Основною причиною збільшення кількості медуз в акваторії Азовського моря є високий рівень солоності води, що наразі сягнув історичного максимуму.
Про це в етері програми "Сьогодні.Головне" розповіли Віктор Демченко, старший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України та Костянтин Дем’яненко, заступник директора з наукової роботи Інституту рибного господарства та екології.
"Рівень солоності останні 10 років збільшувався поступово, з року в рік, і на сьогодні становить близько 14 проміле, що є історичним максимумом. Подібні солоності були у 80-х роках минулого століття, зараз вони повторюються і це призводить до появи тут чорноморських видів, які інтенсивно розвиваються", — пояснює Віктор Демченко.
Фахівець наголошує, що солоність моря напряму пов’язана з рівнем стоку річок, які потрапляють в Азовське море і рівнем водообміну з Чорним морем. Він каже, що з 80-х років минулого століття в Азовське море потрапляє менше прісної води з річок.
Також важливу роль відіграють зміни клімату: підвищилась температура, збільшилось випаровування, скоротилась кількість опадів. Тому потік прісної води в Азовське море суттєво зменшився.
"Спорудження Керченського мосту вплинуло на водообмін між Азовським і Чорним морем. Складно сказати в який бік і в яких масштабах, але частково обмеження водообміну є", — каже Віктор Демченко.
Науковець пояснює, найближчим часом проблема зміни клімату навряд чи буде вирішена, тому треба адаптуватися, ставити загорожі та обмежувальні сітки. Також є шанс, що кількість медуз зменшиться сама собою, бо їм перестане вистачати їжі.
Читайте також: Запорізький біолог розповів, хто такі медузи-корнероти та чому в морі збільшилася їхня кількість
Заступник директора з наукової роботи Інституту рибного господарства та екології Костянтин Дем’яненко каже, що медузи є у всьому світі й існують набагато небезпечніші, за тих, які проживають на території Азовського та Чорного морів. За кордоном у таких випадках роблять механічні бар’єри.
"Разом з тим не можна поставити риболовні сітки. Це буде провокувати загибель і риби, і медуз. Тіло медуз буде розриватися, а частинки медуз такі ж небезпечні, як і живі медузи. Є технології, які не призводять до загибелі морських тварин і не перешкоджають прибережній течії", — зазначив Костянтин Дем’яненко.
Він пояснює, що форма бар’єрів повинна бути така, щоб не створювати застійну зону, куди буде забиватися сміття та загиблі тварини. Також треба дивитися, яке узбережжя, який ґрунт і підбирати технологію, форму та матеріал огорожі. Тобто підхід має бути комплексним, а не мати стихійний характер, зауважує науковець.
Читайте також: Чи ефективні "протимедузні" сітки — міркують запорізькі експерти
