Цьогоріч Україна ризикує стикнутися з дефіцитом вугілля на складах теплоелектростанцій (ТЕС). За даними Міністерства енергетики, до початку опалювального сезону запаси українського вугілля втричі менші за норму.
Серед причин учасники ринку називають зменшення видобутку, а експерти попереджають — якщо ситуацію не змінити, то вугільний дефіцит загрожує холодними батареями взимку та віяловими відключеннями електроенергії. Чому виникла нестача вугілля та як пережити зиму розбиралося Суспільне.
Тепло в українські оселі мають подати в жовтні, однак в резерві немає й половини вугільних запасів. Вітчизняні ТЕС працюють на вугіллі, відтак копалина є основним джерелом тепла для українців.
За даними "Укренерго", ситуація з накопиченням вугілля на складах ТЕС трохи покращилася на початку вересня. Зокрема, за останні 10 днів поставки вугілля склали 52,9 тис. тонн, тоді як витрата — 49,9 тис. тонн. Однак, запаси вугілля на складах ТЕС залишаються надзвичайно низькими.
Станом на ранок 6 вересня на складах ТЕС знаходиться 766 тис. тонн вугілля, що на 6,4% більше, ніж на ранок 30 серпня (720 тис. тонн). Зокрема, запаси газового вугілля у порівнянні з 30 серпня зросли на 12,5% до 540 тис. тонн, а обсяги антрацитового вугілля — навпаки зменшилися на 5,8% до 226 тис. тонн.
Відповідно до графіка накопичення палива, затвердженого Міненерго, на складах ТЕС знаходиться у 2,3 раза менше вугілля, ніж має бути на 6 вересня.

У Незалежній профспілці гірників переконані, щоб подолати осінньо-зимовий опалювальний період запаси вугілля на складах ТЕС необхідно збільшити мінімум до 3 млн тонн інакше, країні загрожують холодні батареї та відключення електроенергії.
“Буде велика проблема, якщо не говорити катастрофа. Будуть віялові відключення, будуть зупинятися заводи, фабрики, підприємства. Населенню будуть відключати електроенергію", — говорить голова незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.

Чому з’явилася нестача
Головна причина дефіциту, за словами Волинця, це — зменшення видобутку. До 2014-го року, за даними порталу "Слово і діло", в Україні налічується 143 копальні, з яких 48 – на підконтрольній території. З них 30 шахт перебувають у державній власності, 12 ‒ у приватній і 6 ‒ у власності держави, але здаються в оренду.
Однак і ці шахти не виконують план з видобутку копалини. У 2015 році було видобуто 39,7 млн тонн кам'яного вугілля, у 2016-му – 40,9 млн тонн, у 2017-му – 34,9 млн, у 2018-му – 33,3 млн, у 2019-му – 31,2 млн. У 2020 році обсяг виробництва становив 28,8 млн тонн, що стало найнижчим показником.
Наприклад, 25 серпня усі шахти в Україні мали добути понад 85 тисяч тонн вугілля. Фактично, видобуток трохи перевищив 74 тисячі тонн. Тобто відставання в цей день склало 10,5 тисяч тонн.
Крім того, у травні-липні через різкий обвал цін ТЕС і ТЕЦ не мали можливості купувати вугілля в повному обсязі, що призвело до зниження запасів палива. Міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" пояснив це ринковими маніпуляціями.
Читайте також: Чи виправдані ініціативи РНБО щодо демонополізації енергетики. Пояснює експерт
"Коли собівартість виробництва електричної енергії тепловими електростанціями, які працюють на вугіллі, складає близько 1 600 грн/МВт.год, а ціна електроенергії на ринку 600 грн чи навіть 400 грн, то навіщо ж працювати собі у збиток? З точки зору бізнесу я це прекрасно розумію. Ситуація з вугіллям – це наслідок ситуації на ринку", – заявив міністр.
Він додав, що дефіцит вугілля також спровокувало підвищене споживання електроенергії влітку: "У нас була шалена спека. Були дні, коли споживання дорівнювало обсягам при мінус 20 градусах узимку. Що робити? Навантажили "Центренерго" - воно ж у нас єдиний порятунок. Відповідно, "Центренерго", яке мало накопичити вугілля і нормально з цим справлялося, почало його понаднормово спалювати, бо їм дали навантаження 150-200% у певні дні".
Що робити
Міністр енергетики Герман Галущенко запевнив, що у відомстві вже шукають нових джерел постачання. Заміщувати необхідну кількість будуть імпортом з-за кордону.
“Укладені контракти є з Польщею. Є декілька контрактів, один вже частково підписаний зі Сполучених Штатів. Це може бути Південно-Африканська Республіка. Не знаю як Казахстан, наскільки це буде реально. Тобто вугілля купити можливо, але чи дозволить його привезти російська залізниця — це теж виклик”, — зазначив міністр.
Скільки Україна придбає електроенергії або вугілля за кордоном та чи вистачить цього до кінця опалювального сезону, Галущенко не уточнив. Поточні ціни на “чуже” вугілля від 100 до 140 доларів за тонну, плюс транспортування.

Голова профспілки Гірників Михайло Волинець вважає, що зараз залишається вірогідність закупівлі електроенергії чи вугілля в Білорусі чи Росії. А імпорт може збільшити ціну на комірне.
“Можуть більше і різко підняти ціни на енергоносії, зокрема на електроенергію. І населення буде неспроможне оплачувати таку високу ціну" — говорить Волинець.
Чи може Україна без імпорту
Ще кілька років тому Україна не те що купувала, а продавала електроенергію іншим країнам. Цьогоріч, кажуть в міністерстві, без імпорту не обійтися. За даними Державної митної служби, за перші сім місяців 2021 року Україна імпортувала майже 12 млн тонн вугілля на $1 млрд 160,575 млн. Додатково потрібно імпортувати близько 3,5 млн тонн протягом опалювального сезону згідно з новим затвердженим графіком накопичення вугілля.
Читайте також: Україна і США розпочали діалог щодо енергетики та клімату – Зеленський
У Міненерго планують пройти наступні опалювальні сезони автономно від енергосистеми Росії та Білорусі, аби у 2023 році розпочати синхронізацію української енергосистеми з європейською ENTSO-E.
"Для нас дуже важливо наступний опалювальний сезон пройти стабільно, бо в наступному році в нас є план автономно попрацювати від'єднавшись від енергосистеми Російської Федерації і Білорусі для того, щоб у 2023 році забезпечити процес синхронізації України з енергосистемою ЄС", – розповів Галущенко.
А у профспілці гірників вважають: щоб в майбутньому наша країна не купувала вугілля — у галузь треба вкладати кошти, оновлювати обладнання та стимулювати підготовку гірничих робіт.
Що відомо
- 15 квітня Верховна рада схвалила в цілому законопроєкт № 3364-1д щодо сертифікації оператора системи передачі. Зокрема, цей закон передбачає введення заборони на імпорт електроенергії з Білорусі та Росії, а також проведення сертифікації НЕК "Укренерго".
- 26 травня НКРЕКП обмежила імпорт електроенергії з Російської Федерації та Білорусі до 1 жовтня 2021 року. Водночас комісія не виключає продовження цієї заборони після 1 жовтня.
- Національний банк прогнозує підвищення цін на електроенергію для населення у третьому кварталі 2021 року. Водночас у 2022-2023 роках зростання вартості електроенергії за темпами стане одним з найвищих серед компонентів інфляції.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!