Всесвітній день велосипеда: чому українці надають перевагу автівкам та що з цим робити

Всесвітній день велосипеда: чому українці надають перевагу автівкам та що з цим робити

Всесвітній день велосипеда: чому українці надають перевагу автівкам та що з цим робити Ілюстративне фото, Unsplash

3 червня відзначається Всесвітній день велосипеда, започаткований у 2018 році за ініціативою Організації Об’єднаних Націй. Суспільне розбиралося, мешканці яких країн світу пересуваються переважно на велосипедах та що заважає популяризації цього виду транспорту в Україні.

Своєю появою Міжнародний день велосипеда завдячує польському професору Лешеку Сібільські Лешек Сибільські закінчив факультет освіти і спортивних наук в Академії фізичного виховання в Познані. У 2000 році отримав ступінь доктора соціології в галузі соціальної інтеграції та соціальних рухів в Ягеллонському університеті в Кракові, Польща. З 1971 по 1983 рік він займався велоспортом, був чемпіоном країни серед юніорів у спринті, а також на дистанціях 500 і 1000 метрів. У 1976 році був обраний велосипедистом року польським олімпійським комітетом. . У 2015 році Сібільські, який є кандидатом наук у сфері соціології, почав вивчати роль велосипедів у розвитку суспільства. Невдовзі він ініціював масову кампанію задля просування резолюції ООН про Всесвітній день велосипеда, яку початково підтримали 57 країн.

Всесвітній день велосипеда: чому українці надають перевагу автівкам та що з цим робитиFacebook / Leszek Jan Sibilski

Лешек Сибільський

У квітні 2018 ООН ухвалила резолюцію, у якій відзначала "унікальність, давню історію і багатофункціональність велосипеда, який використовується вже два століття і є простим, недорогим, надійним, екологічно чистим і прийнятним видом транспорту".

Сьогодні для багатьох людей велосипед – значно більше, ніж просто вид транспорту, спортивне знаряддя або розвага. Це ще й ціла субкультура, пов’язана із прагненням до здорового способу життя, свідомим споживанням, турботою про навколишнє середовище та клімат.

Всесвітній день велосипеда: чому українці надають перевагу автівкам та що з цим робитиСуспільне Миколаїв

Велосипед перетворився з транспортного засобу на стиль життя і субкультуру

На світовому рівні велосипед розглядається як екологічна альтернатива міському транспорту із двигуном внутрішнього згоряння. За даними Європейської омісії, міські авто є джерелом близько 40% від усіх викидів вуглецю, обумовлених використанням автомобільного транспорту. Окрім того, вони є причиною заторів та погіршення здоров’я мешканців міст, спричиненого забрудненням повітря.

Що означає велосипед для світу

Скільки у світі існує велосипедів, точно не знає ніхто. За оцінкою Bicycle Guider, загалом у країнах світу нараховується близько мільярда велосипедів. За іншими даними, насправді ця цифра у півтора-два рази вища.

Однак у будь-якому разі, за абсолютною кількістю наявних велосипедів на першому місці із великим відривом перебуває Китай – мешканці цієї країни володіють приблизно 500 мільйонами одиниць цього транспорту. На другому місці знаходяться США зі 100 мільйонами велосипедів. Трійку лідерів замикає Японія, де їх нараховується понад 75 мільйонів.

Всесвітній день велосипеда: чому українці надають перевагу автівкам та що з цим робитиAssociated Press

Китай лідирує у світі за кількістю велосипедів на душу населення

За даними Statista, щоденно підприємства світу виготовляють близько 364 тисяч та продають понад 47 тисяч велосипедів. Обсяги їхнього виробництва приблизно у 2,5 рази перевищують такий показник для автомобілів.

Дані Grand View Research свідчать про те, що у 2020 році на ринку велосипедів домінував Азійсько-тихоокеанський регіон, на який припало 34,3% від глобальних продажів. Частково це пов’язано з політикою таких країн, як Китай, Японія та Сингапур, які приділяють багато уваги розгортанню велосипедної інфраструктури, оскільки користування велосипедом, зокрема, сприяє дотриманню соціальної дистанції під час пандемії COVID-19.

Проте якщо подивитись на кількість велосипедів на душу населення, картина буде дещо іншою. Серед країн із найбільшою кількістю їхніх активних користувачів присутні переважно держави Європи – зокрема, Нідерланди, Данія, Німеччина, Бельгія, Швеція та Італія. При цьому Нідерланди вже у 1911 році вийшли на перше місце за кількістю велосипедів на душу населення.

Нідерландська королівська родина на велосипедахwelovecycling.com

Нідерландська королівська родина на велосипедах

Де найбільше велосипедистів

Важливою запорукою для зручного використання велосипеду є наявність відповідної інфраструктури. У країнах Європи міська влада багато десятиріч поспіль приділяє цьому питанню чималу увагу, створюючи справжні велосипедні магістралі, великі велопаркінги та пункти технічного обслуговування велосипедів.

Найбільш "велосипедизованим" містом світу традиційно вважається Копенгаген. За наявними оцінками, близько 62% мешканців столиці Данії дістаються роботи чи школи велосипедом. У Копенгагені зведено близько 390 кілометрів велосипедних доріжок, а також існує "велосипедна супермагістраль", яка з’єднує столицю з містом Альбертслунд. Ця дорога має спеціально обладнані місця зупинки з повітряними помпами, безпечні перехрестя, а також світлофори, розраховані на середню швидкість руху, щоб мінімізувати кількість зупинок.

Амстердам також має добре розвинену велосипедну інфраструктуру. Майже 40% мешканців цього міста вважають велосипед основним видом транспорту, при цьому в середньому по країні цей показник сягає 38%. Амстердам має велосипедні доріжки, захищені перехрестя та великі велопарковки.

При цьому в нідерландському місті Утрехт працює найбільша велопарковка світу, розрахована на 12 500 велосипедів. Вона має три яруси та довжину 350 метрів і відкрита цілодобово. У перший день велосипедисти можуть лишати свій транспорт безкоштовно, а за кожну наступну добу мають сплачувати по 1,25 євро на день.

Велосипедна парковха в Утрехті, Нідерландиhttp://cu2030.nl/

Велосипедна парковха в Утрехті, Нідерланди

Серед інших лідерів "дружніх до велосипедистів" міст зазвичай також традиційно називають європейські міста – Антверпен, Страсбург, Бордо, Осло, Париж, Відень, Гельсінкі, Бремен та інші. Також у списках іноді виділють столицю Колумбії, Боготу, столицю Тайваню Тайбей, а також канадські Ванкувер і Монреаль.

Що з велосипедами в Україні

В Україні велосипед складно назвати популярним видом транспорту. За даними соціологів, лише 2% українців використовують велосипед як основний спосіб пересування – вкрай малий показник у порівнянні зі середньоєвропейськими 20%.

Як розповів Суспільному Антон Вакуленко, член громадської організації "Асоціація велосипедистів Києва" (U-Cycle) та підпримець, який працює у сфері велобізнесу, однією з ключових проблем, які стають на заваді "велосипедизації" суспільства, є низький рівень безпеки на дорогах.

"На жаль, через політичну волю автомобілецентричної влади у нас встановлені ліміти швидкості, які явно не відповідають нормам безпеки. Є всесвітня практика, що в містах обмежують швидкість до 50 кілометрів на годину. У нас фактично на деяких ділянках можна їздити зі швидкістю 80, плюс "нештрафованих" 20 – це 100 кілометрів на годину. Звісно, що за таких швидкостей їздити некомфортно і небезпечно", – пояснив він.

За словами активіста, вирішення цієї проблеми не вимагає інвестицій та цілком залежить від бажання влади. Ще однією проблемою Вакуленко вважає недостатню розбудованість необхідної інфраструктури.

"В ідеалі, це – відокремлені велодоріжки, наявність занижених з’їздів, велопарковок, пристосування офісів до потреб велосипедистів – щоб там були души, пральні машини, безпечні парковки", – пояснив Вакуленко.

Столичні водії часто використовують велодоріжки замість паркінгуFacebook / Айдер Муждабаєв

Столичні водії часто використовують велодоріжки замість паркінгу

Серед інших проблем Вакуленко назвав глобальне недофінансування велосектору органами міської влади і слабкий розвиток громадянського середовища. У якості показового прикладу Антон Вакуленко назвав історію із перетворенням велодоріжки на паркінг одним із забудовників у Києві.

"Ми можемо бачити дуже цікаву історію, коли УльтраМаркет у об’єкті Saga Development San Francisco просто взяли і відібрали велодоріжку у велосипедистів. Розгорівся скандал, доволі показовий. Нині велосипедисти дуже рішуче виходять захищати побудовану велоінфраструктуру. Коли у них і у пішоходів крадуть тротуар – це обурливий і дуже ганебний вчинок великого бізнесу", – наголосив він.

Як розв’язати проблему

За словами Вакуленка, чимало складнощів обумовлені загальним низьким рівнем дорожньої культури в Україні. На думку активіста, правоохоронні органи мали б більше опікуватися безпекою руху.

"Нам потрібно впроваджувати більш системне відеоспостереження за дотриманням швидкісного режиму та іншими порушеннями правил дорожнього руху, щоб патрульна поліція більше контролювала безпеку велосипедистів, у тому числі активніше робила зауваження і штрафувала порушників як серед велосипедистів, так і серед автолюбителів", – переконаний активіст.

За його словами, водночас у цьому питанні спостерігається певний прогрес: "Якщо вірити цифрам статистики, за останній місяць у Києві поліція оштрафувала за неправильну парковку більше людей, ніж за останні кілька років".

Велодоріжка у центрі Києваbzh.life

Велодоріжка у центрі Києва

"Ми маємо приклад таких міст, як Львів, Івано-Франківськ, Вінниця, де розбудова велоінфраструктури навіть за значно менших ніж у Києві бюджетів у розрахунку на одного мешканця, доволі прогресивні і показують, що й у нашому законодавстві вже доволі непогана база щоб створювати нехай не найдосконалішу у світі, але доволі ефективну і безпечну інфраструктуру. За наявності політичної волі і за доволі обмеженого фінансування, навіть в наші специфічні часи це можна робити", – розповів він.

Як зазначив активіст, водночас Києві при цьому існує лише один магістральний маршрут, який сполучає спальний район із центром міста. При цьому попри пандемію COVID-19 у багатьох європейських країнах, зокрема, у Франції та Німеччині, будуються сотні кілометрів додаткових "ковідних" велодоріжок.

"Медичні дані свідчать про те, що люди, які регулярно займаються бігом чи їздять на велосипеді, мають мінімальні шанси отримати ускладнення", – розповів він.

За словами Вакуленка, також дослідження продемонстрували, що ризик розвитку ускладнень захворювання пов’язаний також із загальним екологічним станом у місті.

"У тій самій Італії найвища смертність від COVID-19 спостерігалась серед мешканців індустріальних міст. В Україні, у Києві, як в одному з найбільш забруднених міст Європи, це – надактуальна проблема. Це не лише про велосипедистів, це – про справедливість, про екологію, про зменшення трафіку", – підкреслив активіст.

Читайте також: Чому дорожчає громадський транспорт та скільки має коштувати проїзний. Думка експерта

Окрім того, експерт нагадав про хронічне недофінансування розвитку велосипедної інфраструктури та сфери громадського транспорту.

"Необхідно, щоб фінансування велоінфраструктури було на рівні не менше 5% від всіх транспортних витрати. Так само нам слід збільшувати фінансування громадського транспорту, тому що в Києві те фінансування, яке є, лише підтримує на мінімальному рівні утримання наявного громадського транспортного парку і не дає можливість йому розвиватись", – переконаний активіст.

Суспільне готове надати право учасникам події висловити свою позицію. Для цього рекомендуємо зв'язатися з редакцією в будь-який зручний спосіб.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди