Понад 50 років в Одесі працює єдина спеціалізована бібліотека для незрячих. Її фонд нараховує майже 75 тисяч творів, з яких 6 тисяч – шрифтом Брайля. Це найбільший фонд "брайлівських книг" в Україні. Скільки тут читачів та яку літературу вони замовляють – у тексті Суспільного.
Одеська спеціалізована бібліотека для незрячих вже понад 8 років розташована на вулиці Варненська, 12-Б. До 2013-го вона займала будівлю на Льва Толстого, ще раніше – на Отрадній.
Як розповіла завідувачка Катерина Єрмоліна, з будівлі на Льва Толстого довелося переїхати, оскільки перебування закладу в центрі міста виявилося для Українського товариства сліпих фінансово витратним. Щодо будівлі на Отрадній, її вже давно забудували новими житловими комплексами, а судовий процес за неї УТОС програло. Тому в 2013 році бібліотека оселилася в одноповерховому будинку на Варненській, де також розташовані УТОС та Будинок культури, поряд – гуртожиток для незрячих та підприємство, де вони працюють.
"На Отрадній у нас було 400 квадратних метрів. Велика читацька зала, столи з новинками – шрифтом Брайля, озвученої літератури. Окремий комп’ютерний клас. А тут все дуже компактно", – розповіла Катерина.
Офіційно в бібліотеці зареєстровано 563 читачі. Щомісяця за літературою приходить від 200 до 500 людей. Як правило, це літні люди, які за словами Катерини Єрмоліної, віддають перевагу романам, детективам, фантастиці та науковій літературі.
Оксана Фортшей – постійна читачка, яка має проблеми із зором. До бібліотеки ходить вже багато років. Каже, здебільшого приходить за книжками шрифтом Брайля, аби не втратити навик такого читання. Оскільки книжки важкі, за новою літературою приходить раз на місяць і не сама аби мати змогу донести всі книжки.
"По Брайлю випускають не все, що мені подобається. В аудіоформаті, звісно, літератури більше. Книги "брайлівським шрифтом" потрібно читати, аби не втрачати цей навик. Їх добре читати вечорами, одне одному, вголос, не поспішаючи, відпрацьовуючи інтонацію", – каже жінка.
Наразі фонд бібліотеки нараховує майже 75 тисяч творів, з яких 7 тисяч книг – плоскодрукарські для слабозорих людей, 6 тисяч – шрифтом Брайля та ще більш ніж 60 тисяч озвученої літератури на бобінах, касетах, дисках та флешках.
"Ніхто не приходить до нас за однією книжкою чи диском, беруть одразу на місяць-два. У 1990-2000 роках люди з тачками та мішками приїжджали, особливо з області, бо література була на бобінах та касетах, потрібно було все якость довезти. А черги нараховувалися в 20-30 людей, адже їх обслуговування займало багато часу", – додала завідувачка.
Вага однієї книги шрифтом Брайля – до півтора кілограми. Натомість один твір може складатися з декількох книг, іноді – кількох десятків. Наприклад, роман Льва Толстого "Війна та мир" складається з 29 книг, "Кобзар" Тараса Шевченко – з 12.
Щодо поповнень, то за рік від держави бібліотека отримує до 70 нових книг шрифтом Брайля, від спонсорів та благодійних фондів – до 400.
"Здебільшого це сучасна українська література. Класики стає все менше. Іноді приходять до мене читачі та просять ту ж "брайлівську" Лесю Українку, а я пояснюю – немає. Вже і в Київ скаржилися, але поки що нічого не змінюється", – каже завідувачка.
Розширити книжковий фонд за власний рахунок в бібліотеці поки не можуть, оскільки вартість творів шрифтом Брайля – чимала. Одна книга коштує від 700 гривень і дорожче. Якщо твір складається з 5-10 книжок – виходить надто дорого, пояснює Катерина.
У разі, коли якогось твору немає шрифтом Брайля, в бібліотеці пропонують озвучену літературу. Запис на цифрові носії бажаного твору чи автора робить працівник бібліотеки Олексій Ішанов. Каже, пошук в інтернеті та завантаження займає близько години.
"Оскільки великої кількості флешок, як зручного пристрою для аудіоформату, у нас немає, працюємо за принципом обмінного фонду. Читач або заздалегідь залишає свій носій та замовляє книгу, або приходить і бере нашу флешку з твором, натомість залишає свою", – додає чоловік.
На питання щодо того, хто найчастіше приходить в бібліотеку, Олексій підтверджує – містяни за 50, кому важко знайти самостійно бажану літературу.
"Молоде покоління може знайти потрібну літературу в інтернеті, тому до нас звертаються частіше літні люди. Через карантин таких читачів стало менше: транспортні обмеження ускладнюють прихід до нас, до того ж літні читачі бояться заразитися коронавірусом”, – запевнив Олексій.
Для тих, хто не може самостійно прийти в бібліотеку, працівники привозять літературу додому. За словами Катерини Єрмоленко, зазвичай це роблять раз на місяць, повністю заповнюючи легковий автомобіль книжками, касетами та дисками.
Окрема гордість бібліотеки – сучасний принтер, який може друкувати шрифтом Брайля. Його придбали в 2017 році за гроші благодійників, наразі ним користуються працівники закладу та незрячі відвідувачі бібліотеки: на пристрої роздруковують тексти пісень виконавці Будинку культури, студенти – матеріали для навчання, а працівники – потрібну літературу.
"Хто захоче розвиватися – зробить це за будь-яких умов. Серед наших читачів і медики, і вчителі, і журналісти. Паралельно люди займаються скандинавською ходьбою, велотандемом, карате та співають у хорі. Наш генеральний директор навіть стрибав з парашутом. Бо якщо є бажання розвиватися, нічого тебе не спинить", – додала Катерина Єрмоліна.
Читайте також
- Працівники єдиної на Одещині бібліотеки для незрячих більш ніж півроку не отримують зарплатню
- В Одесі на будівництво соцжитла планують витратити 130 млн грн
- З безкоштовними шезлонгами та парасолями: в Одесі обладнали п'ять муніципальних пляжів
Читайте нас у Telegram: головні новини Одеси та області
