Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть міста

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть міста

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть міста АР

Світом прокотилася хвиля злив, затоплюючи метро Чженчжоу, Лондона, Нью-Йорка та Києва. У Китаї та Німеччині повінь призвели до загибелі понад ста людей. При цьому, за даними кліматологів, влада європейських країн знала про те, що насуваються шторми та про можливість затоплень, однак не змогла до них оперативно підготуватися.

За словами екологів, рясні зливи на тлі змін клімату відбуватимуться дедалі частіше, однак через особливості сучасного містобудування, зокрема дорожнього покриття, і неналежну увагу до каналізаційних систем дощі можуть перетворювати великі міста та зону стихійного лиха.

Суспільне дізнавалось, чому затоплює підземки і вулиці, і що влада міст може із цим зробити.

Чому це відбувається

Ненормовані опади характерні для змін клімату, які зараз спостерігає світ. Як зазначила фахівчиня кліматичного відділу ГО "Екодія" Ольга Ґусакова, раніше опади випадали рівномірно, то нині за кілька годин може випасти місячна норма дощу або снігу, на зміну якому прийде довга суха погода. Так, згідно даних комп'ютерного моделювання, сильні повені у Європі можуть почастішати у 14 разів до 2100 року, пише The Guardian.

"За рахунок того, що протягом короткого періоду випадає велика кількість опадів, наші міста затоплюються. І зараз ми бачимо таку тенденцію, з кожним роком це ще більше посилюється", — розповіла Ґусакова Суспільному.

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть містаАР

Повінь у Сінсяні, Китай, 27 липня 2021 року

Вулиці перетворюються на відкриті тунелі

За словами архітекторів, у містах є щонайменше дві проблеми, які поглиблюють масштаби затоплень. Перше — збільшення площ заводського покриття у місті, тобто бетону та асфальту, які не поглинають вологу.

"Значно збільшується кількість заводського покриття подвір'я, вулиць, колишніх скверів, і все це провокує збір поверхневих вод у більшій кількості, ніж раніше. Далі все це концентрується, вулиці перетворюються на відкриті тунелі, по яких біжать потоки води", — розповів Суспільному архітектор Георгій Духовничий.

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть містаАР

Наслідки повіні у Пепінстері, Бельгія, 20 липня 2021 року

Друга проблема — недосконалість системи зливової каналізації, яка не може впоратися з сильними дощами.

"Треба реагувати досить довершеною системою водовідведення атмосферної води. Однак в Києві систему зливової каналізації, яка мала розгалужену систему, коли зрозуміло було, що це треба обслуговувати і ремонтувати, просто заглушили. І найстрашніше те, що реконструкція зливової каналізації іде, але не на розгалуження і збільшення, а на зменшення", — відзначив Духовничий.

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть містаУНІАН

Наслідки зливи у Києві, 25 липня 2021 року

Що з цим робити

Окрім зниження викидів парникових газів, які є причиною зміни клімату, міста вже необхідно адаптовувати, зокрема розчищати каналізаційні стоки, каже Ґусакова: "Адаптувати наші міста до того, що опади випадають за кілька годин велика кількість і каналізаційні стоки розчищати та збільшувати".

За словами архітектора, урбаніста Іллі Царенка, сучасний підхід передбачає зменшення відсотку бетонованих та водонепроникних поверхонь в місті; всі вимоги до нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту мають бути підлаштовані під це. До прикладу, у США вже діє вимога, що певний відсоток міських поверхонь має бути водопроникний. Завдяки цьому частина вологи повертається в ґрунт, а не у загальноміську центральну каналізацію.

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть містаАР

Нью-Йорк, США, 2020 рік

При цьому експерт зазначив, що наразі не існує міської системи водовідведення, яка повністю може впоратися з чинними потребами. Дієвим може бути поєднання кількох різних способів.

"У нас має бути зведене до мінімуму асфальтування та бетонування, і всі тротуари та пішохідні доріжки, як мінімум, розташовуватися вище за газони, таким чином вода з тротуарів буде потрапляти на зелені зоні і підживлювати їх, а не просто спускатися в "дощівку". По-друге, на цих зелених зонах мають бути висаджені відповідні рослини або хоча б просто газон, який не стригтимуть кожен місяць і який не буде поглинати вологу відразу після опадів. Вона навіть не буде просочуватися в ґрунт і щось вимивати", — розповів урбаніст.

Інший компонент системи — зелені дахи. У такому випадку волога, що потрапляє на дах, залишається або на газоні, або у резервуарі, якщо її не змогли поглинути рослини. Решта води може стікати вниз на ґрунт, який також може поглинути частину води, а надлишок — до резервуарів, розміщених на рівні ґрунту. І тільки вода, яка не зупинилася на газоні даху, у двох резервуарах та в ґрунті, потрапляє до міської системи дощової каналізації.

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть містаUnsplash.com

На думку експертів міжнародної Ради охорони природних ресурсів, сучасним містам можуть допомогти дерева, оскільки вони не тільки вбирають опади, а й фільтрують зливову воду, що потрапляє в землю.

"Коли дощ випадає на крони дерев, листя і кора утримую воду, поки вона або випаровується, або капає до ґрунту донизу, уповільнюючи потік води", — відзначили в організації.

Також корисно під водостоком даху або на газоні, який регулярно затоплюється, розміщувати дощові сади. Вони недорогі у будівництві, прості в обслуговуванні, не займають багато місця та можуть бути корисними. При цьому неглибокий плаский садок може поглинути на 30% більше води, ніж звичайні ландшафти. Такі сади стають популярними в американських містах. У деяких з них, зокрема в Сіетлі, міська влада пропонує пільги власникам таких насаджень.

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть містаThe Nature Conservancy in Washington

Дощовий сад розміщується нижче рівня ґрунту

Переобладнання метро під паводки

Слабким місцем великих міст перед повінню по всьому світу залишається метро. Деякі станції у Нью-Йорку та Лондоні були побудовані сто років тому, а їхній дизайн розроблено для іншої погоди, тому наразі постало питання про переобладнання підземок до нових умов.

"Це страшно. Виклик сьогодення — як ми можемо підготуватися до наступного шторму, який мав відбутися тільки через сто років, але може прийти вже завтра", — зазначила центру транспорту Університету Нью-Йорку Сара Кауфман.

Після урагану Сенді у 2012 році влада Нью-Йорку вклала 2,5 мільярди доларів у підготовку метро до екстремальної погоди: покращила вентиляцію, встановила на сходах та шахтах ліфтів захист від затоплення. Щодня, навіть за сухої погоди, із системи метро викачується понад 50 літрів переважно ґрунтових вод. Однак навіть після такої підготовки під час злив у липні 2021 року деякі станції затопило.

"Переоснащення метро проти повеней — це дуже масштабний захід. Але якщо порівняти витрати на це до витрат на те, що буде, якщо нічого не робити, то це набуває сенсу. Якщо нічого не робити — це коштуватиме набагато дорожче", — зазначив старший науковий співробітник Інституту Брукінза Еді Томер.

Зміни клімату, зливи і метро. Чому тонуть міста Kaye Blegvad

Нью-Йорк, 2019 рік

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди