Що таке даркнет і чи справді він такий небезпечний

Що таке даркнет і чи справді він такий небезпечний

Що таке даркнет і чи справді він такий небезпечний

4 жовтня компанія Facebook зіткнулася з масштабним збоєм. Того ж дня в ЗМІ з'явилося повідомлення, що персональні дані 1,5 млрд користувачів цієї соцмережі виставлені на продаж на хакерському форумі в даркнеті. Інформація, ймовірно, не відповідає дійсності, але тема даркнету знову опинилася на слуху.

Новини про витік персональних даних, які потім спливають в даркнеті, з'являються все частіше. Повністю анонімна мережа інтернету існує вже не перший рік, і відтоді вона оповита чутками. Частина з яких, варто визнати, правдиві. Але чи так страшний темний інтернет, як його описують? Як влаштований даркнет, що в ньому можна знайти та чим він може бути корисний для людства – читайте в матеріалі Суспільного.

Що таке даркнет

За даними Tor Metrics, Україна перебуває на 5 місці (4,9%) у світі за кількістю щоденних користувачів даркнету. До першої трійки входять США (19,3%), Росія (11,5%) і Німеччина (10%). Тож не будемо відставати від тренду і розберемо, чим даркнет відрізняється від інших мереж.

Щоб зрозуміти це, потрібно розібратися в структурі інтернету. Всесвітню павутину умовно можна розділити на три шари:

  • Поверхневий, або видимий інтернет (з англ. Surface Web): та частина глобальної мережі, яка індексується пошуковими системами на кшталт Google або Bing.

Як це працює: пошукові сайти використовують спеціальні програми, які переходять за посиланнями (які ведуть на інші сторінки або сайти) та індексують (сканують і обробляють) вміст цих веб-сторінок. І роблять це до нескінченності, поки не дійдуть до "глухих веб-сторінок" (на яких немає посилань, що вели б куди-небудь ще).

Даркнетunsplash

Зараз проіндексована мережа містить не менше 3,9 млрд сторінок. Це всі ті сайти, якими ми користуємося щодня: новинні ресурси, соціальні мережі, онлайн-магазини, форуми однокласників etc.

  • Глибокий інтернет, або "невидима мережа" (з англ. Deep Web): повна протилежність "поверхневому інтернету". У глибокій павутині знаходяться веб-сторінки, не пов'язані з іншими гіперпосиланнями, а також сайти, доступ до яких відкритий тільки для зареєстрованих користувачів, та інтернет-сторінки, доступні тільки за паролем.

Серед поширених застосувань глибинної мережі є такі, як онлайн-листування, інтернет-банкінг, а також платні послуги на кшталт “відео на вимогу”, доступ до яких здійснюється через так звану “платну стіну” (Paywall), та багато іншого.

  • Даркнет, "темний інтернет" (з англ. Darknet): повністю анонімна, нерегульована і нікому не підконтрольна частина інтернету. Він не доступний для звичайних користувачів. Доступ в нього можна отримати тільки за допомогою спеціальних програм (найвідоміший – Tor Browser. Менш відомі – I2P та Freenet).

Даркнетом активно користуються захисники свободи слова, різного роду борці з тоталітаризмом, кіберанархісти, хакери. А ще – злочинці, продавці заборонених товарів (насамперед персональних даних та наркотиків), дитячої порнографії, всіляких кримінальних послуг тощо.

Що таке ТОР і як він працює

TOR (скорочено від англ. The Onion Router) – найвідоміша і популярна анонімна мережа даркнета. Це система проксі-серверів, що підтримують "цибулеву маршрутизацію" – технологію анонімного обміну інформацією через комп'ютерну мережу. Tor дає можливість зберігати анонімність в інтернеті та захищає трафік користувача від аналізу.

На відміну від звичайного браузера, який одразу відправляє введені користувачем дані на сервер, дозволяючи третім особам дізнаватися його місце розташування; в браузері Tor дані передаються через ланцюжок нод – проміжних вузлів, розкиданих по всьому світу. Така модель значно ускладнює відстеження.

Повідомлення обертають в декілька шарів шифрування, через що напрошується аналогія з цибулею. Потім його передають через безліч мережевих вузлів – так званих цибулевих маршрутизаторів. Кожен з них знімає захисний шар, щоб дізнатися, який наступний вузол в ланцюжку. Таким чином жоден посередник не бачить ні вміст, ні маршрут повідомлення загалом. Повна розшифровка проходить на стороні отримувача.

Даркнет

Tor не дає 100% анонімності. Ноди бачать реальний IP-адрес, і його, теоретично, можна перехопити. Ступінь анонімності можна підвищити, комбінуючи Tor зі спеціальними операційними системами та VPN.

Система Tor бере свій початок в Дослідницькій лабораторії військово-морських сил США. Вона знадобилася, щоб дозволити агентам розвідки використовувати Інтернет без відстеження шляхом шифрування і маршрутизації повідомлень через безліч різних Інтернет-серверів. Пізніше система була розсекречена та передана незалежним розробникам, щоб технологія послужила для захисту прав і свобод звичайних людей.

На початку 2000-х років проєкт отримав назву The Onion Routing (TOR). У жовтні 2002 року була розгорнута мережа маршрутизаторів, яка до кінця 2003 року містила понад десяти мережевих вузлів в США та один в Німеччині.

У 2006 році для розвитку мережі Tor в США була створена некомерційна організація Tor Project, яка займається розвитком анонімної мережі. Проєкт закликає використовувати Tor для захисту цінної інформації, відстоює право на недоторканність приватного життя, а також виступає проти кіберзлочинів і розвитку нелегального сегмента даркнета.

ДаркнетWikipedia

Постійний розвиток і відносна простота використання зробили TOR популярним. Тому в масовій культурі даркнет в першу чергу асоціюється з цієї прихованої мережею.

Навіщо потрібен даркнет і чим він корисний

Приставка "дарк" (англ. "темний") не означає обов'язкову приналежність до чогось незаконного, вона говорить лише про те, що це – сегмент інтернету, де все працює трохи інакше. Середньостатистична людина не відчуває особливої потреби в анонімності під час звичайного користування інтернетом. Втім є у цього і зворотна сторона: люди в повсякденному житті взагалі рідко замислюються про приватність в мережі.

Персональні дані легко конвертуються в грошові одиниці. Всі популярні соціальні мережі безплатні тому, що взамін користувачі надають інформацію про себе. Нескінченний спам з пропозицією купити товар, який ви тільки що гуглили в інтернеті. Рекламні смс-ки на телефон від невідомих магазинів. Агітація проголосувати за конкретну партію та підтасовування публікацій у вашій стрічці соцмереж, щоб вплинути на вибір – це мала частка того, що можна зробити з вашими персональними даними.

Даркнетом користуються ті, хто відмовляється добровільно ділитися цією інформацією (наприклад, з Facebook або Google) або ж просто не хочуть "залишати сліди" в інтернеті. Да й власне Facebook, The New York Times і BBC використовують даркнет, щоб всупереч блокуванню залишатися доступними в тоталітарних країнах.

Анонімний спосіб передачі даних використовують деякі журналісти з різних країн. Для цього на просторах анонімної мережі створюються цілі сайти, на яких інформатори можуть розмістити інформацію, яку вони вважають за необхідне оприлюднити, але бояться за власну безпеку.

Даркнетскріншот з відео

Одним з найяскравіших прикладів є колишній співробітник спецслужб Едвард Сноуден. Він передав понад 200 тис. документів журналістам, використовуючи зашифровані email-листи.

Частина документів, що стосуються зокрема проєкту американського уряду Prism про стеження за більш ніж мільярдом людей з різних країн, була опублікована на сайті WikiLeaks. Найбільший ресурс для інформаторів також пропонує анонімно надсилати наявну інформацію без остраху того, що джерело може бути розкрите.

Також в даркнеті можна зустріти бібліотеки найрізноманітнішого контенту без державної цензури, аналоги соціальних мереж, портали для спілкування і багато іншого (цілком легального).

Чим небезпечний даркнет

Багато держав активно борються з поширенням Tor через величезну кількість майданчиків, де пропонується купити наркотичні речовини, зброю, порнографію та інші заборонені матеріали. Наведено для прикладу найгучніші історії, пов'язані з даркнетом.

Одна з перших таких історій – магазин Silk Road ("Шовковий шлях"). Бажаючі могли замовити на сайті героїн, кокаїн, ЛСД, а також підроблені документи. Оплата здійснювалася за допомогою онлайн-валюти – біткойнів. Творець сайту Росс Ульбріхт отримував щодня мільйони доларів прибутку, мав славу кіберанархіста і запевняв, що створив сайт у вигляді експерименту, і незабаром нібито передав його іншим людям. Однак у 2015 році його засудили до 2 довічних термінів, а також 20, 15 і 5 років ув'язнення за окремими епізодами. У 2020 році історія Ульбріхта була екранізована у фільмі "Шовковий шлях".

У січні 2021 року в Німеччині закрили найбільшу у світі торгову площадку даркнета – DarkMarket. На майданчику були зареєстровані понад 500 тис. осіб, які продавали та купували заборонені речовини, фальшиві гроші, вкрадені кредитні та сім-карти. Всього вони здійснили понад 320 тис. угод на суму €140 млн. Власник DarkMarket, 34-річний житель Австралії, затриманий, а понад 20 тис. серверів в Молдавії та Україні конфісковано.

Темна сторона "даркнета" готова запропонувати весь спектр протизаконних послуг: кібершахрайство, виробництво шок-контенту, вимагання, послуги хакерів, продаж наркотиків або зброї, схеми афер і багато іншого. Тож якщо ви самі маєте намір порушити закон і вважаєте, що даркнет забезпечить вам безкарність, подумайте ще раз. Хоч приховані мережі приватні, по необережності або в силу технічної неграмотності ви можете розкрити свою особистість.

Читайте також

Цифрова залежність: що відомо про вплив соцмереж на психічне здоров'я

Перевірки поведінки та штучний інтелект. Як технологічні гіганти борються з фейками

Як зникнути з онлайну та знищити свої сліди в інтернеті

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди