Як закон про колекторів обмежує діяльність компаній зі стягування боргів. Розповідає юрист

Як закон про колекторів обмежує діяльність компаній зі стягування боргів. Розповідає юрист

Ексклюзивно
Як закон про колекторів обмежує діяльність компаній зі стягування боргів. Розповідає юрист Суспільне Рівне

З 14 липня набула чинності більшість норм закону про захист боржників, який змінює правила роботи колекторських компаній. Що змінюється в роботі компаній, які покликані стягувати борги, та куди звертатися громадянам, які стали жертвами колекторів, Українське радіо розпитало у юриста Правобережного центру безоплатної правової допомоги Андрія Мірошника.

На думку юриста, закон про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості прописаний доволі успішно, але левова частка його реалізації лежить на регуляторові, а саме на Національному банку України.

За словами Мірошника, основне, що забороняє колекторам новий закон щодо боржників - діяти неетично.

“Не можна буде телефонувати в нічний чи ранішній час, тероризувати людину мільйонними дзвінками протягом доби. Також не можна буде повідомляти про борг людини третій особам, які не стосуються кредитного договору”, — зазначив він.

Читайте також: Як закон про колекторів захистить права позичальників і де можна брати кредит. Пояснюють експерти

Юрист наголосив, що все, що зможуть робити колектори — це телефонувати в робочий час, максимум двічі на день, тривалість дзвінків не буде перевищувати 30 хвилин на добу. Вони також будуть зобов'язані надавати всі документи по кредиту, які людина вимагає, протягом п’яти днів з моменту отримання вимоги.

"Тобто основна методика колекторів - психологічний тиск на боржника - повністю викорінюється”, — пояснив Мірошник.

Читайте також: Як не потрапити на гачок "чорних" колекторів

Разом з тим, експерт висловив думку, що наступні кілька місяців ринок “чорних” колекторів продовжуватиме роботу.

“Банки чи мікрофінансові кредитні установи зобов’язані розірвати договори з колекторами, які не внесені в реєстр колекторів до 14 жовтня. Тобто наступні три місяці “чорні” колектори будуть працювати. Стосовно подальшого, то все залежить від того, наскільки НБУ захоче серйозно братися за інститут колекторства", — сказав він.

Юрист вважає, що в частині роботи з колекторами повинні працювати і самі споживачі, які отримували фінансові послуги.

"Вони не повинні сидіти, склавши руки, а мають звертатися в Нацбанк з відповідними скаргами. Можна записувати розмови з колекторами, де можна встановити факти порушень, шукати інформацію про тих осіб, які їм телефонували: які колекторські компанії вони представляють. Дивитися, що цих компаній немає в реєстрі і повідомляти про це НБУ”, — порадив юрист.

Читайте також: Як захиститися від погроз колекторів. Пояснює НБУ

Він нагадав, що в Україні існує реєстр колекторів, який має захистити споживачів, оскільки під час реєстрації колекторська компанія має надати повну інформацію про свою діяльність.

"Йдеться й про бізнес-план, кінцевих бенефіціарів, всіх акціонерів, форму власності та інформацію про всіх працівників. НБУ може використовувати цю інформацію у разі надходження скарги на працівника колекторської компанії, наприклад, рекомендуючи його звільнити. Якщо колекторська компанія не виконуватиме цю вимогу НБУ, Нацбанк просто вилучить її з реєстру і забере ліцензію. Й повторно потрапити в реєстр неможливо", — зазначає експерт.

Також колекторські компанії повинні записувати всі контакти з боржником і зберігати їх протягом трьох років, щоб на вимогу Нацбанку їх можна було надати, говорить Мірошник.

“Якщо колектори порушують закон, то потрібно робити скріншоти своєї телефонної книги або звернутися до мобільного оператора, щоб він надав інформацію по вхідних дзвінках. Всі матеріали слід направляти виключно до Національного банку, адже він є основним регулятором та організацією, яка здійснює контроль та притягує до відповідальності колекторів”, — радить юрист.

Як діяти, якщо колекторська компанія намагається змусити вас заплатити борг за іншу людину

Експерт говорить, що відповідно до Цивільного кодексу, договір поруки укладається виключно у письмовій формі, де має бути два обов’язкових підписи: поручителя і кредитора.

"Якщо ви не давали своєї згоди на те, щоб стати поручителем, то не можете взяти на себе зобов’язання по сплаті боргу за якусь іншу особу без відома про це”, — говорить він.

Якщо ж людина справді поручились за людину, яка брала кредит, то відповідно до Цивільного кодексу кредитор може стягнути борг як з боржника, так і з поручителя, або з них обох навпіл. Якщо встановлений договір поруки, то в кредитора розв’язані руки, наголошує експерт.

Разом з тим, Андрій Мірошник говорить, що банки нестимуть відповідальність за залучення колекторських компаній, яких немає у реєстрі.

"За це передбачені штрафи від 85 до 130 тисяч гривень. Так само, якщо порушення з боку банку будуть системні, в нього можуть забрати ліцензію на проведення фінансових операцій”, — пояснює він.

Що відомо

  • 14 квітня закон № 1349-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості" набрав чинності. Він мав вступити в дію через 3 місяці з дня набрання ним чинності, за винятком окремих положень.
  • 12 квітня президент Володимир Зеленський підписав Закон про врегулювання колекторської діяльності (№ 1349-IX).

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди