Внести 18 об'єктів Миколаївської фортеці до Держреєстру. Науковці звернулися до Мінкульту

Внести 18 об'єктів Миколаївської фортеці до Держреєстру. Науковці звернулися до Мінкульту

Внести 18 об'єктів Миколаївської фортеці до Держреєстру. Науковці звернулися до Мінкульту Суспільне Львів

У п'ятницю, 3 вересня, учасники Міжнародної наукової конференції "Миколаїв – фортеця на Дністрі" звернулися до міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. У ньому закликали Мінкульт внести усі складові Миколаївської фортеці до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини.

Усі об’єкти Миколаївської фортеці хочуть внести до Державного реєстру, аби її не знищили, каже керівник обласного управління охорони об’єктів культурної спадщини Василь Петрик.

"На сьогодні три об’єкти складових пам’ятки внесені до Державного реєстру наказом Міністерства культури. Решта 18 перебувають у статусі щойно виявлених, згідно розпорядження голови Львівської облдержадміністрації. На деякі з тих об’єктів вже виготовлена облікова документація та подана до Міністерства культури. На інші ще розробляється. Думаю, що вдасться до кінця цього року облікувати всі складові цієї пам’ятки. Зараз Миколаївська фортеця має статус пам'ятки місцевого значення", — каже Василь Петрик.

Миколаївська фортецяСуспільне Львів

Миколаївська фортеця

Перші оборонні споруди фортеці збудували у середині XIX століття під час російсько-турецької війни. Згодом, основні будівлі фортеці були споруджені перед Першою світовою війною.

Про можливі казарми, в яких під час Першої світової війни були австрійські військові розповідає місцевий краєзнавець Микола Гнатів. Ці казарми – частина Миколаївської фортеці:

"Це були казарми тих часів. У перших трьох казармах жили вояки. У першій казармі я вважаю, жили вояки, які займали позицію в обороні цієї батареї, яка знаходиться на горі. Друга казарма, можливо, була для обслуговуючого персоналу. У третій казармі жили і артилеристи, які обслуговували гармати і збоку в невеликій печері, ймовірно, був склад".

Миколаївська фортецяСуспільне Львів

Миколаївська фортеця

Згодом фортецю використовували партизани.

"Прийшли більшовики, вони почали знищувати її. Чому почали знищувати, бо там ховалися українські партизани. Вони просто підривали бетонні плити, які були на перекриттях", — розповідає краєзнавець Микола Гнатів.

Такі фортеці дозволяли зменшити втрати серед військових, розповідає дослідник фортифікацій Максим Ющенко:

"Це будівництво укріплень було для того, щоб дати можливість оборонцям якомога меншими силами утримувати великі території, великі ділянки і стримувати значно більші сили ворога. Наприклад, укріплення біля Миколаєва, весь цей комплекс – він приблизно був розрахований на гарнізон. Вони мали стримати не менше корпусу, тобто не менше двох-трьох дивізій".

Миколаївська фортецяСуспільне Львів

Миколаївська фортеця

Миколаївська фортеця розташована на території трьох територіальних громад – Миколаївської, Тростянецькій і Розвадівської. Голова Миколаївської громади Андрій Щебель каже, що власникам земель надсилали листи про виявлення пам'яток:

"Ми направили листи усім власникам земель, які "вболівають" (в лапках) за майбутнє фортеці, що тут виявлено пам’ятки і попросили їх, відповідно до чинного законодавства укласти охороні договори із відповідними організаціями".

За словами голови Миколаївської громади, на території фортеці можна облаштувати туристичну локацію та використовувати її як додатковий заробіток для громади.

Що відомо

  • Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Миколаївської фортеці розташований за 37 кілометрів від Львова.
  • Спорудження укріплень в районі Розвадова та Миколаєва розпочалось у 1877-1878 роках і тривало аж до 1913 року.
  • Фортеця була складовою розгалуженої мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії на території Галичини.
  • Миколаївська фортеця мала щонайменше 23 польові укріплення та 8 батарей. Гарнізон мав складати близько 10 тисяч особового складу.
  • У 2017 році фортецю визнали пам'яткою історії місцевого значення та призначили охоронний номер 2967-Лв.
  • На початку 2019-го року місцеві мешканці дізналися, що на території планують розробку нового піщаного кар'єру. Тоді почалися суперечки між науковцями, бізнесом і чиновниками — пам’ятка це чи потенційний піщаний кар'єр.

Читайте нас у Telegram: головні новини регіону

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди