Кохаємо мозком: нейрофізіолог пояснив, як виникають почуття

Кохаємо мозком: нейрофізіолог пояснив, як виникають почуття

Кохаємо мозком: нейрофізіолог пояснив, як виникають почуття pixabay

Попри те, що серце стало символом кохання, народжується це почуття в мозку людини. А на вибір партнера, зокрема, впливають зовнішній вигляд, запахи й рухи.

Про це в ефірі радіо Культура розповів нейрофізіолог Дмитро Ісаєв.

"Як і все, що ми усвідомлюємо, кохання народжується в мозку. Проте ми – соціальні істоти, і в нас є як біологічні частки кохання, які притаманні усьому біологічному світу, так і високо психічні його прояви", – розказав Ісаєв.

За його словами, кохання – це гормональна річ, тому на різних стадіях цього почуття підвищуються рівні різних гормонів, а вислів "хімія кохання" має своє підґрунтя.

"На перших етапах, наприклад, підвищується рівень кортизолу, тому це може бути неприємно, але потім кортизол падає, і в нас підвищується дофамін, серотонін та окситоцин, і людина почувається легко, зменшуються відчуття болю. Навіть проводили дослідження, коли людям вводити гормон окситоцин, і вони міняли своє ставлення до інших. Тому гормональна доля велика, але не треба забувати, що ми й соціальні розумні істоти, в нас є й духовний світ", – пояснив нейрофізіолог.

Ісаєв зазначив: на те, що ми закохуємося, впливає вигляд, запахи й рухи. Це зроблено для того, аби підібрати підхожу генетичну пару. При вдалому формуванні пари люди мають бути приблизно однакового соціального становища, мати приблизно однаковий рівень освіти, співставний рівень доходів. В ідеалі партнери мають бути навіть приблизно однаково зросту, крім випадків, коли хтось один дуже високий – тоді спрацьовують правила добору, який буде стабілізувати зріст.

"Тому часто дуже високі чоловіки обирають мініатюрних жінок. А в людей зростом 173 см партнери, скоріше за все, теж будуть середнього зросту. Також ми добираємо людей, трішечки схожих на нас, тому що підсвідомо сподіваємося, що в нас спільні гени, і ми будемо поширювати свої гени, а не чужі", – каже Ісаєв.

Читайте також: "Що робити, якщо святкуєш День святого Валентина на самоті. 10 порад"

Також лікар пояснив, чому серед людей трапляється кохання без взаємності.

"Якщо розглядати нас як машин, то ми шукаємо такі гени, за яких будуть найкращі діти. Може бути таке, що для однієї людини конкретний варіант найкращий, а для другої – ні. На це впливають як біологічні, так і соціальні фактори", – сказав він.

Ісаєв також розтлумачив, чому саме серце стало символом кохання.

"Під час закоханості збільшується частота серцевих скорочень. І до того, як люди дізнались, що ми думаємо мозком, вважали, що відчували щось серцем. Окрім того, серце було ідеалізоване, і це романтичне ставлення до серця залишилось. Але ми кохаємо мозком", – резюмував нейрофізіолог.

Читайте також: "Поглянути збоку. Добірка серіалів про аб'юзивні стосунки"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди