Чи можуть звільнити з роботи за відмову від вакцинації. Відповідає адвокатка

Чи можуть звільнити з роботи за відмову від вакцинації. Відповідає адвокатка

Ексклюзивно
Чи можуть звільнити з роботи за відмову від вакцинації. Відповідає адвокатка

Міністерство охорони здоров'я зробило обов’язковими щеплення від коронавірусу для працівників закладів освіти та державних установ. У МОЗ, зокрема, наголосили, що такі норми передбачені у чинному законодавстві: стаття 12 закону "Про захист населення від інфекційних хвороб". Крім того, Європейський суд з прав людини підтвердив законність обов'язкової вакцинації.

Чи не порушує таке зобов’язання законні права робітників та чи можуть відсторонити або звільнити з роботи за відмову вакцинуватися в ефірі "Українського радіо" розповіла докторка юридичних наук, членкиня комітету з трудового права Національної асоціації адвокатів Наталія Кайда.

Вакцинація: обов’язкова чи добровільна

"Станом на сьогодні вакцинація від COVID-19 для працівників є добровільною. Відповідно до закону “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, яким чітко визначено, що кожен громадянин України повинен піклуватися про своє здоров’я та здоров’я своїх дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян, проходити відповідні профілактичні медичні огляди та робити щеплення. Проте цим законом також згадується й те, що пацієнт мусить дати згоду на будь-яку медичну допомогу", — зазначила правниця.

Наталія Кайда також нагадала про наказ Міністерства охорони здоров’я від 24 грудня 2020 року, яким була затверджена дорожня карта із впровадження вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19: "Положеннями даної дорожньої карти було чітко визначено, що вакцинація від коронавірусу є добровільною для усіх груп населення, в тому числі й для професійних. Йшлося про рекомендацію пройти вакцинування для щонайменше 50 % населення України. Однак вакцинуватися чи ні — вирішує сам пацієнт".

Читайте також: Нова хвиля коронавірусу: у яких місцях є високий ризик підхопити COVID-19

За її словами, роботодавець сьогодні не має права застосовувати будь-які заходи впливу щодо працівника, якщо останній не бажає проходити вакцинацію.

"Ми маємо Кодекс законів про працю, який чітко визначає порядок і підстави, з яких можна відсторонити від займаної посади. Й підстав для відсторонення працівника через відмову від вакцинації в КЗпП немає. Також в статті 147 кодексу передбачені заходи дисциплінарного впливу, які до працівника може застосувати роботодавець: догана і звільнення. Але, якщо говорити про ці заходи дисциплінарного впливу, вони застосовуються за невиконання трудових обов’язків. А вакцинування не є виконанням трудових обов’язків", — уточнила вона.

Як роботодавець може сприяти вакцинації працівників

Адвокатка зазначила, що у тих закладах, де штатна чисельність працівників налічує понад 50 осіб, роботодавець має можливість запросити, попередньо замовивши, мобільну бригаду з імунізації й провести вакцинацію в робочий час.

Роботодавець, за словами Кайди, повинен керуватися Кодексом законів про працю у питанні збору інформації про щеплення працівників. У статті 2 кодексу йдеться про те, що будь-яка дискримінація у сфері праці не допускається.

Читайте також: Усі РНК-віруси змінюються. Що варто знати на порозі третьої хвилі коронавірусу в Україні

"Якщо роботодавець добровільно складає списки вакцинованих, тобто працівник сам вирішив повідомити про те, що він пройшов вакцинування і, наприклад, підтвердити це сертифікат із застосунку “Дія”. Все, наголошую, має бути за згодою працівника. Інформація про стан здоров’я віднесена до категорії чутливих, тому аби її збирати, працівник має дати згоду на обробку персональних даних", — каже експертка.

За її словами, обов’язкове вакцинування в Україні може впроваджуватися тільки на законодавчому рівні.

Про звільнення під час карантину

"Ми вже маємо першу судову практику в цьому питанні. Понад 70 % всіх судових спорів вирішуються на користь працівника. Першими спорами були оскарження незаконного звільнення, коли роботодавець звільнив працівника за прогул. Однак в цей час працівник не мав можливості добратися до свого робочого місця, але, оскільки він був відсутній понад три години, роботодавець його звільнив, не врахувавши причин, за яких це трапилося. Суд же сказав, що у зв’язку із проблемами із транспортним сполученням працівника слід поновити на роботі", — розповіла адвокатка.

Вона наголосила, що строки мають дуже велике значення: "КЗпП передбачено тримісячний строк на звернення до суду, однак якщо ми говоримо про поновлення на роботу, то йдеться про термін в один місяць з дня отримання наказу чи трудової книжки. Якщо говорити про відшкодування заподіяної працівником матеріальної шкоди, то ми мамо на це рік часу. Якщо мова йде про невчасну виплату заробітної плати, то Верховний суд сказав, що строк необмежений".

Чи може працівник взяти лікарняний на "дистанційці"

За словами Кайди, КЗпП регулює питання дистанційної форми трудових відносин. За заявою працівника можна перевести його на дистанційну роботу, коли він виконуватиме роботу безпосередньо з дому або місцеперебування, яке він визначив.

"Загалом трудові відносини, які проходять дистанційно, абсолютно не відрізняються від тих трудових відносин, які ми виконуємо за своїм робочим місцем. На працівника поширюються соціальні, економічні гарантії. В тому числі працівник, який перебуває на дистанційних умовах, має право на щорічну відпустку, може звернутися за лікарняним, виготовивши листок непрацездатності. Запис в трудовій книжці про те, що людина працює дистанційно, не здійснюється", — пояснила правниця.

Що відомо

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди