Як озеленення може врятувати місто від спеки. Пояснює урбаніст

Як озеленення може врятувати місто від спеки. Пояснює урбаніст

Ексклюзивно
Як озеленення може врятувати місто від спеки. Пояснює урбаніст УНІАН

Урбаніст та озеленювач Ілгам Гасанов в ефірі Українського радіо розповів, як зелені насадження рятують місто у спеку та чи вдалося Києву зберегти статус одного із найзеленіших міст Європи.

Чи є наразі Київ одним із найзеленіших міст Європи

Як зазначив Гасанов, за результатами дослідження рівня озеленення міст, Київ посів соте місце за показниками доступності озеленення для людей.

"Це не просто зелена маса поділена на кількість містян, а індекс реального озеленення вулиць, кварталів і конкретних просторів, в яких живуть люди. І за цим показником озеленення на душу населення в пішій доступності ми програємо більшості європейських міст", – підкреслив урбаніст.

За його словами, при цьому киянам пощастило, що довкола міста є три великих лісових кластери та буферні ліси, хоча вони при цьому потроху й перетворюються на парки.

Як змінився Київ протягом останніх 10 років

На переконання Гасанова, офіційна статистика щодо рівня озеленення не відображає реального стану речей.

"Якщо ми дивимося на цифри, які нам показує Зеленбуд, то у певній прогресії у нас збільшується кількість міського озеленення. Але питання у тому, як ми це рахуємо. Коли ми додаємо буферні ліси навколо Києва і рахуємо це як озеленення міста, то насправді це – не дуже чесний підрахунок", – підкреслив експерт.

Читайте також: У Києві починають діяти нові правила користування електросамокатами. Що зміниться

За його словами, офіційні дані свідчать про позитивну динаміку щодо кількості проєктів зі створення зелених зон і парків.

"Але у реальності у більшості випадків облаштування парку не є створенням зеленої зони. Парки будуються переважно у вже наявних зелених зонах, і переважно там видаляються зелені насадження, аби облаштувати доріжки, інфраструктуру для відпочинку", – зауважив він.

Урбаніст зазначив, що в реаліях України процес будівництва зеленого господарства суперечить своїй назві.

Чи варто залишити природні зелені замість створення нових парків

Гасанов підкреслив, що власне процес створення парку та надання статусу скверу не є поганим.

"Коли ми беремо стару захаращену чи промислову територію або міжквартальний просвіт і робимо там покет-парк чи маленький сквер, озеленюючи його, то це позитивна тенденція", – пояснив він.

Водночас експерт наголосив, що трансформація зеленої зони в парк не є будівництвом парку.

Чи проводились дослідження того, наскільки місто перегрівається, коли недостатньо зелені

Як зазначив Ілгам Гасанов, у дослідженнях щодо озеленення міста не вимірюються температурні показники, теплові острови та ділянки, які найбільше реагують на кліматичну зміну.

"Проте місту потрібно регулярно робити теплову карту і відстежувати чинники, які на неї впливають. Ми бачимо, що Дарницький район тотально перегрівається, зокрема всі ділянки в районі магістральних вулиць. І виникає питання, чому так відбувається", – розповів він.

Експерт пояснив, що на це, зокрема, впливає і відсутність озеленення та асфальтизація.

"Місто має замислитися, як ми маємо убезпечити ці ділянки від перегрівання. Зрозуміло, що певні інфраструктурні об’єкти ми не можемо знести чи розбити, але є цікаві практики насадження озеленення", – зауважив Гасанов.

Читайте також: Всесвітній день велосипеда: чому українці надають перевагу автівкам та що з цим робити

За словами урбаніста, при цьому не варто спиратися виключно на комунальні інституції, однак питанням є те, наскільки місто готове не заважати громадським ініціативам. Також він вважає, що ініціативу могли б проявити і представники бізнесу

"Ніхто не забороняє бізнесу, який знаходиться на перших поверхах будівель, робити зелені інтервенції на фасадах та інші елементи озеленення. Тобто якщо у закладу є літній майданчик, можна спокійно його облаштувати плетеним виноградом та деревами, які будуть давати додаткову тінь", – зазначив він.

Гасанов нагадав, розповів, що у залежності від рівня озеленення, температура може змінюватися на 5-10 градусів, а іноді – у два рази.

"І у місті ця різниця температури дуже відчутна. Температуру можна знизити за рахунок затінення, озеленення, створення дощових садів у місті, а також за рахунок не таких агресивних будівельних матеріалів, як асфальт та бетон, які сильно перегріваються", – підкреслив експерт.

Де в Києві не вистачає зелених насаджень

За словами урбаніста, всі райони Києві відрізняються між собою та мають різні проблеми.

"Ми не можемо дозволити собі говорити, що якийсь район кращий, а якийсь ні. Кожні райони всередині себе є різні. Наприклад, якщо Голосіївський район в межах метро Голосіївська доволі зелений, то в іншій частині фактично немає озеленення, і там все перегрівається", – зазначив Гасанов.

За словами експерта, при цьому в районі проспекту Лобановського є лише одна зелена зона ― Совські ставки, щодо збереження яких нині триває боротьба.

"Решта ж мікрорайону червона та розпечена", – підкреслив він.

Як бути з озелененням на сучасних дитячих майданчиках

За словами Гасанова, Київ зробив великий стрибок вперед щодо дитячих майданчиків.

"Але в місті ми йдемо за скандинавським принципом побудови дитячих майданчиків, коли є зрозуміла кліматична ситуація і відкритий простір. Наприклад, діти в Ізраїлі та арабських країнах без проблем граються вдень на майданчиках, тому що є архітектурні рішення, певні накриття, які стримують перегрівання, оскільки не завжди є змога висаджувати дерева", – зазначив він.

Експерт підкреслив, що це питання потребує комплексного підходу.

"Ми навчилися класти покриття і ставити інклюзивні агрегати, і я сподіваюсь, що через певний проміжок часу ми будемо озеленювати території там, де це можна зробити, а також робити накриття не з металу та скла, а з матеріалів, які не сильно нагріваються тощо", – підкреслив Гасанов.

Читайте також: Чому дорожчає громадський транспорт та скільки має коштувати проїзний. Думка експерта

Він зауважив, що реалізації багатьох архітектурних рішень заважає їхня висока вартість.

"Проте як тільки ми почнемо на етапі проєктування закладати якісь цілі сталого розвитку в інфраструктурні об'єкти, публічні простори, об’єкти громадського користування, це все нам з вами як містянам в довгостроковій перспективі відіб’ється", – переконаний фахівець.

Чи впливають на загальну ситуацію газони

Ілгам Гасанов наголосив, що вкрай важливо зберегти міські газони.

"Газони ― важлива частина міської інфраструктури, і ми не можемо дозволити їх зараз так масово переоблаштовувати на парковку. Газон тримає ґрунт та стримує пил. Крім того, це притаманний різновид різнотрав'я, яке є в цьому місті", – зазначив урбаніст.

За його словами, навіть бур’ян на газонах несе користь.

"Він не тільки збирає сміття, яке ми там ховаємо, а й стримує пил та опади. Звісно, на такому різнотрав’ї не можна посидіти, тому для цього у нас також мають бути парки та сквери з газонами, які доглядаються", – підсумував експерт.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди