Що потрібно, аби партії фінансували приватні донори. Пояснює експерт

Що потрібно, аби партії фінансували приватні донори. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Що потрібно, аби партії фінансували приватні донори. Пояснює експерт Прокуратура Херсонської області

Станом на середину 2021 року серед п’яти партій, присутніх в українському парламенті, платіжну систему має лише партія "Голос". Найбільша партія "Слуга народу "віднедавна має на своєму сайті реквізити партійного рахунку. Реквізити є і на сайті "Європейської солідарності" та "Батьківщини", водночас на сайті "ОПЗЖ" вони відсутні. Аналітик з партійних фінансів Руху "ЧЕСНО" Ігор Фещенко в ефірі Українського радіо розповів, як нині фінансуються політичні партії в Україні.

Про практику залучення коштів від своїх прихильників

За словами Фещенка, в Україні не розвинене донорство, коли внески сплачують члени партії, і такі дані рідко зустрічаються у фінансових звітах. Водночас він зазначає, що в інших країнах світу практикується фінансування політсил коштом прихильників, які не є їхніми членами.

"У більшості випадків суттєву частку коштів партія отримує не державним фінансуванням, не членськими внесками, не великими внесками від донорів. Все залежить від країни до країни, від партії до партії, але фактично основою для політичної партії мали б бути внески приватних донорів і з великої кількості малих внесків", – пояснив експерт.

За його словами, для цього партія має створити прості і зрозумілі умови, для перерахунку коштів. Експерт нагадав, що у січні 2020 року парламент дозволив фінансувати політичні партії через платіжні онлайн-системи.

"Проблема полягала в тому, що онлайн-перерахунки коштів до січня 2020 року були під забороною. Точніше прямої заборони не було, але процедура, прописана в законі, не передбачала можливості онлайн перераховувати кошти", – зазначив Фещенко.

Що потрібно, аби партія дістала гроші від приватних донорів

Експерт зазначив, що для залучення коштів партія має звертатися до донорів і до прихильників за підтримкою.

"Кандидату чи депутату однозначно потрібно було б звітувати, звідки взялися гроші. У нас країні законодавство таке, що всі звітують, де взялися гроші, особливо під час виборів", – наголосив він.

Читайте також: Українським партіям збільшили фінансування у 2021 році. Хто і скільки отримає

Фещенко зазначив, що натомість партії рідко можуть пояснити походження коштів.

"Так історично склалося, що у нас партії показують нулі  на рахунках і потім стається якесь чудо. У партії немає реквізитів на сайті, партія ніколи публічно не зверталася до прихильників, і тут в якийсь момент масово десятками, а інколи й сотнями мільйонів гривень починають кошти надходити на рахунки", – зазначив експерт.

За його словами, ситуація, коли в один день надходять платежі від великої кількості людей з різних регіонів, виглядає підозріло.

"Виявляється, що люди, які офіційно перераховували ці кошти, це – банально підставні донори, через яких перераховують гроші на партійні рахунки, тому що принаймні якусь частину  видимих неозброєним оком видатків потрібно покривати, тому що є відповідальність за приховані витрати", – зазначив він.

При цьому до такої практики вдається більшість українських політичних партій.

"Щодо того звідки ці гроші беруться – це непублічні приховані домовленості, про умови яких ми не знаємо до кінця і ніколи не дізнаємося, між партією, між кандидатом і фактично середнім і великим бізнесом, який дає гроші на кампанію або просто на діяльність в обмін на щось, наприклад, на прихильність чи якийсь законопроєкт", – пояснив Фещенко.

На думку експерта, альтернативою такому фінансуванню є два шляхи. Перший передбачає жорсткіший контроль і відповідальність щодо джерел фінансування.

"Але нас в державі завжди є проблеми із тим, щоб виявити порушення і довести його до логічного судового рішення. Тому цей шлях у нас дуже часто не працює або дуже сильно пробуксовує", – наголосив аналітик.

Інший варіант розв’язання проблеми може виникнути за умови появи партій, які гратимуть за новими прозорими правилами.

"Партія  "Голос" спробувала фандрейзити, але ми не знаємо результати цього фандрейзингу, тому що партія не подавала фінансового звіту за цей період. Це – єдина політична партія, яка інтегрувала в сайт платіжну систему і тепер дуже легко зайти з телефону і перерахувати кошти", – зазначив Фещенко.

Однак при цьому партія дещо запізнилася із цим кроком, оскільки вдалася до нього вже після початку передвиборчої кампанії.

"Має бути навпаки – тривалий завчасний період збору коштів і потім вже під час виборчої кампанії ми їх витрачаємо. І очевидно, що левова частина коштів, які були витрачені на кампанію, були зібрані у традиційний спосіб приватних перемовин з тим, хто може дати ці гроші", – підкреслив експерт.

Які партії практикують новітні рішення у фінансуванні

Ігор Фещенко зазначив, що немає жодного випадку, коли партії вдалося покрити 100% своїх витрат коштом дрібних внесків від прихильників.

"Але є чотири випадки, коли партії спробували. Йдеться про партію "Голос", маленьку київську партію "Народовладдя", партію "ДемАльянс", яка є в окремих регіонах, та партію "Демократична сокира", яка пристосувалася до нових технологій вже після виборів, інтегрувавши до себе на сайт платіжну систему, побачивши її у "Голосу", – пояснив експерт.

Читайте також: Чи можливо заборонити проплачені мітинги в Україні. Відповідає експерт

За його словами, нині у звітах середній розмір внеску сягає десятків і сотень тисяч гривень від одного донора.

"Якщо кампанія по збору коштів з пересічних прихильників буде успішною, це безпосередньо вплине на те, скільки донорів ми побачимо у звітах, тому що їх має бути набагато більше, а також вплине на те, якою є середня сума внеску від одного донора", – зазначив аналітик.

Які дані передає донор під час фінансових операцій

За словами експерта, закон вимагає від партії, щоб вона звітувала про те, коли та від кого прийшов внесок, а також вимагає певну інформацію і про транзакцію, і про донора.

"Про транзакцію — коли, скільки і від кого, а про донора — або податковий номер, або паспортні дані, місце проживання і точна дата народження. Не маючи цих даних, політична партія не може прийняти цей внесок", – зазначив він.

Відтак партія має або знайти людину, яка перерахувала кошти, і уточнити дані, або повернути ці кошти донору чи перерахувати їх до державного бюджету, пояснив Фещенко.

"У цьому і полягає складність, що партія має організувати самостійно такий спосіб перерахунку коштів, за яким вона отримує і гроші, і персональні дані донора, аби потім прозвітувати про ці кошти", – наголосив експерт.

За його словами, використання платіжних систем має забезпечити можливість легко і прозоро переказувати гроші партіям.

"Раніше процедура передбачала, що ти маєш завантажити, роздрукувати і підписати спеціальну заяву, взяти гроші і паспорт, фізично у піти відділення банку або поштове відділення до каси, внести там реквізити і всі дані про себе й таким чином перерахувати", – зазначив він.

Експерт наголосив, що такий шлях ускладнював можливість перерахувати кошти.

"Очевидно, що треба бути гіпервмотивованим, аби це зробити. Тому якщо процедура перерахунку коштів передбачатиме, що ти зайшов на сайт, витратив хвилину і перерахував внесок, тоді значно зростає ймовірність того, що донори все-таки будуть підтримувати. Це полегшує життя і донору, і партії", – підсумував він.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди