Чорнобильська зона відчуження з часом не втрачає своєї привабливості для туристів. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів у 2019 році, до пандемії коронавірусу, Чорнобиль відвідало 130 000 туристів, більшість із них – іноземці. Наразі розроблено понад 20 туристичних маршрутів, а в межах проєкту “Чорнобиль. Збереження” відновлюють перші три туристичні об’єкти. Будівельні роботи розпочнуть у 2022 році. Чи безпечний туризм у зоні відчуження розбиралося Суспільне.
Чорнобильська зонаЧорнобильська зона — заборонена для вільного доступу територія навколо ЧАЕС, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона встановлена у 1986, після евакуації населення із 30-кілометрової зони навколо станції. Площа території — 2576,9 км2., як туристичний об’єкт, увійшла до урядового проєкту “Магніти України”. У вересні 2020 року в Кабміні затвердили перший веломаршрут по зоні відчуження, який сягатиме 45 кілометрів. Окрім того, Чорнобильська зона увійшла у проєкт “Чорнобиль. Збереження”, що відбуватиметься в рамках “Великого будівництва”. На відновлення туристичної привабливості Зони було виділено 30 мільйонів гривень. Головна мета проєкту, окрім збереження зони, його розвиток, як найбільшого туристичного магніту України, розповіла Суспільному його керівниця та радниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань розвитку зони відчуження Лала Тарапакіна.
“Треба зробити так, щоб приїхати сюди було справою честі для кожного українця і залучити сюди відвідувачів з усього світу. Це допоможе і більше заробляти державі, але в першу чергу перетворити територію на місце науки та просвітництва. Також дати поштовх розвитку зеленої енергетики, тобто, альтернативним видам енергії. Мені здається це і для економіки та для іміджу України у світі дуже важлива історія”, — каже керівниця проєкту.
В уряді планували довести відвідуваність зони відчуження у 2025 році до 1 млн туристів на рік з подальшим збільшенням. Але, як повідомив помічник центру організаційно-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження Кирило Гарник, 2020 рік змінив повністю плани через пандемію. У 2021 році відвідуваність вийшла на рівень 2018 року, коли у зону відчуження приїхало 36 тисяч осіб. Станом на серпень 2021 року зону відчуження відвідали 32 тисячі осіб.
Консервація, музеєфікація та нове будівництво
Проєкт відновлення Зони має три напрями. Перший — консервація, в основі якого лежить збереження первинного вигляду об’єкту. Другий — музеєфікація, за мету якого береться збереження пам’яті. Третій — будівництво повністю нових об’єктів.
У 2020 році заплановані відновлювальні роботи з трьома туристичними об'єктами. Один з них — кафе “Прип’ять”, що підлягає консервації. Консервація об’єкту проводиться у три етапи. Спочатку вивчається стан будівлі, потім отримується звіт і робиться висновок, що саме робити з об’єктом. Проєктанти детально все вивчають, розподіляється кошторис і починаються будівельні роботи. За словами Тарапакіної, ця будівля кафе “Прип’ять” має унікальні вітражі, які є пам’яткою мистецтва. Їх збереження — одне з головних завдань.
“З моєї точки зору, це те, що потрібно відновлювати в першу чергу. Починаємо просто зараз. Вже тривають інструментальні дослідження. Буде робитися проєкт. Кафе буде відновлено. Відновлено не так, як воно було, як тоді. Ні. Це просто консервація, тобто, коли можна буде безпечно зайти. Тобто, вже за результатами дослідження буде зрозуміло, що це саме буде. Укріплення фундаменту або укріплення стелі і однозначно реставрація вітражів, які для нас є найціннішим об'єктом”, — додала Тарапакіна.
Крім кафе будівельні роботи проводитимуть ще з двома об’єктами: автовокзал та 16-ти поверхівка, на даху якої планують реалізувати оглядовий майданчик, розповіла операційна директорка проєктного офісу Ілона Шнейдер. У цій же висотці планують облаштувати музей у квартирі Володимира Правика. Він був пожежником та ліквідатор Чорнобильської катастрофи, розповіла Лала Тарапакіна.
Інфраструктура
В рамках проєкту основні дороги до Чорнобиля відновлені, каже Тарапакіна. Наступного року ремонт доріг будуть продовжувати. За її словами дорогу відновлять і до радіолокаційної станції “Дуга”. Також планують створити музей на території станції “Дуга”. Крім цього на території зони відчуження будуть встановлені санітарні зони та відеоспостереження, аби вберегти Чорнобиль від вандалізму.
“Це не просто декілька відеокамер. Це такий величезний проєкт по відеоспостереженню, щоб сигнал подавався на певний пульт, така система безпеки навколо зони відчуження, яка водночас буде працювати і на пожежі частково”, — повідомила Тарапакіна.
Читайте також: До ЧАЕС пустили перший тестовий поїзд. Залізницею возитимуть відпрацьоване ядерне паливо
За словами Кирила Гарника, інфраструктурні роботи ведуться постійно: розчищення проїздів, проходів, вивезення сміття. Цьогоріч заплановане проєктування “Чорнобиль-хаб” та проведуть реконструкцію контрольно-пропускного пункту "Дитятки”. Будівельні роботи розпочнуть в наступному році. Також будуть будувати сервісні центри.
Небезпечний туризм
Керівниця проєкту “Чорнобиль. Збереження” Лала Тарапакіна не вважає небезпечною зону відчуження з точки зору радіаційного фону. За її словами, радіація у зоні відчуження — це міф: “Звісно, якщо це робити без супроводжуючого і заходити в глибокі ліси або в підвал санчастини, то це буде небезпечно. Залишилися радіаційні плями, куди не варто вступати. якісь брудні місця ми називаємо їх тут. А так, це цілком безпечно. Це в цілому нижче ніж в центрі Києва подекуди. Тут природа вже перемогла все і навіть людину також”.
Колишній працівник Чорнобильської АЕС та фотограф Олександр Купний, який пропрацював на атомній електростанції понад двадцять років, вважає навпаки. У цьому проєкті, на його думку, пріоритет відданий не безпеці Чорнобильської зони, а розвитку бізнесу. За його словами, Чорнобильська зона залишається радіаційно небезпечною.
“Замість того, щоб виділити гроші на радіаційний моніторинг, щоб зрозуміти. які розміри на сьогодні Чорнобильської зони, в якій кількості зона забруднена радіонуклідами сьогодні. Все ж, моніторинг не проводився більш. як тридцять років. Замість цього гроші виділяють на реставрацію туристичних об'єктів. В цьому випадку президент вчиняє не як державний діяч, а як бізнесмен. Від цього туризму виграє виключно ті люди, які займаються цим туризмом”, — каже Купний.
За його словами, Чорнобильська зона і всі об’єкти, які там розташовані — радіаційно і ядерно небезпечні. Він додає, що офіційно поняття “туризм” у зоні відчуженні не існує, є лише ознайомчі візити. Купний посилається на закон про правовий режим в Чорнобильській зоні, який у 1991 році підписав президент України Леонід Кравчук. Там вказано, що забороняється відвідувати зону, зокрема, людям, які мають медичні протипоказання на іонізуючі випромінювання. Проте, каже Купний ні організатори, ні ті, хто відвідує зону, не задумуються про це і не проводять відповідні перевірки.
Читайте також
Електричка через Білорусь та Прип'ять, що розсипається. Чим живе Чорнобильська зона
Екопротести після Чорнобиля. НАШІ 30 – документальний серіал до 30-ліття Незалежності України
35 років після аварії на ЧАЕС. Історії евакуйованої, ліквідатора, екскурсовода та львів’янки
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
