Дефіцит, інфляція, нова економіка. Експерт розповів, чого чекати від бюджету-2022

Дефіцит, інфляція, нова економіка. Експерт розповів, чого чекати від бюджету-2022

Ексклюзивно

Міжнародний Валютний Фонд переказав Україні 1,9 мільярда спеціальних правозапозичень ($2,7 млрд.) Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ефірі Українського радіо пояснив, що це за гроші, як їх може витратити Україна та чого чекати у проєкті бюджету-2022

Чому МВФ виділив гроші Україні?

Це є внутрішня грошова одиниця, внутрішня валюта, яка емітується Міжнародним Валютним Фондом і ходить у розрахунках між державами. Тобто, це не є паперові гроші, це не є грошові одиниці, за які можна щось купити, це є система розрахунку між країнами-членами МВФ. Таких країн є 190. Кожна має свою квоту в межах МВФ і, власне, з метою боротьби з наслідками пандемії, з метою відновлення світової економіки МВФ прийняв безпрецедентне рішення збільшити особисті рахунки країн на суму, яка відповідає їх квоті в МВФ. Загальна сума — це 650 млрд доларів, квота України становить 2,7 млрд доларів або 1,9 млрд спеціальних правозапозичень.

Ці правозопозичення вільно конвертуються у будь-яку валюту і тими грошима можна розрахуватися по суверенних боргах держави.

Чи пов'язані ці кошти з програмою stand-by від МВФ?

Програма Stand-by — це є кредит. Коли ми говоримо про 2,7 млрд доларів — це є подарунок. Але через те, що Україна цього року є великим боржником, ми маємо величезне погашення — близько півтора мільярда у вересні. І взагалі, коли ми з вами відкриємо бюджет 2021-го року, то побачимо, що цього року ми мали віддати боргів на 450 мільярдів гривень, і ще ми з вами маємо дефіцит державного бюджету на рівні 243 мільярдів гривень, для того його рефінансувати, потрібно було запозичити оті гроші. Тому що ми розуміємо, що є дефіцит — це перевищення наших видатків над нашими доходами. Тобто, ми отримали грошей менше, але хочемо витратити більше. Для того, щоб витратити більше, треба звідкись ці гроші взяти. Знову ж запозичення.

Чи не спровокує виділення грошей МВФ інфляцію у світі?

Ми говоримо про 650 мільярдів. А подивімось на нашого великого партнера США, там “качнули” 2 трильйони. Подивімось Єврозону: “качнули” 1,2 трильйони тільки в цьому році. Цю “накачку” вони називають кількісне пом’якшення. Це такий евфемізм, адже ми розуміємо, що товарної маси більше не стає, стає більше грошей, що обернулося в інфляцію, наприклад, в доларовій зоні, інфляція вже 5,2%. Такого не було давно. Ми зараз розуміємо, що, коли ми маємо в Україні 10,2% інфляції, це частинка імпортованої інфляції. Тому що ми сидимо в імпорті, ми присутні на світових сировинних ринках. Адже ми маємо проблему, що досі є класичним варіантом колоніальної економіки, яка продає сировину і робочу силу, а навзаєм отримує товари довгострокового використання. І ось цю структуру економіки треба міняти, якщо ми хочемо бути багатою країною. А вона власне і зумовлює нашу присутність на сировинних ринках, які сьогодні розпухають, тому що вони постійно накачуються нічим не забезпеченими грошима. Ми маємо 35% росту цін на продовольство в світі. Такого не було дуже давно.

Все залежить від того, куди використати цю емісію. Якщо її використати на збільшення соціальних видатків, це призведе до різкого зростання інфляції, бо це проїдання. Якщо ви отримали гроші і використали їх у інвестиційні проєкти, ця емісія позитивна.

Як Україна використає гроші МВФ?

Частина піде у валютні резерви НБУ, частина піде до головного розпорядника бюджетних коштів — Міністерства фінансів. Ми розуміємо, що Мінфін буде їх використовувати, виходячи з розпису державного бюджету. Тут ми розуміємо, що нічого дивного не буде: минулого року в нас був прийнятий бюджет на 2021 рік де були чітко зазначені статті видатків. Туди воно все й піде. Напевне, підуть і в соціальні видатки.

Чого чекати від бюджету-2022

Якого дива сюди так терміново приїздить моніторингова місія МВФ? Тому що її цікавить саме це запитання, що ж з Бюджетом наступного року. Перше, що їх цікавить — це макроекономічні показники, що будуть закладені, наскільки вони будуть реалістичні. також їх цікавить дефіцит, який буде закладено на наступний рік. Тому що у нас, як правило, дефіцит, який у нас вимагають кредитори - це 2,5 - 3% від ВВП. У зв’язку з пандемією та кризовими явищами, МВФ пішов назустріч ще минулого року, і нам давали в 2020-му 280 мільярдів гривень дефіциту, при тому, що в нас в середньому було 70-80, в цьому році - 243 мільярди. Тобто, наступний рік чітко дає розуміти: попуску не буде, скорочуйте, хлопці, дефіцит. Ми розуміємо, що буде менше можливостей для видаткових статей. У нас в бюджеті є захищені статті: соціальні виплати, повернення боргів, і є незахищене. Це ремонти, капітальні видатки - те, що бюджет включає господарські договори на виконання тих чи інших послуг із господарюючими суб’єктами - це незахищене. Ми рік закриваємо дуже гарно, частина цих грошей піде на розрахунки за наші борги з тим же МВФ.

Як зміниться структура економіки України?

Карт-бланш в руках сьогоднішньої влади. Вона може це зробити, є розуміння як це робиться. У влади є та можливість, яка, при її реалізації, змінить парадигму української економіки. Є розуміння інституцій як це зробити. Ми ж розуміємо, що нас ніхто не чекає на світових ринках високотехнологічної продукції. І наші партнери категорично не хочуть нас там бачити. І для них значно вигідніше використовувати Україну як місце реалізації товарів вироблених у їхніх країнах. Україні треба проводити певну політику, яка має на меті максимально зацікавити український бізнес у створенні тут глибокої переробки. Ми є найбільшим виробником аграрної продукції, ми шалено щасливі, що ми виробляємо аж 70 мільйонів тонн зерна. Для того, щоб проїсти, нам потрібно тільки 20. З хімічними сполуками, які виробляються при переробці зерна, питання відкрите. Адже ми є експортером аграрної сировини. При тому, що у світі фантастично зростає дефіцит продовольства, перше питання для України: переробка аграрної продукції у сировину.

Що відомо

  • Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна виконала умови, необхідні для виплати другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС.
  • На початку серпня Рада керівників МВФ затвердила розподіл спеціальних прав запозичень на підтримку світової економіки на суму 650 мільярдів доларів. Україна в рамках цієї програми отримає транш у 2,7 млрд доларів вже до кінця літа.
  • У Національному банку пояснили, що рішення про використання коштів ухвалюватиме Міністерство фінансів.
  • 28 липня президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіною Георгієвою. Сторони обговорили низку питань співпраці й попередньо погодили візит місії фонду до України, що має відбутися у вересні цього року.
  • 30 червня Міжнародний Валютний Фонд призначив своїм постійним представником в Україні економіста в ОАЕ Ваграма Степаняна. На цій посаді він замінив Йосту Люнгмана.
  • 12 червня 2020 року Україна отримала перший транш кредиту МВФ у рамках нової програми співпраці в розмірі 2,1 млрд доларів.
  • Таким чином Україна вже понад рік не може отримати транш МВФ за програмою від 9 червня 2020 року на близько 5 млрд доларів, спрямовану на допомогу у подоланні наслідків пандемії COVID-19 через недостатній прогрес у втілення обіцяних Києвом реформ. Очікувалося, що решта суми одним чи двома траншами надійде до України ще у 2020 році, а потім до літа 2021 року.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди