Тетяна Журкова разом із наставницею розробила версію гімну для нечуючих одразу після затвердження його офіційної версії. Тоді жінка лише вчилася художньо перекладати жестовою мовою, зараз вона — ведуча-перекладачка.
"У культурі тих людей, які не чують, пісня у жестовому виконанні є окремим напрямом. Це дуже незвично, цікаво для людей, які з цим ніколи не стикалися", — каже Журкова.
За її словами, після появи та затвердження гімну для нечуючих потрібна була власна версія у жестовому виконанні.
"Працювали з моєю вчителькою, наставницею. Я тоді лише вчилася художньо перекладати жестовою мовою. З Ніною Петрівною Зайонц, вона не чує. Не за один день, може, і не за два, але ми маємо той варіант, який я вам зараз продемонструвала. Хочу сказати, що він надихає", — зазначила перекладачка.
Вона розповіла, що підхід до підбору жестів був дуже ретельним.
"У нас були варіанти. Ми обирали найкращі. Не було складно, і ми дуже уважно до цього поставилися. З великою відповідальністю", — запевнила вона.
Жінка також пригадала випадок, коли актори виконали гімн України для нечуючих у день гри київського "Динамо" на стадіоні.
Читайте також
Як співали Гімн України у 1989 році на фестивалі "Червона рута"
"Кобзар", гімн, "Червона Рута": українці назвали символи України за кордоном
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
