Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк прибув до Вашингтона, де протягом трьох днів проведе низку зустрічей із представниками Конгресу та адміністрації США. Українська сторона намагатиметься заручитися підтримкою Палати представників для ухвалення масштабного санкційного законопроєкту проти Росії та Ірану.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного у Вашингтоні.
Основний фокус візиту Власюка — переговори на Капітолійському пагорбі щодо законопроєкту Ліндсі Ґрема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року, який передбачає посилення економічного тиску на Росію та Іран.
Законопроєкт, одним із головних ініціаторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем, 7 серпня підтримав Сенат США — за нього проголосували 86 сенаторів, проти — 11. Тепер документ має розглянути Палата представників.
За інформацією кореспондентки Суспільного, під час візиту Власюк планує провести десятки зустрічей із конгресменами, а також представниками Міністерства фінансів США. Головне завдання української делегації — переконати законодавців у Палаті представників підтримати документ.
Частина американських конгресменів, зокрема демократів, висловлює занепокоєння через положення законопроєкту, які надають президенту США Дональду Трампу широкі повноваження у сфері тарифної політики. Зокрема, документ дозволяє запроваджувати мита до 100% щодо товарів із країн, які є одними з найбільших покупців російських нафти та газу.
Українська сторона під час переговорів планує аргументувати необхідність таких заходів тим, що вони можуть допомогти перекрити Росії доходи від експорту енергоносіїв та ускладнити схеми обходу санкцій.
У посольстві України в США повідомили, що під час візиту Власюка також обговорюватимуть подальше посилення санкційного тиску на Росію та Іран і обмеження ресурсів, які Москва використовує для фінансування війни проти України.
Час для проходження законопроєкту через Палату представників обмежений. За кілька тижнів американські законодавці активізують підготовку до проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться у листопаді.
Прихильники ініціативи прагнуть домогтися її ухвалення до передвиборчої перерви. Якщо законопроєкт не буде остаточно схвалений до завершення роботи нинішнього скликання Конгресу, у новому скликанні законодавчу процедуру доведеться розпочинати заново.
Що відомо про закон Ґрема
Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Ґрем та демократ Річард Блюменталь, однак усього він має 119 співавторів з-поміж конгресменів — як демократів, так і республіканців, — які підтримують Україну.
Законопроєкт був переглянутий двічі – спершу, ще до смерті Ґрема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили деякі його положення. Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100% і остаточне рішення щодо визначення конкретних тарифних ставок щодо кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.
Вже після смерті Ґрема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану та «військового крила» Хезболли.
Напередодні похорону Ґрема та процедурного голосування у Сенаті, за словами джерел Суспільного, між законодавцями поширили нову версію законодавчої ініціативи, що значним чином відрізняється від тієї, що, за словами покійного вже сенатора Ліндсі Ґрема, була погоджена з Білим домом і з якою можна ознайомитися на сайті Сенату. Станом на 28 липня будь-якої іншої версії законопроєкту Сенат не оприлюднив.
