Україна почала жити в екологічний борг. Експерт пояснив, що це означає

Україна почала жити в екологічний борг. Експерт пояснив, що це означає

Ексклюзивно
Україна почала жити в екологічний борг. Експерт пояснив, що це означає УНІАН

Україна вичерпала запас природних ресурсів на цей рік і живе в екологічний борг. Про це 8 серпня на своїй сторінці у Facebook написав голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. Що це означає та як понаднормове використання природних ресурсів впливає на життя людей він розповів в ефірі Українського радіо.

“День екологічного боргу — це день, коли кількість використаних людством ресурсів починає перевищувати той обсяг, який планета може відновити протягом року. Цей день, починаючи з 1970 року, вираховується науково-дослідною організацією Global Footprint Network. Вони розраховують день екологічного боргу на основі двох показників: біоємності, тобто кількості ресурсів, які продукуються протягом року, та екологічного сліду людства, тобто скільки ми споживаємо ресурсів за рік”, - розповів Мальований.

За його словами, цього показника планета досягла 29 липня 2021 року.

“Разом з тим, організація розраховує показник в розрізі країн і Україна в цьому році пізніше, ніж минулого, досягла дня екологічного боргу - 8 серпня”, — зазначив він.

Мальований зазначив, що ідеальний показник - це використовувати не більше ресурсів, ніж планета може відновити. Тому, щоб досягти нейтральності екологічного боргу, планета й людство мають щороку відстрочувати цю дату на 5 днів.

Він також зазначив, що протягом останній років в Україні спостерігається позитивний тренд, який є наслідком поступового переходу на сталі практики та екологічність.

“Найвище керівництво держави звернуло увагу на екологію: в цьому році був виданий указ президента, який затвердив рішення РНБО. Він містить цілий перелік виключно екологічних заходів, які органи влади мають найближчим часом здійснити. Також в цьому році був затверджений другий національно визначений внесок, визначено цілі до 2030 року в лісовому господарстві, енергетиці. Йдеться про стимуляцію переходу на альтернативні відновлювальні джерела енергетики, питання розвитку електротранспорту та інші”, — розповів Мальований.

На його думку, Україна, як і решта світу, має досягти балансу між екологічністю та економічним розвитком.

“У першу чергу, це стосується екомодернізації, енергоефективності великий промислових підприємств, поступового переходу від використання викопного палива та вугілля під час генерації електроенергії. В усіх галузях економіки має бути комплексний підхід для того, щоб економічна складова не постраждала й робочі місця та бізнес працював. Водночас планета зберегла себе для нащадків в тому вигляді, в якому вона є”, — відзначив він.

Наразі великі підприємства в Україні, які здійснюють шкідливі викиди як в атмосферу, так і у водні ресурси, сплачують так званий “екологічний податок” до державного та місцевих бюджеті і ці кошти мають йти винятково на відновлення екології.

“Але в цій сфері в нас також є цілий ряд проблем, пов'язаних як з контролем надходження цього податку, так і його пропорцією. Зараз в експертному середовищі активно дискутують щодо пропорції цього податку, тобто скільки має надходити до державного бюджету, а скільки - до місцевих бюджетів. На мою думку, до місцевих бюджетів має надходити якомога більше коштів з цього податку, адже громади на місцях краще знають, де потрібно використати ці кошти”, - наголосив Мальований.

Що відомо

  • Дослідники заявили, що сильні повені у Європі можуть почастішати у 14 разів до 2100 року через зміни клімату.
  • Від кінця весни у Казахстані встановилася аномальна спека, яка супроводжується сильною посухою. Через це у країні масово гинуть свійські тварини, а експерти кажуть про втрачений врожай.

Читайте також

Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китів

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть міста

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди