230 років від дня народження: історія "Моцарта із Лемберга" та конфлікту через його пам'ятник

230 років від дня народження: історія "Моцарта із Лемберга" та конфлікту через його пам'ятник

230 років від дня народження: історія "Моцарта із Лемберга" та конфлікту через його пам'ятник

26 липня виповнилося 230 років із Дня народження Франца Ксавера Моцарта – відомого композитора та піаніста, життя якого було тісно пов'язане з Україною. Розповідаємо про життєвий шлях композитора, плани, пов'язані з меморалізацією музиканта, а також про суперечки, які виникли через встановлення йому пам'ятника у Львові.

Франц Ксавер Вольфганг Моцарт народився 26 липня 1791 року, за чотири місяці до смерті Вольфганга Амадея. Його мати Константа, розпізнавши у сина музичні здібності, довірила його навчання найкращим вчителям Праги. Згодом молодшого Моцарта вчили Йозеф Гайдн зі своїм учнем Сигізмундом Нейкоммом, а потім за нього взялися Антоніо Сальєрі та Йоганн Гумель.

Вперше як піаніст, композитор і диригент дебютував 8 квітня 1805 року. Тоді Францу було лише 14 років. Він виконав фортепіанний концерт батька з двома самостійно написаними концертними каденціями та власний твір.

У 1808 році 17-річний Франц прибув на Галичину, щоб заробити трохи грошей – він влаштувався приватним вчителем двох доньок графа Баворовського. Але вже через рік попрощався з ними та переїхав навчати музики дітей графа Янішевського у місті Бурштин Івано-Франківської області. Там композитор провів два роки, часто даючи концерти для гостей поміщика, після чого переїхав до Львова, де також працював приватним вчителем.

230 років із Дня народження: історія "Моцарта із Лемберга" та конфлікту через його пам'ятник

Загалом Франц Ксавер Моцарт прожив на Львівщині майже 27 років. За цей час він встиг вплинути на розвиток музичного життя міста та України: грав у кафедральному соборі Святого Юра, створив музичне товариство св. Цецилії та інститут співу, який фактично став першою музичною школою у місті.

Саме завдяки Моцарту про культурні події у Львові регулярно писали центральні віденські газети. Він перебував в контакті з такими видатними діячами, як Шуберт, Мендельсон, Шуман. А його учні ставали визначними музикантами: львів'янка Юлія фон Кавалькабо належить до перших австрійських жінок-композиторок, інший учень – Ернст фон Пауер – визнаний світового рівня піаніст-віртуоз XIX ст.

Також Франц Моцарт декілька років працював генеральним музичним директором Львівського королівського привілегійованого міського театру, від чого також відходить видатна історія вже сучасної Національної львівської опери.

У своїй творчості композитор неодноразово звертався до фольклору, написав кілька композицій на українські теми. За це його навіть критикували в австрійській пресі – для земляків Франца "слов'янський вплив" був надто "екзотичним".

У кінці 1818 року Моцарт вирушив у майже чотирирічне концертне турне країнами Європи: виступав в Житомирі, Києві, далі в Польщі, Прусії, Данії, Німеччині, Чехії, Північній Італії, Швейцарії. Завершивши турне у Відні, восени 1822 року Франц Ксавер повернувся у Львів, де ще тривалий час продовжував творити музику.

У 1838 році композитор повернувся до Відня, а згодом до Зальцбурга, де був обраний почесним капельмейстером і першим директором нині зальцбурзького Моцартеуму. Помер 29 липня 1844 року в курортному місті Карлсбаді, де й був похований.

Конфлікт довкола пам'ятника Моцарту у Львові

Під час фестивалю класичної музики LvivMozArt, який триватиме з 26 по 29 серпня, організатори планують встановити пам'ятник молодшому Моцарту, який місту подарувала Міжнародна фундація Моцартеум у Зальцбурзі (Австрія), а також фінансує неприбуткова громадська організація "Львів.Моц.Арт.3".

Проте ескіз скульптури австрійського митця Себастьяна Швайкерта викликав жваву дискусію серед місцевих – був навіть розпочатий збір підписів з вимогою скасувати рішення міської ради про встановлення пам'ятника на площі Євгена Маланюка. Деяких бентежить забуття українського поета, чиїм іменем названа площа, іншим не подобається сам вигляд скульптури.

"Ідея встановлення такого пам'ятника Францу Ксаверу Моцарту на площі Євгена Маланюка у Львові – не просто негативне явище, а культурологічна катастрофа, насамперед у головах тих, хто підтримує і голосує за цю пропозицію, а крім того – відверта зневага до історичного середовища старого міста", – пише член міжнародної асоціації критиків мистецтва АІСА Орест Голубець.

230 років із Дня народження: історія "Моцарта із Лемберга" та конфлікту через його пам'ятник

Ескіз пам'ятника Францу Моцарту

Їм відповідає одна із ініціаторок встановлення пам'ятника, відома диригентка, засновниця і артдиректорка фестивалю LvivMozArt Оксана Линів. "Зовсім не дивно, що через брак інформації навіть вчене і прогресивне середовище Львова не є достатньо освідченим в цих питаннях".

"Та безумовним є факт, що проєкт сучасної скульптури Моцарта у Львові стане одною з найяскравіших вагомих культурних подій вже сучасної незалежної України, звільненої від радянської експансії та цензури, держави, яка гідно береже, вивчає, примножує та розвиває свою багатогранну національну історію", – пише Линів у дописі на Facebook.

Організатори підтвердили Суспільне Культура, що встановлення пам'ятника заплановане на 26 серпня на площі Маланюка – зараз пам'ятник перебуває у процесі виготовлення в повний розмір.

230 років із Дня народження: історія "Моцарта із Лемберга" та конфлікту через його пам'ятник

Пам'ятник Францу Моцарту. По обидві сторони від скульптури: Оксана Линів (у червоному піджаку) та Себастьян Швайкерт.

Від початку вона пояснювала, що скульптура є сучасною інтерпретацією образу класичного композитора. Образ вийшов епатажним, але у роботі зображено непросту долю Моцарта-молодшого, який перебував у славі свого батька і жив у час романтизму, на зламі мистецьких епох.

Також 25 серпня 2021 року готується презентація книжки "Моцарт-син. Життя Франца Ксавера у щоденнику та листах" та відкриття виставки "Моцарт і Львів" у музеї Митрополита Андрія Шептицького – це перша українськомовна наукова робота, до якої увійде найбільш повна і доповнена сучасними дослідженнями біографія молодшого Моцарта.

Мистецтвознавці знайшли та розшифрували 106 його листів зі Львова та Галичини, щоденник, спогади сучасників та історичні свідчення в тодішній пресі. Книжка вийде у "Видавництві Старого Лева" (на сайті та у соцмережах видавництва ще немає інформації про цю книжку) спеціально до фестивалю LvivMozArt.

Також відбудеться фільмування документальної стрічки про наукове дослідження Mozartiana Galicia, проте, як повідомили Суспільному у LvivMozArt, наразі дата релізу невідома – робота над фільмом ще триває.

Читайте також

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше