"Багато чекали на українську армію". Розповіді учасників боїв за Красногорівку

"Багато чекали на українську армію". Розповіді учасників боїв за Красногорівку

"Багато чекали на українську армію". Розповіді учасників боїв за Красногорівку Суспільне Дніпро

7 років тому українські військові звільнили Красногорівку від російських окупантів. 1-го серпня 20-ий батальйон територіальної оборони, посилений спецпризначенцями, та бійці батальйонів «Донбас» і «Правий сектор» зайшли у місто. Сутички з ворогом тривали до вечора. Як розгортались події – згадували учасники боїв за Красногорівку.

Операцію зі звільнення Красногорівки, яка з квітня 2014 перебувала під контролем бойовиків, українські військові розпочали зранку 1-го серпня. Участь у боях взяли бійці дніпровського 20-го батальйону територіальної оборони.

«Ми були територіальною обороною, ми не розуміли, що це. Наша задача була стояти на блокпосту і охороняти. Так вийшло, що поступово ми вийшли на передову», - розповів учасник боїв Сергій Білецький.

«Зранку всі були готові, всі були на підйомі. Всі хотіли цього, хотіли і Донецьк звільнити - людей не вистачало. 1 серпня зайшли у Красногорівку, яку звільнили. Був один загиблий хлопець у нас - Івасюк Роман, з 51-ої бригади», - каже учасник боїв за Красногорівку Ігор Вольвач.

Тоді, пригадує Сергій Білецький, бійці розділилися на три групи, та розійшлись у різні частини міста.

"Багато чекали на українську армію". Розповіді учасників боїв за КрасногорівкуСуспільне Дніпро

«При взятті Красногорівки ми вишукувалися колоною, було три танки, у кожному танку по взводу в охороні. І ми пішли. Під’їжджаючи до Красногорівки, вибігла бабуся з крайнього будинку. Спочатку спитала: «Хлопці, ви хто?» Ми сказали, ЗСУ. Тоді вона сказала: "Слава Богу, що ви прийшли!". Тоді наші взводи розділилися і один пішов з одного флангу, ми пішли з іншого, третій взвод - з третього флангу», - каже чоловік.

Учасник боїв за Красногорівку Едуард Ралдугін розповідає: супротив від окупантів був невеликий, а місцеві були раді бачити українську армію.

«При звільненні міста не було нікого. Пізніше, коли звільнили місто, місцеве населення, яке ми підгодовували, віддавали свої пайки, харчування, до нас дуже добре ставилися. Приходили люди, розповідали, спілкувалися з нами. Багато чекали українську армію», - згадує Ігор Вольвач.

За один день українські військові звільнили Красногорівку та закріпилися на її околицях. А місцеве населення повернулося до мирного життя.

Читайте також

- Сьома річниця звільнення Авдіївки

- "У місті не залишилося нікого". Розповідь учасника звільнення Маріуполя

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди