Станом на серпень 2021 року статус учасника бойових дій в Україні мають понад 410 тисяч людей, повідомило Суспільному Міністерство у справах ветеранів. В установі говорять, що деякі з ветеранів після зони бойових дій мають депресивні розлади, посттравматичний синдром, на тлі чого, зокрема, зловживають алкоголем. До кого звертатись та як допомагають тим, хто пережив війну, – у матеріалі Суспільного.
"Ломка, коли твої цінності не збігаються з інтересами оточення"
Обстріли, поранення, загроза життю, тривога, смерті побратимів – через це проходять військові у зоні бойових дій, розповідає ветеран російсько-української війни Дмитро Сар’ян. До 2014 року він працював у консалтинговій компанії, яка надавала юридичні послуги. Про те, що скоро візьме автомат у руки, не думав. На бойових позиціях чоловік був у 2014-2015 роках. З 2016 і протягом трьох років у зону ООС їздив волонтером. Каже, що ті, хто пройшов війну, не завжди одразу готові повернутися до мирного життя: після повернення додому Дмитро рік адаптувався.
"За рік почалась така ломка, коли твої цінності не збігаються з інтересами оточення. Вони продовжують тебе сприймати людиною, яку вони знали, до того, як ти поїхав. А ти повернувся зовнішньо таким самим, а внутрішньо, трошки... ну як трошки, відбулась зміна", – розповідає ветеран.
За словами Дмитра, багато його знайомих-ветеранів після повернення звільнилось, а роботодавці сприймають такий вчинок із полегшенням. Окрім того, держава не враховує потреби військових після повернення, додає чоловік.
"На жаль, держава не допомагає. На 7 році бойових дій ще потрібно розвиватись, держава не враховує помилки, які робила для відновлення і адаптації ветеранів", – каже Сар’ян.
Понад рік Дмитру допомагали адаптуватись фахівці проєкту "Подолаємо наслідки війни разом". З ним працювали психологи.
"ПТСР – це загострення певних станів"
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події, пише Міністерство охорони здоров’я. У списку тих, в кого може розвинутись це порушення, – ветерани війни. Проявляється ПТСР у постійних думках про травматичну подію, зловживанні алкоголем, сигаретами та наркотиками, панічних атаках, недовірі до оточення тощо. ПТСР, як і будь-яку іншу хворобу, потрібно лікувати.
У Міністерстві у справах ветеранів Суспільному розповіли, що зараз в Україні є 40 медичних закладів, де ветерани після війни можуть пройти курс процедур, який включає і роботу з психологами. Процес лікування починається зі звернення до сімейного лікаря та отримання направлення на санаторне лікування.
Станом на серпень 2021 року статус учасника бойових дій в Україні мають понад 410 тисяч людей. Але це не означає, що у всіх них діагностовано ПТСР, каже заступник міністра Ігор Безкровний.
"Усі ветерани не мають посттравматичного стресового розладу. Тому що ПТСР – це загострення певних станів. У когось може бути депресія, споживання алкоголю, агресивні стани – це все наслідки отриманої психологічної травми. ПТСР – це вже клініка, таблетки, серйозне лікування. Ми отримуємо направлення на лікування в залежності від типу травмування, причин, і людину лікують", – додає Безкоровайний.
Психологи та "міністерство спокою"
Військовий психолог Андрій Козінчук вважає, що психологічний супровід потрібен ще на війні, тоді легше буде адаптуватись після повернення. Він також брав участь у війні на Донбасі. Улітку 2014-го поїхав на Схід, там перебував 15 місяців. Тепер допомагає боротись з посттравматичним синдромами, військовим надає допомогу безкоштовно.
"Під час бойових дій ніхто не звертається до психолога, там моя задача була бути підтримкою, спілкуватись, на ходу працювати. Зараз недостатньо фахівців, не в кожному підрозділі є психологи. Ті психологи, які є, їх заставляють писати бюрократичні бумажки, які взагалі не мають значення”, — розповідає Козінчук.
Щомісяця до нього звертається близько 15 людей. Поширеною проблемою після повернення з зони бойових дій є те, що військовим здається, ніби їх не розуміють, не сприймають, а держава ігнорує їхні інтереси.
"Кажуть мені: “Тут погано, на фронті було нормально”. Насправді – велика брехня. Тобі там було не добре чи погано, тобі там було зрозуміло. Якщо ти кльовий артилерист, ти приходиш додому і не можеш стати цивільним артилеристом і з великими пушками когось вбивати. Але артилерист – це не про "вбивати", це розрахунок, дисципліна, зосередження, ці всі речі ти можеш використовувати тут, в інших роботах. Тому, говоримо і вчимо, як з цим працювати у мирному житті", – розповідає психолог.
Читайте також: "У нас бійців з ПТСР ніхто не рахував". Військовий психолог розповів, як спілкуватися з ветеранами
Ще одне місце, де ветеран може отримати допомогу, – "міністерство спокою". Так звуть Центр реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС "ЯРМІЗ". Ініціаторка проєкту — Олена Кошелєва, яка і сама пройшла Іловайськ і була у полоні у російської армії.
"Нашого брата загнати до психолога буває доволі складно"
Вона розповідає, що в центрі військові можуть поспілкуватись, також там пояснюють, навіщо потрібна психологічна допомога: "Усі свої погані, негативні емоції залишити тут, не соромлячись у виразах, проявах емоцій. Окрім того, що цей простір має заспокійливий ефект, я ще пояснюю, що таке психолог".
"Нашого брата загнати до психолога буває доволі складно: що ті психологи зроблять і скажуть? Після “міністерства спокою” мені вдається переконати, що психолог – це не боляче, це не лікар, це просто менеджер, який допомагає владнати твої проблеми і вийти з емоційної ситуації".
Читайте також: Що таке фобії та як з ними боротися. Пояснює психологиня
