Рівень солоності в Азовському морі сягнув історичного максимуму

Рівень солоності в Азовському морі сягнув історичного максимуму

Марафон
Рівень солоності в Азовському морі сягнув історичного максимуму Суспільне Запоріжжя

Основною причиною збільшення кількості медуз в акваторії Азовського моря є високий рівень солоності води, що наразі сягнув історичного максимуму.

Про це в етері програми "Сьогодні.Головне" розповіли Віктор Демченко, старший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України та Костянтин Дем’яненко, заступник директора з наукової роботи Інституту рибного господарства та екології.

"Рівень солоності останні 10 років збільшувався поступово, з року в рік, і на сьогодні становить близько 14 проміле, що є історичним максимумом. Подібні солоності були у 80-х роках минулого століття, зараз вони повторюються і це призводить до появи тут чорноморських видів, які інтенсивно розвиваються", пояснює Віктор Демченко.

Фахівець наголошує, що солоність моря напряму пов’язана з рівнем стоку річок, які потрапляють в Азовське море і рівнем водообміну з Чорним морем. Він каже, що з 80-х років минулого століття в Азовське море потрапляє менше прісної води з річок.

Також важливу роль відіграють зміни клімату: підвищилась температура, збільшилось випаровування, скоротилась кількість опадів. Тому потік прісної води в Азовське море суттєво зменшився.

"Спорудження Керченського мосту вплинуло на водообмін між Азовським і Чорним морем. Складно сказати в який бік і в яких масштабах, але частково обмеження водообміну є", каже Віктор Демченко.

Науковець пояснює, найближчим часом проблема зміни клімату навряд чи буде вирішена, тому треба адаптуватися, ставити загорожі та обмежувальні сітки. Також є шанс, що кількість медуз зменшиться сама собою, бо їм перестане вистачати їжі.

Читайте також: Запорізький біолог розповів, хто такі медузи-корнероти та чому в морі збільшилася їхня кількість

Заступник директора з наукової роботи Інституту рибного господарства та екології Костянтин Дем’яненко каже, що медузи є у всьому світі й існують набагато небезпечніші, за тих, які проживають на території Азовського та Чорного морів. За кордоном у таких випадках роблять механічні бар’єри.

"Разом з тим не можна поставити риболовні сітки. Це буде провокувати загибель і риби, і медуз. Тіло медуз буде розриватися, а частинки медуз такі ж небезпечні, як і живі медузи. Є технології, які не призводять до загибелі морських тварин і не перешкоджають прибережній течії", зазначив Костянтин Дем’яненко.

Він пояснює, що форма бар’єрів повинна бути така, щоб не створювати застійну зону, куди буде забиватися сміття та загиблі тварини. Також треба дивитися, яке узбережжя, який ґрунт і підбирати технологію, форму та матеріал огорожі. Тобто підхід має бути комплексним, а не мати стихійний характер, зауважує науковець.

Читайте також: Чи ефективні "протимедузні" сітки — міркують запорізькі експерти
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди