наголошував на "фініші" прагнень України на шляху до євроінтеграції в ЄС, позаяк його позиція свідчить про позицію президента України та української держави, адже головний мотив в таких діях — кінцева мета.

"Але я не можу сказати, що спілкування в рамках саміту та ті положення, які були покладені у відповідній частині спільної заяви дали відповідь на питання президенту стосовно "фінішу", — зауважила Осмоловська.

Читайте також: Україна та ЄС виступили зі спільною заявою за підсумками саміту. Головні пункти

На її думку, напередодні саміту іноді створювалося очікування, що Україна досягне проривної констатації й обійде позицію, яку займали Нідерланди відповідно до додаткового протоколу Угоди про асоціацію, коли фактично виключилась можливість для України претендувати на членство в ЄС.

"Той спосіб розв'язання цього питання українською дипломатією, на який погодився Європейський Союз — зафіксоване посилання на європейські прагнення України та її європейський вибір", — пояснила експертка.

З її слів, фактично було зафіксовано стан положень щодо європейської перспективи в Україні в Угоді про асоціацію до того, як Нідерланди надали свій рекомендаційний висновок, який, як додатковий протокол, був докладений до Угоди про асоціацію.

"Можемо вважати це компромісним кроком. Це дає можливість українським політикам говорити громадськості, що європейська перспектива для України не виключається, оскільки немає посилання на цей додатковий протокол Нідерландів у спільній заяві", — вважає фахівчиня.

Читайте також: Що змінить "авіаційний безвіз" між Україною з ЄС. Пояснює експерт

Питання Росії, Криму та Донбасу

Аналітикиня констатує, що дійсно, як і сказав президент, сторони мають спільну позицію щодо того, що Росія — сторона конфлікту, яка не займає конструктивну позицію ні в рамках "нормандського формату", ні в рамках тристоронньої контактної групи.

"Також інші положення спільної заяви, які стосуються Криму та невизнання незаконних виборів до РФ із залученням українських громадян, які проживають на підконтрольних територіях Сходу — всі ці аспекти знайшли своє віддзеркалення в цьому документі", — розповіла Осмоловська.

Читайте також: Зустріч Зеленського з Путіним може відбутися у "нормандському форматі" або поза ним — МЗС

Чи будуть нові санкції для Росії після саміту

На думку експертки, можна очікувати "певних санкцій" після проведення незаконних виборів до РФ у Криму: "Можливо вони не будуть широкими та масштабними, а, скоріш за все, точковими та індивідуальними — щодо окремих персоналій. Але це та позиція, в якій Україна не має розходжень з ЄС. Далі робота за українськими дипломатами та європейським бюрократичним механізмом".

А от в питаннях "газової війни", яку Росія зараз здійснює в Європі, мова саміту була більш поміркованою, коментує вона.

"У цьому можна прослідкувати неготовність європейських країн дуже радикально виступати проти Російської Федерації, у зв’язку з тим, що потрібно вирішувати питання постачання російських енергоносіїв до Європи", — додала фахівчиня.

Читайте також: "Євроінтеграції та безвізу нічого не загрожує". У МЗС оцінили підсумки саміту "Україна-ЄС"

Водночас вона розповіла, що за результатами саміту можна зробити висновок, що діалоговий процес тільки розпочався між сторонами: "У контексті реалій, які Європа побачила за останні кілька місяців є розуміння визнання загрози й деструктивної ролі Росії, яка застосовує транзити й поставки своїх енергоносіїв до Європи як засіб боротьби у гібридній війні".

Також експертка не знає, чи будуть віднайдені ефективні та дієві рішення, які матимуть ефект у короткостроковій перспективі.

Читайте також: "Авіабезвіз" та гарантії енергобезпеки: підсумки саміту "Україна — ЄС"

Підтримка ЄС закону про олігархів

Аналітикиня констатує, що ЄС підтримує напрямок намірів боротьби України, шляхом впровадження відповідного законодавства, яке посилить боротьбу з олігархами.

"У восьмому пункті спільної заяви йдеться про реформи України у судовій сфері. Там є конкретні посилання на закони та прийняття їх Україною. А от відсутність посилання на закон про олігархів варто інтерпретувати як загальний підхід і оцінку зусиль України", — зазначила Осмоловська.

Вона вважає, що ці зусилля зараз є більш помітними у цьому напрямку і це не означає, що ЄС підтримав саме проголосований законопроєкт.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди