Політтехнолог Петро Охотін вважає, що в Україні може виникнути проблема із запровадженням законопроєкту про законодавчу заборону проплачених мітингів через складність визначення того, які саме мітинги є проплаченими.
Так, заступник міністра внутрішніх справ Анатолій Геращенко заявив в ефірі телеканалу "Україна 24", що в Україні "дуже ліберальне законодавство і будь-хто може виплачувати мільйони гривень за організацію платних акцій протесту, за наймання якихось людей, які будуть ходити з транспарантами "за" або "проти". За словами Геращенка, він ще у 2015 році розробив відповідний законопроєкт, який забороняє подібні мітинги, однак на той момент його ідею не підтримали колеги.
Проблема кваліфікації
Як заявив експерт в ефірі Українського радіо, складність полягає у кваліфікації проплачених та непроплачених мітингів. Охотін вважає, що якщо є покарання за мітинги, де є нелегальна готівка, тоді в законі має бути прописана процедура проплати заходів або з рахунку громадської організації, або з рахунку громадської ініціативи.
"Наскільки я пам’ятаю, то в проєкті, який Геращенко має на меті реалізувати, сказано: "Пропозиція, обіцянка або надання особі неправомірної вигоди за її участь у масовому заході карається штрафом". Тобто фактично процедура того, як встановлюється проплачений мітинг чи ні — невідома", — заявив Охотін.
Політтехнолог нагадав, що будь-яка, навіть добровільна акція протесту — це використання мікрофонів, гучномовців, пресрелізів та інших матеріалів. Іншими словами, поки немає процедури того як це буде виглядати, не можна нічого сказати про ініціативу Геращенка.
"Хочу нагадати, що протести у нас проходять не за дозволом суду. Людина подає заявку в місцевий орган влади, отримує номер і фактично має право проводити захід. Якщо зміниться процедура, то зміниться і характер повідомлення. Особисто мені це не подобається. Зробивши більш жорсткою процедуру громадських протестів, на мою думку, МВС намагається зберегти статистику на свою користь", — вважає Охотін.
Експерт висловив думку, що "цілком безкоштовних акцій протесту не буває", але проплачені мітинги можна відрізнити за великою кількістю однотипних банерів, зроблених у промисловий спосіб, а не написаних від руки, зазвичай там є сцени й лунає музика, адже це можливість для організаторів списати гроші. Відрізняються вони переважно й дорожчими атрибутами.
Охотін зазначив, що у вищих навчальних закладах заборонені політичні агітації, тому ті студенти, яких "женуть на мітинги", можуть подати до суду на керівництво вишу, щоб показати що на них тиснуть і схиляють до певних політичних дій.
Кого карати
Політтехнолог вважає, що Україна буде виходити на ті правила, які існують у всьому цивілізованому світі.
"Тобто там, де є фінансування партій і треба вказувати звідки надійшли гроші на виготовлення різних атрибутів, де є закон про лобізм, де є фінансування громадських організацій. Правильною буде боротьба з тіньовою стороною української політики. Інакше — це буде черговий законопроєкт, який застосовуватимуть у вибірковий спосіб", — вважає Охотін.
Читайте також
Сотня підприємців з Хмельниччини поїхали протестувати у Київ. Чого хотіли добитися
Поліція доправила до відділку учасників пікету телеканалу "НАШ". Один погрожував стрибнути з вікна
