Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китів

Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китів

Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китів АР

Заборона на китобійний промисел після майже 200 років вилову цих ссавців набула чинності 1986 року. З того дня світ почав відзначати 23 липня Всесвітній день китів та дельфінів. Завдяки забороні на промисел популяція почала поступово збільшуватися. Однак нині китоподібні страждають як від браконьєрів, так і від законного риболовства та забруднення світового океану.

Навіщо рятувати китів

Згідно з дослідженням Міжнародного валютного фонду, кити можуть врятувати планету від глобального потепління. За даними екологів, кити можуть поглинути за життя до 30 тонн вуглецю, тоді як одне дерево — тільки 2,2 тонни.

"Якщо мова йде про порятунок планети, то кожен кит цінніший за тисячу дерев", – йдеться у доповіді організації.

Окрім того, у місцях перебування китів значно збільшується кількість фітопланктону, який виділяє понад 50% усього кисню в земну атмосферу і вловлюють майже 37 мільярдів метричних тонн вуглекислого газу, що становить приблизно 40% усього виробленого CO2. І тут варто пам'ятати, що кити постійно мігрують і фітопланктон розмножується по всьому маршруту.

Наразі у світі налічується дещо більше мільйона особин, однак, за розрахунками вчених, якщо популяція збільшиться у 4-5 разів, а відповідно — і кількість фітопланктону — дозволить збирати сотні мільйонів тонн додаткового вуглекислого газу на рік.

Яка ситуація зараз

Досі не всі країни дотримуються заборони на вбивство китів. Це – Японія, Канада і Норвегія. За словами біолога Володимира Борейка, найбільше вбивають в Японії.

І після заборони на убивство китів, не всі популяції відновлюються однаково, розповіла Суспільному аспірантка Інституту Зоології, наукова співробітниця Українського наукового центру екології моря Юлія Іванчикова. За її словами, вчені все ще досліджують вплив китобійного промислу на популяцію китів і які зміни відбулися, коли його зупинили.

"Вже є розуміння, що не всі популяції китів відновлюються однаково. Ми бачимо, що популяція кита-горбаня почала відновлюватися після припинення видобутку і, хоча дуже важко оцінити в якому вона була стані до того, як почали промисловий видобуток, але вона стрімко відновилася до якихось певних меж. Але, наприклад, популяція синього кита — найбільшого у світі ссавця — так і не відновилася", — розповіла вчена.

Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китівАР

Кит-горбань біля узбережжя Гаваїв

Дослідники допускають, що повільне відновлення синіх китів пов'язане з довгим циклом розмноження, тому що це велика тварина, яка довше виношує і вигодовує потомство. Можливою причиною цього також може бути те, що інші, менші за розміром, китоподібні, розмножуються швидше та займають ту екологічну нішу, яка належала синьому киту.

Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китівАР

Група китів біля узбережжя Австралії

Іванчикова також наголосила, що китоподібні продовжують страждати і від промислового рибальства.

"Зараз навіть якщо немає офіційного промислу, проблеми у китоподібних залишилися. Одна з найбільших — втрати через промислове риболовство.Доволі часто риболовство відбувається без дотримання будь-яких етичних норм і також багато браконьєрства і значний відсоток "прилову" китоподібних у риболовних сітках — коли витягають рибу і в сітку потрапляють дельфіни і, звичайно, гинуть", — пояснила біологиня.

Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китівАР

За її словами наразі у світі немає можливостей та інструментів для відстежування того, що відбувається на промислових риболовних суднах.

На життя китоподібних також має значний вплив загальна деградація морських середовищ.

"Це пов'язано із забрудненням. Починаючи від масштабних розливів нафти, від яких теж страждають китоподібні, до пластикових пакетів, які вчені знаходять в шлунках у дельфінів і китів", — відзначила Іванчикова.

З іншого боку, через деградацію морських середовищ зменшується кормова база китоподібних. Зменшення кількості їжі спричиняє і промислове рибальство.

Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китівАР

Кит, який заплутався у риболовній сітці у Середземному морі

Окрім того, на думку Борейка, на дельфінів серйозний негативний вплив чинить і вилов для дельфінаріїв.

Згідно із законопроєктом 5366 "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту морських ссавців і чужорідних видів акул", який зареєстровано в українському парламенті, умови утримання морських ссавців у неволі не відповідають їх природним потребам, тому тривалість життя значно нижча, ніж у природі, частина дельфінів гине при транспортуванні та вилові, а океанаріуми у містах затісні для них.

Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китівУНІАН

Дельфіни в Київському дельфінарії

Окрім того, через хлор та хімікати в акваріумах, тварини сліпнуть, через плавання з людьми вони можуть захворіти на спільні хвороби. Також автори законопроєкту переконані, що наразі за виконанням закону, який вимагає, щоб у дельфінаріях використовувалася тільки природна морська вода, не слідкують як належне.

"Діючий три роки мораторій на вилучення дельфінів з природного середовища існування (Наказ Міністерства № 328 від 20.09.2011 "Про тимчасову заборону спеціального використання китоподібних Чорного та Азовського морів") продемонстрував свою неспроможність зупинити відлов і комерційну діяльність щодо китоподібних. Через відсутність обліку (чіпування та ідентифікації особин кожного виду) китоподібних в дельфінаріях, у випадку загибелі тварину можуть замінити іншою, що вилучена із середовища існування у браконьєрський спосіб.", — йдеться у пояснювальній записці до документа.

Як можна захистити китів та дельфінів

Задля захисту дельфінів в Україні зазначений законопроєкт 5366 пропонує повністю заборонити утримання морських тварин в неволі.

Окрім того, документ пропонує:

  • закрити в Україні усі дельфінарії;
  • заборонити фізичний контакт з дельфінами та іншими морськими ссавцями, а саме дельфінотерапію, дайвінг разом з морськими ссавцями, фото- і відеозйомку в безпосередньому контакті з морською твариною;
  • залучити інвестиції для проведення заходів з реабілітації (реадаптації) і підготовки до випуску в середовище існування морських ссавців;
  • заборонити купівлю-продаж живих морських ссавців;
  • заборонити ввезення на територію України та вивезення живих морських ссавців, за виключенням випадків перевезення живих морських ссавців для підготовки та випуску в іншій державі з морськими акваторіями, які є природним середовищем існування інших видів (нечорноморських) морських ссавців;
  • заборонити ввезення на територію України чужорідних видів акул (в тому числі частин їх тіла, окрім зразків з науково-дослідною метою);
  • заборонити розмноження морських ссавців з комерційною метою.
Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китівАР

Якщо проаналізувати загальносвітову практику, на думку Юлії Іванчикової, за взірець можна взяти систему захисту вод Південного океану, яка стала "великим заповідником", поділеним на певні райони з власною системою поводження в кожному з них. У цій зоні є певні території, де можна проводити господарську діяльність, але вона лімітована. Ці ліміти спираються на наукові дані, однак вони змінюються залежно від змін у навколишньому середовищі і кліматі.

"Судна, які будь-що видобувають в зоні дії угоди про Антарктику, мають виконувати певний перелік умов, до яких входить і те, що неможливо, щоб якесь сміття викидалося з борта у воду, не можна допускати потрапляння жодних біологічних організмів. Також є норми, розроблені для промислу: якщо промисел судна - це кріль, то трали мають бути оснащені спеціальними захисними сітками, які захищають від прилову морських котиків і тюленів. Якщо вони є, то більші тварини не потраплять в трал і не загинуть", — пояснила вчена.

У разі порушення вимог усім судам певної країни можуть повністю заборонити промисел у районі дії Угоди. Моніторинг відбувається за допомогою звітів, які щоп'ять днів подають кораблі щодо свого промислу, а також робота наукових спостерігачів, які перебувають на борту для спостереження.

"Я розумію, що ця система, можливо недосконала, але якщо масштабувати її на всі води Світового океану, то це дуже допомогло б відновленню і доволі швидко", — наголосила Іванчикова.

Також, за її словами, українські вчені збирають дані щодо стану Чорного моря. Зокрема, вони створили Facebook-сторінку "Дельфіни Азовського та Чорного морів" та закликають людей, які побачать на березі мертвого дельфіна надсилати їм фото та геотег, щоб біологи могли краще відстежувати стан моря.

Цікаві факти про китів

  • Самці горбатих китів, у водах США, співають складні пісні під час зимового періоду розмноження. Їх можна почути поблизу Гаваїв, Карибського басейну та в інших місцях. Пісні можуть тривати до 20 хвилин і їх чути у радіусі кількох кілометрів.
  • Блакитний кит — найбільший ссавець, яки коли-небудь жив. Він може вирости до 27 метрів і важити, як 24 слони — близько 150 тонн.
  • Деякі види китів є довгожителями. Вчені підрахували, що гренландські вусаті кити можуть жити понад 200 років, а косатки — понад 100.
  • Косатки дуже соціальні і часто подорожують групами, а їхні родині зосереджені навколо матері.
Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китівАР

Група косаток біля берегів Австралії

  • Кити-білуги мають гнучку шию, що дозволяє їм рухати головою. Вони мають прізвисько "морські канарки" через складну систему комунікації, до якої входить свист, клацання і щебет.
Заборона на промисел, пластик та єдині правила для мореплавців. Як можна врятувати китівАР

Белуга

  • Сірі кити здійснюють одну з найтриваліших щорічних міграцій серед ссавців: вони подорожують близько 16 000 км в обидві сторони.
  • Кіт мінке, якого також називають меншим роккалом, є найменшим вусатим китом у водах Північної Америки.
  • У 2014 році кит Кюв’є з дзьобом здійснив найглибше і найдовше занурення, з усіх зафіксованих серед китоподібних: він досяг глибини 2992 м і протримався під водою понад 2 години.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди