Чи потрібен Україні закон про протидію російській клептократії. Пояснюють експерти

Чи потрібен Україні закон про протидію російській клептократії. Пояснюють експерти

Ексклюзивно
Чи потрібен Україні закон про протидію російській клептократії. Пояснюють експерти AP

У Конгресі Сполучених Штатів активно працюють над законом під назвою "Протидія російській та іншим закордонним клептократіям", що дозволить виділяти кошти на протидію клептократії та об’єднувати для спільних дій посольства США, урядові та неурядові організації.

Клептократія ― це одна з форм політичної корупції, за якої уряд існує для збільшення особистого багатства і політичного впливу шляхом зловживання державними чиновниками, політиками та владою за рахунок широких верств населення.

Коли ця законодавча ініціатива стане законом в США та прикладом для наслідування в Україні про це в ефірі Українського радіо розповіли: директор Євразійського центру Atlantic Council, колишній посол США в Україні Джон Гербст, експерт-дослідник Північної Америки та Британських островів, Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв та виконавча директорка Центру протидії корупції Дарія Каленюк.

Щодо термінології

Олександр КраєвЕксперт-дослідник Північної Америки та Британських островів Олександр Краєв. Скріншот: Суспільне

Експерт Олександр Краєв пояснює, що американська законодавча система максимально прагматична: "Вони розуміють, що маніпуляції термінами ― це звична справа, особливо у молодих демократіях. Клептократичні режими ― це хвороба або молодих демократій, або квазідемократій, до яких ми відповідно і Росію приписуємо".

Тому, за його словами, щоб уникнути будь-яких можливостей "перекрутити" цей закон, США обрали термін "клептократія", а не "корупція". Трактування терміну йде далі у самому законі.

"Корупція ― це, скоріше, фінансова складова цієї справи, а клептократія ― і політична, і фінансова, і економічна, і соціальна. Використання (терміну — ред.) пояснюють саме широтою трактування і можливістю максимально обмежити дії подібних клептократів", — пояснює фахівець.

Він переконаний, що це зроблено для того, щоб у клептократів було менше можливостей "якось виграти з-під дії цього закону": "Тому клептократія ― це найбільш широке визначення політичної корупції з усіма її інструментами. Як на мене, інструментальна частина тут найбільш важлива".

Чому закон розглядають у Конгресі США

Колишній посол США в Україні Джон Гербст. Фото: УНІАНКолишній посол США в Україні Джон Гербст. Фото: УНІАН

За словами колишнього посола США в Україні Джона Гербста, за останні 20 років оглядачі почали розуміти, що клептократія та корупція є проблемою не тільки для провосуддя, а й для національної безпеки.

"Великі потоки грошей, особливо з Росії та інших країн, є справжньою загрозою для нашої демократії. Ми бачимо, як російські клептократи приваблюють до себе великих європейських політиків, які потім стають їхніми працівниками", — зазначив дипломат.

Він зауважив, що одним із прикладів "куплених" європейських політиків став експрем'єр Франції Франсуа Фійон, що стало "справжньою проблемою".

"Тому потрібно боротися з клептократією. Я очікую доволі швидкого розкриття дій клептократів, розкриття потоків грошей, які посилають нам. Але потрібно робити більше, ніж цей закон", — вважає Гербст.

Політик вважає, що потрібно ухвалити рішення щодо відмивання коштів, позаяк зараз клептократи "є власниками великих будівель" у США і продовжують впливати на американську політику.

"Я не можу сказати, що російські гроші отримують американські політики. Але вони можуть впливати на наші процеси через їхні ЗМІ, через наші ЗМІ, через соціальні мережі. І ми бачимо вплив російських грошей більше в Європі, ніж в Америці", — зауважив дипломат і додав, що вплив в Європі є впливом на союзників США, що теж є для Вашингтона "великою проблемою та небезпекою".

Він також вважає, що розкриття такої діяльності та "брудних грошей" впливатимуть на політичний процес у США. З цієї причини Конгресу слід підготувати закон проти "потоків грошей", аби вони не дійшли до США.

"Я думаю, що після цього розкриття, підтримка таких законів зросте", — резюмував Гербст.

Корупція перетворилася на "гібридну" загрозу

Директорка Центру протидії корупції Дарія КаленюкДиректорка Центру протидії корупції Дарія Каленюк. Фото: "Радіо Свобода"

Експертка Дарія Каленюк вважає, що законопроєкт у Конгресі США є "однією із багатьох ініціатив", які він зараз розглядає стосовно протидії корупції як загрозі національної безпеки.

"Дуже важливо, що в Америці корупцію почали сприймати не лише як просто видачу хабарів лікарям чи державним посадовцям. Корупцію почали сприймати як гібридну загрозу, що можуть прирівняти до збройної загрози основам національної безпеки США", — зазначила виконавча директорка ЦПК.

Вона вважає, що у червні цього року визначальним було рішення Білого дому, яке підписав президент Джозеф Байден щодо боротьби з корупцією. У ньому йдеться, що це є однією з ключових підвалин внутрішньої та зовнішньої політики адміністрації Байдена.

"У цьому мемондумі визначено, які конкретні дії будуть робити США, зокрема це протидія брудним фінансовим потокам, посилення прозорості інформації про власників компаній, протидія різним професійним юристам, адвокатам на іншим посередникам", — пояснює Каленюк і додає, що вони допомагають перетворювати "брудні гроші" на чисті.

За її словами, президент Байден дав 200 днів усім ключовим органам уряду США, аби вони підготували конкретні кроки, що кожен з цих органів може зробити для того, щоб імплементувати цю стратегію.

"І ці дії можуть мати набагато більш практичні результати, ніж закон", — підкреслила експертка.

Чому Росія фігурує у дискусіях про боротьбу з корупцією

"Америка нарешті відчула на собі, починаючи від "справи Пола МанафортаФБР стверджує, що зароблені десятки мільйони доларів пан Манафорт заводив у США, уникаючи сплати податків. Також він займався лобістською діяльністю у США на користь команди Віктора Януковича, не заявивши про це органам юстиції.Загалом звинувачення поділили на 12 епізодів, одне з яких звучить як "змова проти влади США".Пола Манафорта засудили до 7,5 років ув'язнення за податкове та фінансове шахрайство, включаючи спроби приховати від уряду свою лобістську діяльність, але пізніше він був випущений під домашній арешт.Пол Манафорт працював на Віктора Януковича та його партію з 2006 до 2014 року, заробивши в Україні "десятки мільйонів доларів"." і закінчуючи "справою Бурісми"Генеральна прокуратура України у 2014 році розпочала розслідування щодо компанії Burisma, яку створив ексміністр екології Микола Злочевський, серед звинувачень – незаконне збагачення і видача дозволів на користування надрами. За розвал цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 млн доларів. Про це в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі США розповів Джордж Кент, заступник помічника держсекретаря з питань Європи та Євразії. Діяльність компанії Burisma опинилася в центрі уваги у США через те, що син ексвіцепрезидента і нинішнього кандидата на президента США, демократа Джо Байдена входив до Ради директорів компанії з 2014-го по 2019 роки., що може зробити інша країна, використовуючи корупцію як інструмент проти Америки. І тут йдеться про Росію", — пояснює Каленюк.

Тобто, як зауважила фахівчиня, корупція стає сильним геополітичним інструментом протидії між ідеями вільного ліберального світу та ідеями автократичних невільних країн, але які можуть застосовувати прогалини у Західному світі, аби їх підривати, що є "передтекстом всіх цих ініціатив".

Чи є вплив грошей РФ проблемою для США

Олександр Краєв вважає, що для Вашингтона вплив російських грошей завжди був "великою проблемою": "Якщо корупція ― це нелегальні дії, які можна відслідковувати та побачити, особливо якщо ФБР зацікавлена в тому, щоб це побачити, то клептократія ― це вплив. Це просто допомога політикам, це певні абсолютно офіційні купівлі, зокрема купівля з передоплатою".

Зокрема він наводить приклад з купівлею будинку, що не може бути незаконним: "Але ми розуміємо, який базис такої купівлі та таких відносин, і саме це є клептократією".

Саме тому, як переконує Краєв, "дуже правильно зробили американські конгресмени", що використали саме термін "клептократія", що не дозволило таким політикам "вийти з-під удару".

Хто автори американського закону

За словами Джона Гербста, автори закону Білл Кітінг і Браян Фіцпатрік є "розумними оглядачами міжнародних справ", які розуміють, що проблема клептократії є для Білого дому загрозою для національної безпеки.

"Як я розумію, підтримка у цього закону доволі велика. Тому я очікую, що цей законопроєкт або цього року, або наступного стане законом. Його підтримують сенатори і конгресмени з обох партій", — зазначив дипломат.

Коли цей законопроєкт може стати законом

Олександр Краєв вважає, що законопроєкт може стати законом "в найближчі місяці", позаяк наразі склалася ситуація, що для цього "співпала і воля Конгресу, і бажання та позиції Білого дому".

Він додав, що у цього закону загалом "дуже важка законодавча історія". Вперше він був поданий у 2019-му році як незалежний закон і потім "надовго" ліг на полицю Конгресу.

"Знову на перегляд його поставив конгресмен Кітінг у січні цього року, представлений він був в Палаті представників у квітні і лише в червні за підтримкою Фіцпатрика, а також декількох конгресменів, в тому числі Тома Маліновскі", — вказав Краєв і зауважив, що він розглядався "в купі з іншим законопроєктами", зокрема, по боротьбі з так званими "золотими візами", "по боротьбі із жертвами клептократії" і "по боротьбі з жертвами корупції".

За його словами, цей "пакет законів" подали на розгляд Конгресу загалом — як Сенату, так і Палаті представників на попереднє вивчення.

Експерт пояснив, що після турне Байдена по Європі тема боротьби з корупцією і клептократичними режимами, тобто КНР, Росією, Іраном, Північною Кореєю, зазначалася у заключних комюніке і зустрічі Великої сімки, і зустрічі голів НАТО, і зустрічі з головами ЄС. Тобто ця тематика стали цікава більш широкій кількості політичних акторів і стала вигідною президенту Байдену.

"Тому дійсно зараз існує можливість у найближчі місяці цей закон прийняти. Він буде підписаний президентом і стане частиною більшої стратегії по боротьбі з корупцією", — зазначив фахівець.

Чи потрібен Україні закон про протидію російській клептократії

На думку Краєва, повне запозичення положень американського варіанту закону на даному етапі "неможливе".

"Це частина більшої системи. Це пішло і на президентську гілку влади, і на Конгрес, і на окремі міністерства, а в нашому випадку ми лише зараз починаємо розвивати закон по боротьбі з олігархами з усіма його питаннями і неточностями, але це перший крок", — пояснив дослідник.

За його словами, його доопрацювання, як на це сподіваються американці та інші союзники України, призведе до формування певної системи боротьби із системною корупцією, зокрема політичною і економічною, а також і в інших сферах, в тому числі з російським впливом.

"Наші союзники наполягають на формуванні антикорупційної системи, тому що в їх баченні це абсолютно чітко пов'язана з політичною системою проблема. І тому дійсно ми маємо запозичити американський досвід і системний підхід, якого в нас немає", — додав Краєв.

Для України Росія залишається головною проблемою

Водночас експосол США в Україні Джон Гербст зазначив, що для Києва у цій сфері головною проблемою залишається Росія. Він вважає, що саме тому такий закон був би корисним і для України.

"Але треба думати і про зростання Китаю та про їхні спроби досягти впливу в Україні. Звичайно, у них величезні ресурси. Я вважаю, що розкриття таких потоків грошей в Україну з Росії теж позитивно впливало б на ваш політичний процес", — зауважив дипломат.

Гербст пояснює, що коли люди розуміють це, вони працюють проти цього російського впливу на користь України. Тому розкриття впливу російських грошей теж стало би причиною для того, щоб якийсь відсоток українців "відвернувся від Росії, від їхньої підтримки Росії в Україні", що є "найголовнішим" фактором.

Він додає, що якщо у результаті розкриття того, що якийсь телеканал залежить від російських грошей, підтримка для законів проти такого впливу зростає, "тоді в Раді та уряді починають працювати над цією проблемою. І це може призвести до нового закону та нового рішення уряду".

Чи мав вплив досвід України на законопроєкт у США

Дарія Каленюк додала, що американський закон "натхненний" саме досвідом України. З її слів, у законопроєкті передбачається створення фонду у США, тобто пакету грошей, які уряд США зможе використовувати в час так званого "вікна можливостей", коли змінюється вклад в якійсь клептократичній країні і коли з'являється можливість просувати критичні антикорупційні інструменти, наприклад, публічні закупівлі, електронні декларації, створення антикорупційних інструментів.

"Тобто все те, що ми створювали в України. Такі історичні моменти час від часу трапляються по всьому світу. І досвід України навчив і надихнув багатьох впливових політиків США, що Америка має бути готова", — вказала експертка.

Ця готовність, як вона переконана, повинна відображатися зокрема фінансово, щоби допомогти зробити антикорупційні інструменти тим силам в країнах, де відбувається перехід до демократії.

Також фахівчиня розповіла, що ідея американського проєкту в тому, що вони пропонують використовувати гроші від штрафів, які сплачують американські компанії за порушення їхнього антикорупційного законодавства, коли за кордоном дають хабарі.

"Україна може не тільки запозичити, а й передати певний досвід колегам в США і на Заході. Просто корупція, яка є у нас, інша, ніж вона є там", — пояснила Каленюк і додала, що країни Заходу вважаються країнами, куди направляються "брудні" грошові потоки або гроші, отримані від корупції, а країни-джерела корупції ― це такі країни, як Україна, "де різні олігархи крадуть".

Тому деякі інструменти, як говорить експертка, можуть бути однаковими, а деякі ― різними: "Стосовно однакових інструментів ― це необхідність розкривати інформацію про справжніх бенефіціарних власників компаній. Україна мала такий закон ще у 2015 році. У державному реєстрі компаній розкривається інформація про реальних бенефіціарних власників компаній".

Вона пояснює, що така інформаціє не завжди є достовірною, але, принаймні, такий обов’язок є: "Крім того, у нас є обов'язок державних службовців декларувати на сайті НАЗК інформацію про всі компанії, де вони є бенефіціарними власниками. І саме завдяки цьому інструменту ми дізналися про всі компанії, де бенефіціаром був Віктор Медведчук".

Водночас Каленюк розповіла, що у США тільки у грудні прийняли закон, який також зобов’язує американські компанії подавати інформацію про реальних бенефіціарних власників.

"Поки що, на жаль, ця інформація буде закритою, але принаймні це вже буде серйозне джерело інформації для правоохоронних органів, приховати, що насправді власником компанії престижної нерухомості є олігарх", — зазначила експертка.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди