"Авіабезвіз" та гарантії енергобезпеки: підсумки саміту Україна — ЄС

"Авіабезвіз" та гарантії енергобезпеки: підсумки саміту Україна — ЄС

"Авіабезвіз" та гарантії енергобезпеки: підсумки саміту Україна — ЄС AP

У Києві відбувся 23-й саміт Україна — Євросоюз. Це було вперше, коли зустрілися утрьох президент Володимир Зеленський, голова Європейської Ради Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За підсумками саміту підписали три угоди. Дві з них передбачають доступ українців до європейських програм: дослідницької “Горизонт Європа” та мистецької “Креативна Європа”. Ще одна — довгоочікувана Угода про спільний авіаційний простір. Також сторони ухвалили спільну заяву, в якій йдеться про гарантії енергобезпеки Україні.

Безвіз у небі між Україною та ЄС

"Через вісім років нарешті підписано Угоду про Спільний авіаційний простірДвостороння угода між ЄС і третіми країнами, що встановлює спільні стандарти безпеки та лібералізує ринкові відносини у сфері авіації, дозволяючи ефективніше та безпечніше використовувати повітряний простір.. Це високі стандарти безпеки польотів, нові можливості для громадян і бізнесу, більша кількість рейсів та ширша географія подорожей”, – так угоду про "відкрите небо" між Україною та ЄС привітав президент Володимир Зеленський.

За документом, країни ЄС тепер можуть призначати будь-якого європейського перевізника для виконання рейсів в Україну. Також європейські компанії можуть виконувати внутрішні рейси в Україні.

Процес створення спільного авіаційного простору ЄС розпочав ще у 1999 році. 12 грудня 2006 року Рада ЄС уповноважила Комісію розпочати відповідні переговори з Україною. У жовтні 2013 року текст Угоди було погоджено сторонами, однак через зовнішньополітичні умови підписання було відтерміновано на невизначений термін. Угоду збиралися підписати у лютому, але на заваді стала європейська бюрократія, пояснили тоді в ОП.

Документ, що підписали 12 жовтня, передбачає взаємне відкриття ринків пасажирських, вантажних і поштових авіаперевезень з рівними умовами конкуренції та повагою до однакових правил. Угода також має зняти монополію на деякі, здебільшого прибуткові, маршрути і полегшити відкриття нових.

Як заявив радник уряду з питань міжнародної співпраці у 2016-2019 роках Василь Шевченко, ця угода означає загальний підхід до транспорту в Європейському Союзі – повна демонополізація, створення максимально конкурентних умов, безпека і високі соціальні стандарти ЄС.

"Запровадивши такі пріоритети, можна отримати єдині стандарти авіаційних польотів", — відзначив він.

Читайте також: Промисловий "безвіз" — мінімум за рік. Віцепрем’єрка Стефанішина розповіла про перегляд Угоди з ЄС

На думку Шевченка, з підписанням Угоди про "відкрите небо" мають активізуватися українські аеропорти, має зрости пасажиропотік через збільшення рейсів, а отже з'являться нові партнери та інвестиції. Він нагадав, що, коли Молдова підписала відповідну Угоду, ціна квитка до Лондона зменшилася із 225 євро до 45 євро і, відповідно, в рази зріс трафік.

Другий транш на подолання наслідків пандемії

ЄС виділить Україні другий транш макрофінансової допомоги — 600 млн євро.

Про це йдеться у спільній заяві за підсумками саміту.

"Ми привітали виконання умов надзвичайної Програми макрофінансової допомоги ЄС для України та взяли до відома рішення про виділення другого траншу обсягом 600 млн євро. Ми підкреслюємо важливість продовження відповідних реформ. Ми підтвердили важливість підтримки макроекономічної стабільності України та дотримання зобов’язань перед МВФ", — йдеться у заяві.

Перші 600 млн євро макрофінансової допомоги Україна отримала в грудні торік. Виділення другого траншу залежало від низки вимог, зокрема, щодо реформування судів. На початку вересня голова місії ЄС в Україні Матті Маасікас у коментарі Суспільному пояснював, що макрофінансова допомога політично пов'язана із програмою МВФ. І відзначив тоді зусилля України щодо судової реформи та висококваліфікованої Ради суддів.

Газове протистояння: Україна та ЄС опрацьовують сценарії

Україна та Євросоюз нині опрацьовують різні сценарії розвитку подій щодо постачання газу, розповіла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"Я розумію занепокоєння України щодо зменшення постачання газу від «Газпрому», і не тільки на цю зиму, а й на наступні. Ми намагатимемося збільшити постачання від країн-членів ЄС. Зокрема, через реверсні потоки від Словаччини", - сказала фон дер Ляєн.

За її словами, Словаччина готова зайняти більш активну позицію в цьому плані і забезпечувати поставки Україні. Також ЄС вивчає стратегічні можливості і потужності зберігання газу в українських сховищах.

У європейських сховищах нині бракує газу, а Росія відмовляється збільшувати поставки. Ціни на газ сягнули рекордних позначок — близько двох тисяч доларів за тисячу кубометрів. Тим часом російський “Газпром” почав заповнювати першу нитку "Північного потоку-2", який пролягає в обхід України до Німеччини. Але труба ще має пройти сертифікацію в Європі, що затягнеться на кілька місяців.

Шарль Мішель додав, що енергетичне питання винесуть до порядку денного Євроради наступного тижня, а ще проведуть політичне обговорення з 27 державами-членами ЄС.

Євросоюз підтримує продовження транзиту російського газу через Україну після 2024-го року. Та водночас радить Україні позбавлятися енергозалежності та інвестувати в відновлювану енергетику. Тому домовились за підтримки ЄС запроваджувати в Україні велику програму енергозбереження.

У відсутності прогресу на Донбасі винна Росія

Євросоюз вкотре підтвердив підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої країни. Україна та ЄС єдині в тому, що відповідальність за відсутність прогресу в мирному врегулюванні на Донбасі повністю лежить на Росії, сказав Зеленський. Він закликав Євросоюз накласти санкції на причетних до організації незаконних російських виборів на українських територіях.

Читайте також: У Держдепі призначили консультантку з питань Європи та Євразії

"До санкційних списків мають потрапити всі, хто брав участь в організації та проведенні виборів до Держдуми РФ в окупованому Криму, місті Севастополь і на тимчасово окупованих територіях України на Донбасі", — сказав президент.

Учасники саміту домовилися подвоїти зусилля для звільнення близько 450 громадян України, яких незаконно утримує Росія.

Перспектива членства в ЄС

На пресконференції після саміту Володимир Зеленський закликав ЄС бути більш сміливим та далекоглядним і надати Україні європейську перспективу.

“Мені як лідеру країни не вистачає цього розуміння, що ми йдемо одним шляхом. Де той фініш у цьому шляху і чи є він?”, — зазначив Зеленський.

Попередній саміт Україна-ЄС відбувся у липні 2019 року. За його підсумками сторони підписали угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.

Це питання обговорювали й за зачиненими дверима, натякнув президент, коли переглянувся з Шарлем Мішелем. А той додав: “домовилися, що потрібно мобілізувати дискусії в Євросоюзі”.

Президентка Єврокомісії, своєю чергою, сказала, що Україна та ЄС і так вже близькі, далі зближуються — і назвала три основні напрямки:

“Перше — це реформи. Друге — поступова економічна інтеграція. Це дуже потужна сила, це рушійна сила. Тому що це спростить інші напрями зближення. І також політична асоціація з ЄС, повне впровадження Угоди про асоціацію і Угоди про вільну торгівлю. Важливо, що ми єдина європейська сім’я, і ми працюємо разом”, — зазначила фон дер Ляєн.

Читайте також

Нардепи закликали Європарламент визнати перспективу членства України в ЄС.

Чи є в України приводи для занепокоєння щодо втрати безвізу з ЄС. Пояснює експертка.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди