Посол Німеччини в Україні Борис Руге заявив, що Німеччина помилялася, сподіваючись побудувати партнерські відносини з Росією і не підтримує ідею відновлення відносин із Росією та постачання її енергоресурсів до Європи через Україну задля стійкого миру.
Про це він сказав в інтерв'ю Європейській правді.
Дипломат зазначив, що досвід відносин Німеччини з Росією після 1991 року свідчить про серйозні помилки німецької сторони.
«Німеччина жахливо помилялася. Ми помилялися, вважаючи, що зможемо розвинути партнерство з Росією. Росія відмовилася від партнерства, яке ми пропонували, і стала агресивним імперіалістичним гравцем, який ставить за мету докорінно змінити весь політичний лад Європи», — сказав Руге.
За його словами, Німеччина та решта Європи на тому етапі зробили дуже багато, щоби побудувати з Росією конструктивні та позитивні відносини.
«Рада Росія-НАТО, енергетичне партнерство тощо… Але Росія просто викинула це у вікно, а натомість обрала війну, гібридні атаки, втручання в інформаційний простір і в політику. Ця наша спроба була провальна. Але важливим є те, що ми щиро докладали зусиль, щоби побудувати з Росією відносини, спрямовані у майбутнє», — сказав дипломат.
Руге відреагував на заклики «знову будувати позитивні відносини з Росією» і заявив, що не підтримує цю ідею.
«Ці люди, очевидно, забули, що ми 20 років цим займалися, і це привело нас до величезної поразки. Найбільшим провалом це стало в енергетичній сфері. Колись вважали, що роль Західної Європи як великого ринку збуту для РФї зацікавить її у збереженні миру та налагодженні позитивних відносин. Але бачення Путіна – геть інше. Тому ми не повернемося до цього. Я не вірю, що це знайде підтримку більшості у Німеччині. Може, у Вашингтоні вважають, що нам слід відновити це енергетичне партнерство між Західною Європою та РФ. Але я думаю, що в Західній Європі ви знайдете вкрай мало людей, які сьогодні готові знову поставити себе у будь-яку залежність від Росії», — сказав він.
Що відомо про дизельну угоду Трампа і Путіна та енергетичне перемир'я
9 жовтня Трамп заявив, що поговорив телефоном із Путіним та домовився з ним про постачання дизельного пального із РФ на американський та світовий ринки.
На цьому тлі американський Мінфін оголосив, що за дорученням очільника Білого дому Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) видає тимчасову загальну ліцензію для дозволу постачання російського дизельного пального на глобальний ринок. Вона діятиме до 7 квітня 2027 року і виводить дизпаливо з-під дії мит і заборон на цей період.
Зеленський відреагував на домовленість Трампа і Путіна та заявив, що Москва «віддячить» за це терором та «підлостями». Також він нагадав, що наразі українська команда перебуває у Флориді й намагається домовитися про припинення війни, але, мовляв, її використовують як «ширму».
Зеленський також зауважив, що удари Сил оборони по НПЗ та інших нафтових обʼєктах у РФ — це «відповідь» Кремлю на його вже кількарічну кампанію ударів по українській енергетиці. Втім, за словами президента, Україна «не буде спалювати» російську нафтопереробку, якщо росіяни припинять ці атаки.
10 жовтня стало відомо, що переговори представників США, України, європейських країн і НАТО в Маямі щодо шляхів деескалації та закінчення війни Росії проти України завершилися достроково. Того ж дня Трамп заявив, що Україні потрібен новий лідер, який зможе укласти угоду щодо завершення російсько-української війни.
Також він сказав, що США нібито просили Україну «не атакувати» нафтопереробні заводи у Росії, які виробляють дизельне паливо, але Україна навмисне атакує ці підприємства. Трамп додав, що проблема нестачі дизельного палива у світі нібито саме через те, що Україна атакує виробництва дизельного палива в РФ.
11 жовтня Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Росією та Україною, на яке нібито погодилися обидві сторони. Зеленський заявив, що Україна підтримує ініціативу щодо енергетичного перемир'я, про яке оголосив Трамп. Він додав, що Київ чекає від Вашингтона на подробиці цієї ініціативи.
14 жовтня Зеленський заявив, що вночі російські війська прицільно били балістичними ракетами по енергетичній та критичній інфраструктурі в Києві, Київській області та Харкові. За його словами, є відчутні пошкодження обʼєктів та обладнання на 26 елементах електроенергетичного комплексу і на чотирьох обʼєктах нафтогазового комплексу.
