"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир Стретович

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир Стретович

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир Стретович УНІАН

28 червня Україна відзначатиме 25-ту річницю Конституції. Від моменту створення, головний документ держави зазнав чимало змін, але залишився правовим фундаментом українців.

Чи виправдалися очікування тих, хто ухвалював Основний закон та чи є необхідність у його змінах в ефірі Українського радіо розповів один з її творців, автор законопроєкту про встановлення Дня Конституції, народний депутат 2-го, 4-го, 5-го і 6-го скликань Володимир Стретович.

З яким настроєм зустрічаємо 25-річчя Конституції

З двояким. З одного боку тішусь, що з 1996 року Україна живе за цим документом, а з іншого ― не віриться, що так швидко минули 25 років, що я став старшим, що стільки відбувалося в роботі, в турботі, звитягах, поразках. Здається, ніби вчора був цей сонячний день, але вже чверть віку позаду.

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир Стретович

Ухвалення Конституції України, Верховна рада, 1996 рік

Завжди сприймаю його як свято. Мушу сказати, що коли Конституція наближалася вже до завершення, і мені стало зрозуміло, що її ухвалять, я о 5-тій годині ранку встав, швиденько забів в юридичне управління, написав законопроект про святкування Дня Конституції. Коли голосування закінчилося о 9:15 і всі аплодували стоячи, головуючий Олександр Мороз сказав, що треба зачекати ще хвилину і не розходитися, адже є законопроект Стретовича про встановлення Дня Конституції вихідним днем.

Я тепер жартую, коли приходять вітати, що це мені треба дякувати, адже я це запропонував вихідний зробити. Мої знайомі знають про це, в стенограмі записано. Там багато героїв було, але я тішуся, що вихідний на День Конституції з’явився завдяки “моїм заслугам”.

Чи відзначають українці цей день шанобливо, чи є відчуття, що це правовий фундамент

Ні, думаю, ми його загубили через незадоволення кожним новим президентом, тим, що написано в Конституції. За ці 25 років не було такого голови держави, який би не хотів змінити Конституцію. Одним це вдавалося, іншим ― лише частково, косметично, дехто намагався перекроїти документ суттєво.

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир СтретовичУкраїнське радіо

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир Стретович

Велич Конституції у тому, що це суспільний договір, домовленість між усіма соціальними верствами, громадянами про те, як ми будемо жити. Її ухвалють для майбутніх поколінь. Колись Віктор Лаврентійович Мусіяка сказав, що Конституція ― це не божа корова, але охороняти її потрібно всіма можливими засобами. Саме тому ми виписали в перехідних положеннях дуже складний механізм змін до Конституції, щоб не було бажання раптово її змінювати, постійно її шматувати. Проте змін там все ж достатньо, це не стало запобіжником.

Читайте також: Конституція України: які права громадян і досі не забезпечені

Конституцію не шанують, хоча є частина людей, яка це робить. На жаль, невігласи, які приходять до керування українською державою у центрі та на місцях, нехтують конституційними приписами, а через це і громадяни їх ігнорують.

Конституція ― це усталений термін, але якщо ми запитаємо доросле населення, хто прочитав цей документ, то отримаємо маленький відсоток. А серед тих, хто прочитав, запитаємо про те, хто її знає, то буде ще значно менша цифра. Статистика свідчить, що добре знайомі з приписами Конституції 2,5-3% населення.

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир СтретовичУНІАН

Сторінка єдиного відомого варіанту україномовної Конституції Пилипа Орлика

Коли Конституцією нехтують, — до влади приходять ділки, особливо останнім часом, коли відбулася територіальна реформа і на місцях склалися такі групи. Коли прийшли “маленькі князьки”, бізнесмени в українському вимірі, але “великі” на певній території, і тепер приступають до головного багатства України ― землі, намагаються забрати все, що неправильно лежить, щоб створити такі своєрідні анклави.

Читайте також: Реформі децентралізації 7 років: що зроблено і що далі

Я дуже занепокоєний тим, щоб ця форма місцевого самоврядування не привела до утворення таких місцевих князівств, коли по кілька районів об’єднуються. Такими величезними масивами буде не просто керувати, але ми ризикуємо. Можливо, цей ризик треба було запроваджувати одразу, на початку 90-х років. Сьогодні ж є певні побоювання, що, не встановивши правила місцевого самоврядування, зокрема, територіальні громади в Конституції ― це є її порушенням.

Як відбувалося створення Конституції

Підготовка Конституції розпочалася одразу після проголошення Акту незалежності у липні 1990 року. Я в ту пору був вченим секретарем Інституту держави і права АНУ, який є експертною установою Національної академії наук у царині права. Увесь законодавчий масив, який формували на початку 90-х років проходив через наш Інститут, через мої руки безпосередньо.

Коли я був головою Комітету з питань правової політики, то після одного з засідань підійшов до президента Леоніда Кучми, це було у 1995 році, і сказав, що нам терміново треба робити щось із судами, якщо нам не вдасться побороти корупцію. У мене було багато питань по господарським судам. А він запитав, чи не знаю я, що вони беруть гроші мішками, коли вирішують справи. Тоді я зрозумів, що таким чином, підходячи до президента, справ не вирішити. Хоча, на мою думку, створення порядку в судовій гілці влади забезпечило б демократичний рух нашої держави.

Читайте також: "Судова реформа приречена". Голова Венеційської комісії розкритикував зміни до закону про судоустрій

При моїй пам’яті вже відбулося дві судові реформи. Я наполягав на тому, що оскільки суди є гілкою судової влади, то вони повинні бути підконтрольні народу, щоб суддів обирали люди, щоб службовці були підзвітними. Тобто організувати процес так, щоб вони раз на два роки звітували на зборах перед своїми виборцями. Але ця пропозиція не пройшла.

Суддівське самоврядування, яке тоді запровадили, на мою думку, було передчасним. Так судді вийшли з системи, коли над ними був райвиконком, райком партії, а тепер все це зняли, судді самі все вирішують. Вони корпоратизувалися стали закритими. Ви багато чули вироків щодо суддів?

Кожного року напередодні Дня Конституції я закликаю згадувати Сковороду, який сказав дуже пророчі слова, бо філософи дурниць не говорять. “Не вчіть яблуню родити яблука, краще відженіть від неї свиней.”

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир Стретович

Григорій Сковорода

Якби відігнати всіх від тієї яблуні, що називається Україна, і дати кожному по заслузі, то ми були б зовсім іншою країною. Я влаштовував би екзамен кожному чиновнику з предмету “Конституція”. Щоб він проходив тест, не бесіду, де можна задіяти суб’єктивний фактор, а у формі ЗНО.

Як йшла робота над текстом

Ми ухвалювали Конституцію у дуже складних геополітичних умовах. У 1995 році Росія денонсувала Біловезькі угоди і сказала, що таких не існувало. У березні того ж року депутат з українським прізвищем порвав державний прапор у Думі і ми оголосили його постановою Верховної ради persona non grata (з латини ― небажана персона, мова йде про депутата Держдуми Миколу Лисенка ). Був становлений курс на те, щоб не дати Україні ухвалити Конституцію. Тому так і "ковбасило" депутатів 1-го скликання, яким так і не вдалося ухвалили документ, бо було дуже важко домовитися, адже був дуже сильний вплив лівих у парламенті.

Читайте також: Антикорупційний локдаун і втрачені мільярди. Як конституційна криза вплинула на Україну

28 лютого 1996 року ми завершили опрацювання тексту Конституції робочою групою з 10 осіб, де виписували крок за кроком кожну статтю. У цей час гостями українського парламенту була офіційна делегація на чолі з заступником Держдуми Росії Зюгановим. Комуністи бігали за ним слідом, влаштовували йому прийом. Я зайшов туди і доповів про те, що Конституція готова, а він запитав, чому не дали йому на погодження. Жартома, очевидно, але я думаю, що в кожному жарті є доля жарту. Я відповів, що це не передбачено, а він запропонував затвердити документ, якщо він є десь під рукою. Кажу: “Та вам не треба, це затвердить парламент”.

Коли він поїхав, то наші ліві, комуністи, як з цепу зірвалися, їх не можна було стримати, вони поливали брудом будь-які норми, шельмували з системою місцевого самоврядування. У червні ми вже прийшли до етапу голосування, відкрили процес ухвалення Конституції, а за регламентом, якщо відкрили питання, то не можна закрити і перейти до іншого поки це не вирішиш, не проголосовано остаточно. І от комуністи отримують завдання і всі, як один, записуються на виступ на свої 3 хвилини, а потім виступають і говорять про що завгодно, про погоду, урожай, море. Тобто тягнули час. Ми ходили сміялися, а вони один за одним виходили на трибуну. Сесія попрацювала, закрилася, а потім це повторювалося. Далі стало зрозуміло, що й надалі так справа не піде, що нас заблокують, не дадуть можливість ухвалити Конституцію.

Каталізатором, який послужив прискоренням цього процесу, був указ Кучми про референдум ухвалення Конституції. Там був запропонований двопалатний парламент й інше. Приходить 27 червня і виходить напередодні випуск новин, де повідомляють, що референдум відбудеться восени, на його обговорення виноситься проект Конституції.

Парламент нагадував вулик, наче там збираються бджоли все гудить, мігрують і бігають люди, така активність була. Ми сіли, поговорили і Мороз сказав, що у нас є унікальна історична можливість ухвалити Конституцію або це зроблять за нас.

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир СтретовичНаціональний кінофотофоноархів

Верховна рада ухвалює Конституцію України, 1996 рік

Вирішили створити 6 робочих груп по розділах Конституції, які почали працювати, а о 6-тій годині з хвостиком почалося безперервне засідання, яке завершиться лише вранці. Під час голосування декілька разів, Олександр Олександрович згадує про це у своїх мемуарах, що я 21 раз ставив на голосування одну з норм Конституції у законний спосіб, були поправки з місць, при цьому комуністи лягали грудьми, щоб не було мови, щоб був статус АРК. Ми ж говорили про те, щоб знати автономію і повернутися до Кримської області.

Серед ночі доводилося дуже часто вступати в дискусії, до того ж не вибираючи аргументів, особливо о 2-3-тій годинах, коли сон найбільше навалювався. Дякуючи окремим комуністам, які залишалися патріотами України, зокрема, Борису Іллічу Олійнику, який голосував за те, через що його потім виключили. Він казав:“ Я українцем народився і українцем помру, а комуніст я тимчасово”. Таких моментів було багато.

"За 25 років не було президента, який не хотів би змінити Конституцію”, ― Володимир СтретовичУНІАН

Справа наліво: письменник та народний депутат (1992-2006) Борис Олійник, поет Іван Драч, колишній політв'язень і дисидент, правозахисник, депутат кількох скликань ВРУ Степан Хмара

Ми, романтики в політиці, думали, що ухвали основоположний документ, тепер треба затвердити конституційні закони, які згадуються у Конституції, потім посилити законодавчу базу, а далі відповідні структури правоохоронної системи: прокуратура, міліція, суди ― відкалібрують свою діяльність і все буде працювати, як це відбувається у західної демократії. Ми не врахували того, що попередня система виховала у людей споживацький настрій і ні для кого не секрет, що партійний квиток був пропуском до влади, а це механізм збагачення, впливовості.

Мені інколи плакати хочеться, коли я дивлюся на перли та дії нинішніх парламентарів. Це криза парламентаризму. Я казав, що не варто робити монобільшість, обов’язково має бути дискусія. У 2010 році наш парламент, з приходом Януковича, перестав таким бути. Все вирішували на Банковій, а потім ті рішення спускали “вниз”. Сьогодні мусимо сказати, що стабільність Конституції полягає у тому, що вона є гарантом від гаранта, тобто вона ― гарантія того, що Україна буде розвиватися незалежно від того, який гарант буде сидіти на троні.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди