Посттравматичний стресовий розлад. Як військовим допомагають відновлюватися

Посттравматичний стресовий розлад. Як військовим допомагають відновлюватися

Ексклюзивно
Посттравматичний стресовий розлад. Як військовим допомагають відновлюватися УНІАН

Станом на серпень 2021 року статус учасника бойових дій в Україні мають понад 410 тисяч людей, повідомило Суспільному Міністерство у справах ветеранів. В установі говорять, що деякі з ветеранів після зони бойових дій мають депресивні розлади, посттравматичний синдром, на тлі чого, зокрема, зловживають алкоголем. До кого звертатись та як допомагають тим, хто пережив війну, – у матеріалі Суспільного.

"Ломка, коли твої цінності не збігаються з інтересами оточення"

Обстріли, поранення, загроза життю, тривога, смерті побратимів – через це проходять військові у зоні бойових дій, розповідає ветеран російсько-української війни Дмитро Сар’ян. До 2014 року він працював у консалтинговій компанії, яка надавала юридичні послуги. Про те, що скоро візьме автомат у руки, не думав. На бойових позиціях чоловік був у 2014-2015 роках. З 2016 і протягом трьох років у зону ООС їздив волонтером. Каже, що ті, хто пройшов війну, не завжди одразу готові повернутися до мирного життя: після повернення додому Дмитро рік адаптувався.

"За рік почалась така ломка, коли твої цінності не збігаються з інтересами оточення. Вони продовжують тебе сприймати людиною, яку вони знали, до того, як ти поїхав. А ти повернувся зовнішньо таким самим, а внутрішньо, трошки... ну як трошки, відбулась зміна", – розповідає ветеран.

За словами Дмитра, багато його знайомих-ветеранів після повернення звільнилось, а роботодавці сприймають такий вчинок із полегшенням. Окрім того, держава не враховує потреби військових після повернення, додає чоловік.

"На жаль, держава не допомагає. На 7 році бойових дій ще потрібно розвиватись, держава не враховує помилки, які робила для відновлення і адаптації ветеранів", – каже Сар’ян.

Понад рік Дмитру допомагали адаптуватись фахівці проєкту "Подолаємо наслідки війни разом". З ним працювали психологи.

"ПТСР – це загострення певних станів"

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події, пише Міністерство охорони здоров’я. У списку тих, в кого може розвинутись це порушення, – ветерани війни. Проявляється ПТСР у постійних думках про травматичну подію, зловживанні алкоголем, сигаретами та наркотиками, панічних атаках, недовірі до оточення тощо. ПТСР, як і будь-яку іншу хворобу, потрібно лікувати.

У Міністерстві у справах ветеранів Суспільному розповіли, що зараз в Україні є 40 медичних закладів, де ветерани після війни можуть пройти курс процедур, який включає і роботу з психологами. Процес лікування починається зі звернення до сімейного лікаря та отримання направлення на санаторне лікування.

Станом на серпень 2021 року статус учасника бойових дій в Україні мають понад 410 тисяч людей. Але це не означає, що у всіх них діагностовано ПТСР, каже заступник міністра Ігор Безкровний.

"Усі ветерани не мають посттравматичного стресового розладу. Тому що ПТСР – це загострення певних станів. У когось може бути депресія, споживання алкоголю, агресивні стани – це все наслідки отриманої психологічної травми. ПТСР – це вже клініка, таблетки, серйозне лікування. Ми отримуємо направлення на лікування в залежності від типу травмування, причин, і людину лікують", – додає Безкоровайний.

Психологи та "міністерство спокою"

Військовий психолог Андрій Козінчук вважає, що психологічний супровід потрібен ще на війні, тоді легше буде адаптуватись після повернення. Він також брав участь у війні на Донбасі. Улітку 2014-го поїхав на Схід, там перебував 15 місяців. Тепер допомагає боротись з посттравматичним синдромами, військовим надає допомогу безкоштовно.

Військовий психолог Андрій Козінчук

Військовий психолог Андрій Козінчук

"Під час бойових дій ніхто не звертається до психолога, там моя задача була бути підтримкою, спілкуватись, на ходу працювати. Зараз недостатньо фахівців, не в кожному підрозділі є психологи. Ті психологи, які є, їх заставляють писати бюрократичні бумажки, які взагалі не мають значення”, — розповідає Козінчук.

Щомісяця до нього звертається близько 15 людей. Поширеною проблемою після повернення з зони бойових дій є те, що військовим здається, ніби їх не розуміють, не сприймають, а держава ігнорує їхні інтереси.

"Кажуть мені: “Тут погано, на фронті було нормально”. Насправді – велика брехня. Тобі там було не добре чи погано, тобі там було зрозуміло. Якщо ти кльовий артилерист, ти приходиш додому і не можеш стати цивільним артилеристом і з великими пушками когось вбивати. Але артилерист – це не про "вбивати", це розрахунок, дисципліна, зосередження, ці всі речі ти можеш використовувати тут, в інших роботах. Тому, говоримо і вчимо, як з цим працювати у мирному житті", – розповідає психолог.

Читайте також: "У нас бійців з ПТСР ніхто не рахував". Військовий психолог розповів, як спілкуватися з ветеранами

Ще одне місце, де ветеран може отримати допомогу, – "міністерство спокою". Так звуть Центр реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС "ЯРМІЗ". Ініціаторка проєкту — Олена Кошелєва, яка і сама пройшла Іловайськ і була у полоні у російської армії.

"Нашого брата загнати до психолога буває доволі складно"

Вона розповідає, що в центрі військові можуть поспілкуватись, також там пояснюють, навіщо потрібна психологічна допомога: "Усі свої погані, негативні емоції залишити тут, не соромлячись у виразах, проявах емоцій. Окрім того, що цей простір має заспокійливий ефект, я ще пояснюю, що таке психолог".

Центр реабілітації ветеранів війни на ДонбасіЦентр реабілітації ветеранів війни на Донбасі

"Нашого брата загнати до психолога буває доволі складно: що ті психологи зроблять і скажуть? Після “міністерства спокою” мені вдається переконати, що психолог – це не боляче, це не лікар, це просто менеджер, який допомагає владнати твої проблеми і вийти з емоційної ситуації".

Читайте також: Що таке фобії та як з ними боротися. Пояснює психологиня
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди