Реформа системи громадського транспорту та дорожнього господарства в Україні назріла давно. Це не тільки одна з ключових вимог Угоди про асоціацію з Європейським союзом, а й нагальна потреба, з якою люди стикаються кожен день: затори, переповнені маршрутки, погані дороги та застарілий громадський транспорт. Очікується, що ключові завдання галузі вирішить реалізація Національної транспортної стратегії, яка розрахована до 2030 року. Зокрема, українцям обіцяють безпечний дорожній рух, раціональне використання транспортної інфрастуктури, дотримання міжнародних екологічних норм.
В рамках тижневого марафону, Суспільне проаналізувало головні транспортні проблеми українських міст та успішні приклади їх роз'вязання.
Маршрутки
Швидше, але не завжди безпечно, зручно – та не для людей з інвалідністю. Пасажири в різних містах скаржаться на перевезення в маршрутках. У Сумах водії не виходять на маршрути після 7-ї вечора, в Тернополі чоловік на візку не може потрапити в салон, а в Ужгороді люди скаржаться на старий автопарк та маршрутні таксі.
Так у Сумах після сьомої вечора майже не їздять маршрутки у напрямку Роменської та автовокзалу. Про це говорять люди, які користуються цим транспортом. На годиннику сьома вечора, Вікторія не може доїхати додому, чекає транспорту 40 хвилин. У бік району, де проживає дівчина, можна доїхати 6-ма маршрутами. Та після 19-ої їздять тільки дві.
"Ви самі судіть: навіщо гнати - гроші, заправка - все наше. А проїхати - провезти 5 людей немає сенсу, розумієте?"— каже Суспільному водій маршрутки №61 Ігор.
Читайте також: "Нестабільний графік, брудні салони, нахабні водії" - коментарі сумчан у соцмережах щодо маршруток
За договором, приватні перевізники мають працювати із шостої ранку до 10 вечора, пояснює начальник відділу транспорту Сумської міськради Сергій Яковенко. Машин має бути стільки, скільки заявили під час конкурсу: "Ми пишемо зауваження, акти на перевізників. Вони нам обіцяють вирівняти ситуацію. Штрафи непередбачені, але всі ці зауваження і все це буде відображатися на проведенні конкурсу".
Маршрут, яким додому не могла дістатися Вікторія, обслуговує "Сумипастранс". Чому маршрутки завершують роботу раніше ніж мали б за графіком кореспонденти Суспільного намагалися дізнатися у директора підприємства. Однак його на місці не було. Зараз приватні перевізники в Сумах обслуговують дві третини всіх маршрутів у місті, а транспортний конкурс відбудеться лише за рік.
В Ужгороді мешканці скаржаться на старий автопарк. "Все, що там ходить, - то кара небесна. Ці маленькі-біленькі", — скаржиться Суспільному пенсіонерка Маргарета Марущинець. Жінка таким транспортом не задоволена і вважає, що його треба замінити.
Але повне відновлення машини коштує 200 тисяч гривень без урахування поточних витрат і перевізники заявляють про збитки.
"В Ужгороді автобуси їздять уже майже рік у збиток. Замінюємо салони, ставимо м'які сидіння, тому що в місті їздити нерентабельно", — каже голова Асоціації перевізників Ужгорода Олексій Куля.
Маршрутки в Ужгороді поступово замінюють новими автобусами стандарту EURO-5, низькопідлоговими. Вартість одного електробуса близько 5 мільйонів гривень. Поки що в місті працює лише 20 "Електронів", але щороку планують закуповувати по 5 нових.
Затори
Чотири українські міста опинились серед світових лідерів за рівнем заторів на дорогах. Такі дані наводять в компанії TomTom, що займається навігацією та відстеженням авто-трафіку у світі. Київ, за результатами минулого року, посідає 7-ме місце у світі. Одеса – 11-те, Харків і Дніпро – 13 і 22 відповідно. За підрахунками аналітиків компанії, за рік кияни в середньому втрачають у дорожніх корках 207 годин, або 8 з половиною діб. Українські експерти кажуть, ситуація щороку тільки погіршується.
Одесит Кирило Димов щоранку виходить із дому заздалегідь. З його житлового масиву до центру їхати півгодини. Але через постійні затори хлопець долає шлях за годину.
"Якщо, наприклад, ти виїдеш десь за 10 хвилин до сьомої, то вринципі це буде нормально, і в затор ти не попадеш. Але, якщо виїдеш пізніше, то потрапиш в затор", — каже Кирило.
Затори виникають як у північній, так і в південній частині Одеси, розповів експерт з транспорту Сергій Черноіваненко. Найбільш перевантажені площі та перехрестя. Рух в Одесі стане вільнішим, якщо люди частіше використовуватимуть громадський транспорт. У міськраді планують відокремити трамвайні колії від автодоріг. Це питання має вирішити робоча група, яку утворили при департаменті транспорту.
Від заторів потерпають фактично всі великі міста України. Львів'янин Тарас Чопик, каже, що стоїть у корках регулярно, а щороку їх у місті стає більше: "Ну проблема велика, тому що місто розбудовується, але самих паркінгів для паркування автомобілів нічого не будується і всі машини, які мали би стояти на паркінгах - вони всі запарковані на вулицях".
Збільшення кількості приватних автівок — це одна з причин заторів, підтверджують у міськраді. Серед інших, ремонти доріг, які зараз тривають. Львівський голова Андрій Садовий каже, що місто могли розвантажити б смуги громадського транспорту. Крім цього, обговорювали і будівництво метро.
"Ми хочемо робити велике середнє кільце в місті - це вирішить проблему. Ми зараз аналізуємо всі місця, де є затори. Будем також шукати варіанти як розв'язати цю проблему, навіть плюс фіксація камер дає свій ефект. Тобто планів є дуже багато. Тільки питання часу", — каже Садовий.
Ситуація в кожному великому місті індивідуальна, розповів Суспільному директор Аналітичного центру CEDOS Іван Вербицький. Але, за його словами, є й універсальні правила.
"У першу чергу, це якісний громадський транспорт, який має бути надійним, клмфортним, має мати пріорітет в русі. Друга річ це велосипеди. Велосипеди це дуже зручний траспорт, який може перевести вас з точки а в точку б. Це також різні самокати. І найголовніше це пішохідний рух", — пояснив Вербицький.
Міжміські перевезення
За таксі 600 гривень, або безплатно: на підводі, пішки чи попуткою. Так жителі сіл на Чернігівщині ще зовсім недавно добиралися до райцентру. В деяких селах Новгород-Сіверського району по кілька років не бачили автобусів, але тепер з'явилося відразу сім. Це – соціальний транспорт, який сполучає понад 80 сіл району. Проїзд у них коштує 10 гривень при собівартості в 4 рази більшій.
Бучки найвіддаленіше село в маршрутах соціальних автобусів. До райцентру Новгорода-Сіверського 60 кілометрів. До кордону з Росією — кілометр. Місцеві чекають відправлення ранкового рейсу, соціальний автобус ходить двічі в місяць по четвергах. Але люди задоволені і таким графіком, бо ще пів року тому сполучення з райцентром у Бучках не було. Тому місцеві жителі наймали машини. Дорога від Бучок до райцентру коштувала від 600 гривень.
"На Будо-Ворб'ївку на коні їду. Там калюжі отакі, як на човні", — розповідає Суспільному Володимир Мовчан, житель села Бучки. — Хто віддавав за машину 600 (гривень - ред.), а хто - 700, хто - 800. Тут тільки до перехрестя на Грем'яч тільки 200 гривень треба віддати. І назад - 200. уже - 400. Це мені до Києва доїхати".
У Новгород-Сіверській територіальній громаді — 80 сіл, більшість із яких розташовані на відстані кількох десятків кілометрів від центру. Сполучення з ними забезпечує сім рейсів соціальних автобусів, що їздять раз або двічі на тиждень.
Голова Новгород-Сіверської громади Людмила Ткаченко каже, що соціальним автобусом замінили пільговий проїзд: "Цілі ми ставили такі - нам треба було відновити автобусне сполучення з адмінцентром Новгородом-Сіверським з кожним старостинським округом. Щоб кожен мешканець нашої громади мав можливість дістатися до Новгорода-Сіверського, бо тут і медичні послуги, і соціальні послуги. Виграли всі, за десять гривень їде не тільки пільговик, а будь-який пасажир, без різниці, на якій відстані його село".
За її словами, якщо вартість проїзду коштує 40 гривень, то квиток на сьогодні - 10 гривень. Різницю міський бюджет відшкодовує за власний кошт. Зі слів Людмили Ткаченко, досвідом заміни пільгового перевезення соціальним автобусом цікавляться сусідні громади.
Трамваї
Пересуватися містом екологічно, недорого і головне без заторів можна на трамваї – це один із найстаріших видів громадського траспорту ходить щонайменше у 15-ти українських містах. Однак пасажири нарікають на затримки, старі вагони та відсутність кондиціонерів у вагонах.
Швидкісний трамвай, що пірнає під землю у Кривому Розі, прозвали метротрам. Транспорт, що поєднує в собі і трамвай і метрополітен, в Україні такий один. "Підземку" в 70-х роках почали будувати, як метро, але через брак коштів проєкт змінили і під землею курсує трамвай. Довжина криворізького метротраму понад 40 кілометрів, з них під землею 13. Трамваї курсують з 5-ої ранку до півночі за чотирма маршрутами, а вартість проїзду не змінювалася останні 5 років — 2 грн. 50 копійок.
Там, де не їздить швідкісний трамвай на заміну приходять маршрутки. Із графіком роботи на 4 години меншим і ціною втричі більшою, кажуть пасажири. Тож чекають на будівництво нових шляхів, однак сам метротрам застарів і його потрібно модернізувати.
"Звісно, стан страшний. Усе тече, загалом усе сумно, сумний стан. Що ж вони його коли збудували? Ніхто не займається ним, щоб підтримувати у нормальному стані", - — скаржиться Оксана Сігаєва, жителька Кривого Рогу.
Криворіжські трамваї мають колісні пари з такою шириною, яких уже не виготовляють. Колії не підходять для нових вагонів, тому їх не купують, каже заступник міського голови Олександр Катриченко: "На базі депо проводиться повна комплексна реконструкція існуючих трамваїв, вони сьогодні мають стан фактично нових".
Київський трамвай найстаріший в Україні. Йому понад 100 років. Раніше столицю називали містом трамваїв, тому що на ньому можна було доїхати з будь-якої точки. Останні кілька десятків років кількість маршрутів суттєво скоротили і зараз їх близько 20-ти. Проїзд у трамваї коштує 8 гривень. Це рівно стільки ж скільки в автобусі або в столичному метро, можна сплатити і готівкою і смартфоном.
Трамваями в Києві люди користуються часто, але більшість рухомого складу становлять вагони чехословацького виробництва, яким по 40-50 років. Громадський транспорт, зокрема, трамваї не отримують належного фінансування, через це колії, рухомий склад та електромережі в неналежному стані, каже директор аналітичного центру CEDOS Іван Вербицький.
"Громадський транспорт не має бути прибутковим, це не бізнес. Це право людей переміщатися по місту. Їздити на роботу, їздити в лікарню, в магазини. Коммунальний транспорт — це турбота місцевої влади", — каже Вербицький.
Утім на сайті Мінінфаструктури восени 2020-го повідомляли, що спільно з Європейським інвестиційним банком мають програму з оновлення транспорту у 18 містах, зокрема збираються закупити 24 трамваї та ще 10 трамвайних вагонів.
Вінниця — транспортна реформа. Чому вдалось?
"Вінлайни", "вінвеї", безготівкова оплата за проїзд — все це результат транспортної реформи у Вінниці. Стартувала вона майже 10 років тому. У 2011 році у Вінниці відсоток приватного транспорту перевищував муніципальний. Останнім користувалися здебільшого пільгові категорії населення. Приватними маршрутками їздили платоспроможні містяни, розповідає заступник директора транспортної компанії Микола Завірюха.
Транспортна реформа стартувала у лютому 2012-ого. Тоді у мерії не продовжили договори з частиною приватних перевізників, а кількість маршруток скоротилася вдвічі.
"В місті був хаос. Незрозуміло хто куди їде. Спочатку реформу розкритикували, але подумавши зрозуміли що це правильно", — розповідає голова асоціації приватних перевізників Олександр Гота.
Мережу громадського транспорту у місті модернізують дотепер, розповідає директор транспортної компанії Михайло Луценко. Тим паче, після децентралізації, до Вінниці доєдналися довколишні села. Туди запускають муніципальні автобуси. У планах — зробити тролейбусне сполучення.
"Зараз стоїть питання, яким чином і за рахунок чого? Один із варіантів це є тролейбуси з автономним ходом, електробуси. Закупляємо автобуси на газу", — говорить Луценко.
Транспортна реформа у Вінниці вдалася, Михайло Луценко, бо готувалися до неї заздалегідь. За пів року до старту відремонтували тролейбуси, збільшили кількість трамваїв та водіїв. Окрім цього, гроші на реформу брали з міського бюджету.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
