Як навчити дитину вчитися. Пояснює психологиня

Як навчити дитину вчитися. Пояснює психологиня

Ексклюзивно
Як навчити дитину вчитися. Пояснює психологиня Фото: Міськрада Дніпра

Батькам не варто заохочувати дитину до навчання подарунками, натомість вони мають розвивати культ навчання в родині та підтримувати авторитет вчителів. Як мотивувати дитину і чи варто контролювати її в ефірі Українського радіо розповідає педагогиня-психологиня, сімейна консультантка, авторка курсів та тренінгів для батьків Марія Сичинська.

Чи справді інтерес до навчання у дітей знижується?

Якщо говорити про класичну систему освіти, коли вчитель говорить, а діти слухають, то так, тепер подати інформація значно складніше, тому що викладач вже не є єдиним джерелом інформації, як це було колись. Зараз будь-хто може зайти до інтернету і подивитися цікаві відеоуроки, заплатити гроші і отримати захоплюючі матеріали та й у вільному доступі багато всього, тому вчитель перестав бути поважною особистістю. Для того, щоб тебе слухали ще треба постаратися, зацікавити, недостатньо просто давати інформацію.

Чи залежить інтерес до навчання від віку дитини?

Мені здається, що якби ми не псували цей пізнавальний інтерес, то від віку нічого не залежало б. І дошкільнята, і школярі початкових, середніх та старших класів хочуть здобувати нову інформацію. Зараз часто буває так, що батьки хочуть навчити дитину якомога раніше ― нині модно давати ранні академічні знання. Люди хочуть, щоб діти змалечку читали, писали, а потім йшли готові до школи. Зрештою, чого ми досягаємо? Дитина приходить до школи і їй вже нічого не хочеться. Коли дитині треба гратися і пізнавати світ, розвивати побутові навички, а батьки починають її рано навчати, то в школі їй навчання стає поперек горла. Таких дітей доволі складно зацікавити.

Небажання вчитися і ходити до школи ― одне й те саме чи різне?

Думаю, що це переважно різні речі. У школу діти ходять не лише за знаннями, адже навчання ― це лише частина шкільного життя. Стосунки з вчителем, його авторитет і прив’язаність до нього ― це важливо. Нині є багато варіантів навчання: очна освіта, дистанційна, екстернат. Є діти, яким не потрібно відвідувати школу очно, тому вони можуть спокійно здобувати знання вдома. Може бути і сімейна освіта, якщо є така можливість. Діти мають можливість відвідувати гуртки, секції і підготовчі курси, де будуть спілкуватися з друзями. Тому школа сьогодні не є обов’язковим інститутом, без якого особистість не сформується.

Як зрозуміти, що дитині краще отримувати освіту дистанційно?

Можна провести тести, однак це ненадійна форма. Насправді дітей, яким не потрібно ходити до школи, одиниці. Здебільшого наше завдання полягає у тому, щоб розпізнати, чому дитина не хоче ходити до школи. По-перше, якщо вона про це розповідає батькам ― це добре, бо є довірливі стосунки. Бувають ситуації, коли нащадки переживають великий стрес у школі, тому не можуть осягати будь-яку інформацію ― так влаштований наш мозок. Людина може засвоювати нову інформацію тільки тоді, коли розслаблена, перебуває у комфортних умовах. Якщо дитина боїться вчителя, чи хвилюється, то про які знання може йти мова? Бувають методи вчителів, які не підходять конкретним дітям або не є гуманними, є страх чи не склалося з друзями у школі, можливо, далеко посадили, тому учень нічого не бачить ― є багато факторів, які впливають на навчання. Про все це треба говорити з дитиною і допомагати їй відкриватися, щоб зрозуміти і виправити процес.

Говорити з дітьми і чути їх ― це важливо.

Чи впливають на навчання гени та сімейні традиції?

Я думаю, вплив мають. Сімейні традиції навіть більше, тому що всі ми народжені, щоб пізнавати інформацію і вчитися, якщо нам не зіпсували цей процес, то саме цього ми будемо хотіти протягом життя. А от сімейні традиції насправді важливі. Якщо в сім’ї є культ навчання, культ книги, є повага до вчителів, то дитині це передається, звичайно, якщо стосунки з батьками хороші. У зворотному разі дитина буде знецінювати все і культуру теж.

Чому у дитини зникає зацікавленість у навчанні?

По-перше, це відбувається, коли дитину рано починають вчити, коли вона не готова до цього. Це найперша і основна причина. Для того, щоб починати навчання, потрібен певний фундамент. Якщо батьки починають накладати знання на малюка, який не має фундаменту, то все це знецінить його зацікавленість у майбутньому. Фундамент ― це побутові навички дитини. Зараз багато першокласників не можуть ґудзик застібнути, шнурки зав’язати чи самостійно якісно помити руки, почистити зуби, але все це розвиває навички дитини, готує руку до письма. До шкільного віку треба розвивати самостійність, побутові навички, а потім показувати власним прикладом зацікавленість до книги, письма та цифр. А потім з 6 років, краще навіть з 7 років відводити у школу.

Також негативно впливає на малюка мотивування батьків. Якщо вчитель для дитини є авторитетом і малюк його любить, прив’язується до наставника, тоді вона буде слухати його і прекрасно засвоювати інформацію. Батькам у такому випадку не потрібно втручатися, вчити робити домашнє завдання. Максимум ― це показати власним прикладом, як щось робити, але у тому випадку, коли нащадок просить про допомогу. Можна показати як написати одну букву, а не сідати над головою і не змушувати. Дитина відчуває тиск і робить все не для власного задоволення, а для батьків. Також не потрібно мотивувати мультиками чи подарунками. Так більше значення для малюка має те, що буде після домашнього завдання, а не процес його виконання.

Важливо бути в контакті з учителем і розуміти, що зараз є сучасні методики. Батьки часто псують процес навчання. Вчитель працює за певною системою, дає алгоритм знань, а родина втручається в це і розповідає інше. Вчитель дає одну інформацію, а батьки ― іншу, зрештою дитина не розуміє, що їй робити.

Які іноземні практики було б добре запровадити в українській освіті?

У Фінляндії, здається, дають знання, які можна втілювати на практиці: скільки шпалер потрібно, як порахувати комунальні послуги. Додати більше спілкування, дискусій, дебатів. Хоча, я думаю, що це калькування іноземних систем освіти, які ми вводимо в наші школи без адаптації ― не працює.

Як контролювати навчання дитини?

Я часто спостерігала як батьки, намагаючись контролювати процес навчання, часто руйнували стосунки з дітьми. Для багатьох родин оцінка дитини ― це оцінка батьків, їхнього виховання. Мами і татусі часто це беруть близько до серця, відносять оцінку до себе, а не до дитини. Якщо у нащадка є проблеми у школі, то проблеми з батьками йому просто забезпечені. Треба шукати баланс у цьому, знайти правильну взаємодію з малечею. Сім’я робить акцент на навчанні і їй стає байдуже на моральний стан дитини, тоді вона просто закривається від усіх, починає обманювати, виривати аркуші з зошита чи щоденника.

Треба розділяти навчання і дитину. Малечу потрібно розуміти, завжди любити, навіть якщо вона приносить зі школи двійки, бо цьому завжди є причини.

Кому потрібні оцінки: батькам чи дітям?

Переважно батькам. Я не думаю, що дітям байдуже на оцінки. Однак для батьків це простий спосіб, особливо не занурюючись у ситуацію, отримати якісь цифри, що свідчитимуть про справи дитини у школі. Сім’ю не цікавить, що малюк запам’ятав зі шкільної програми, який його моральний стан, що вивчила чи списала, просто мама і тато дивляться на оцінку і почувають себе хорошими батьками, почувають себе спокійно. Якщо дізнаються про погану оцінку, то одразу починають втручатися і різко виховувати дитину. Саме тому, я вважаю, що на оцінки не варто орієнтуватися.

Ми всі вчилися у школі і знаємо, що оцінка ― це суб’єктивний показник, попри ті критерії, які є. Учителі ― це люди, а люди об’єктивно не вміють оцінювати.

Реакція дитини на оцінку багато залежить від оточення, не лише від батьків, а й від вчителів. Є такі вчителі, які принижують через оцінку, ніби ― це вирок чи характеристика дитини як особистості. Однак є й ті, хто підтримує і не робить з цього трагедії. Якщо батьки розчаровуються через оцінку, то й дитину така реакція пригнічує, бо для неї найголовніше ― тішити батьків. Нащадки часто сприймають світ очима батьків. У сім’ї буває влаштовують шоу-програму, коли дитина приходить з хорошою оцінкою після уроків, але не радіють так, коли є “незадовільно”, тоді малюк і без критики бачить, що не зміг ощасливити маму і тата, що робить дітей залежними від реакцій дітей.

Як батькам реагувати на оцінки та різні ситуації у школі?

Немає універсального рецепта, бо всі діти різні, але краще ніколи одразу не питати “чому не приніс кращу оцінку?”. Так виникає конфлікт, ніби є претензія до школяра. Краще запитати про те, що вплинуло на це, що було на уроці, що відчувала дитина.

Багато чого залежить і від інтонації. Важливо, щоб дитина не боялася батьків.

Також потрібно підтримувати авторитет учителів, адже зараз часто батьки звинувачують шкільних викладачів, стають на бік дитини, знецінюють виховну роботу. Треба мати золоту середину, без крайнощів. Не розвивати зневагу до вчителів.

Я взагалі за те, щоб уникати критики. Звичайно, вона все одно буде присутньою, але від неї мало хорошого результату. Дитина може піти прибрати, зробити домашню роботу чи буде старатися краще на наступний день, однак така поведінка батьків руйнує стосунки.

Як правильно хвалити дитину?

Можна активно хвалити малюка. Однак, якщо нічого не сказати, коли дитина принесла низьку оцінку, тоді може виникнути залежність від схвалення. Часто батьки перегинають палку з нахвалюванням, тоді нащадок втрачає самооцінку. Я б мінімізувала захват батьків і порадила б їм говорити з дітьми про такі ситуації, чи хочуть вони змінити погані оцінки, дізнаватися як допомогти з навчанням.

Чи допомагають подарунки навчатися?

Думаю, що це псує процес навчання. Батьки часто лякають тим, що якщо у табелі будуть погані оцінки, то дитина не поїде на відпочинок. Школяр буде намагатися отримувати лише високі оцінки, але тоді мова йде не про здобуття знань. Він може завчити інформацію, але після контрольної все забути.

Не варто мотивувати дітей страхом чи бонусом.

Читайте також

Нова українська школа. Експертка розповіла, з яких нововведень розпочинається навчальний рік

"Діти не можуть вчитися зі склом": фоторепортаж "першого дзвоника" на тлі другого року пандемії

Уряд затвердив держстандарт освіти для учнів середніх класів. Що це означає

На період карантину школи можуть відмовитись від оцінок, але тільки для деяких предметів

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди