Електричка через Білорусь та Прип'ять, що розсипається. Чим живе Чорнобильська зона

Електричка через Білорусь та Прип'ять, що розсипається. Чим живе Чорнобильська зона

Ексклюзивно
Електричка через Білорусь та Прип'ять, що розсипається. Чим живе Чорнобильська зона Оксана Сенів/Суспільне

Чорнобильська атомна електростанція та зруйноване після аварії на ЧАЕС місто Прип'ять з кожним роком приваблюють все більше туристів. Українські та іноземні мандрівники їдуть на екскурсії в Чорнобильську зону переважно на автобусах від фірм, що пропонують комерційні тури, та власних автівках. Однак є й інший, менш популярний спосіб, яким нині щодня добираються до роботи 2300 працівників ЧАЕС, — електричкою через Білорусь.

Суспільне побувало на Чорнобильській АЕС, в ізоляційній арці "Новий безпечний конфайнмент" над четвертим енергоблоком, у Прип'яті та дізналося, чи безпечно перебувати у цих місцях, які процедури потрібно пройти, аби до них потрапити та що зараз відбувається на території відомих на весь світ споруд.

Електричка через Білорусь

Електричка до ЧАЕС вирушає з вокзалу Славутича, що на Київщині, майже на кордоні з Білоруссю. Електричка долає відстань між Славутичем та ЧАЕС за 45 хвилин, це швидше, ніж добиратися автівкою, адже не потрібно об'їздити територію Білорусі. Розклад зручний: три електрички вирушають зранку, а три — увечері. 99% працівників ЧАЕС живуть у Славутичі, за рідкісним винятком — у Чернігові та Києві.

Зупинка Чорнобильської АЕС називається "Семиходи".

Електричка на ЧАЕСОксана Сенів/Суспільне

Електричка на ЧАЕС

За 20 хвилин українські телефонні оператори вже привітали своїх клієнтів у Білорусі — ми перетнули кордон, аби потім повернутися назад. Саме так проходить подорож на роботу працівників ЧАЕС щодня. Прикордонного контролю немає, як і зупинок по дорозі. Місцеві пояснюють: це домовленість із владою Білорусі, яка дозволила прямий шлях зі Славутича до ЧАЕС через її територію.

Електричка проїздить повз Чорнобильську зону — через поля, озера та річки, тож у вікно можна побачити коней Пржевальського, вовків, лисиць та інших тварин, які за відсутності людей живуть у цій місцевості.

Для відвідування зони відчуження, і, відповідно, щоб зійти на станції "Семиходи", потрібна спеціальна перепустка. Перевірка документів у пасажирів при посадці у Славутичі зазвичай не проводиться, але, якщо перепустки у вас не буде, можна потрапити під відповідальність за незаконне проникнення до зони відчуження (покарання у вигляді штрафу на суму від 12 до 30 неоподаткованих мінімумів: від 204 до 510 грн).

Електричка на ЧАЕСОксана Сенів/Суспільне

Електричка на ЧАЕС

У Славутичі на відвідувачів одягають дозиметри (або накопичувачі) — індивідуальні прилади для вимірювання дози та потужності випромінювання, які потім потрібно здати для повернення до лабораторії. Станція "Семиходи" обладнана контрольно-пропускним пунктом зі стійками радіаційного контролю, роздягальнями та критими переходами.

На першому КПП і надалі у відвідувачів неодноразово перевіряють паспорти, а у працівників — спеціальні перепустки. Є й нововведення пандемії — перевірка температури, яка зчитується спеціальними приладами з обличчя. Аби прилад спрацював, на екран потрібно дивитися у масці та підійти досить близько.

Читайте також: Екопротести після Чорнобиля. НАШІ 30 – документальний серіал до 30-ліття Незалежності України

Що на ЧАЕС

На ЧАЕС відвідувачів просять дуже ретельно, по кілька разів мити руки. Вживати будь-які продукти на вулиці та привозити їх з собою заборонено. Дозволяють брати та пити воду, але тільки в приміщеннях. Загалом перебування на відкритому повітрі наполегливо рекомендують мінімізувати. Не можна сідати та ставати на траву, просять намагатися ходити лише асфальтом, тому що мох та трава акумулюють радіацію. Крім того, на вулиці дуже багато пилу, через що швидко забруднюється техніка для фільмування.

Юлія МарусічОксана Сенів/Суспільне

Юлія Марусіч

Утім, на вулиці дозволяють палити, а спеціалістка відділу міжнародного співробітництва та інформації ЧАЕС Юлія Марусіч стверджує, що доза ймовірного отриманого випромінювання не перевищує максимально безпечну для людини — 0,2-0,3 мікрозіверта на годину, що у межах норми. Ближче до четвертого енергоблоку цей показник може зрости до 130 мікрозівертів на годину.

"Як ви можете захиститися? По-перше, час. Чим менше ви знаходитеся під впливом іонізуючого випромінювання, тим менше доз ви отримаєте. Тому мінімізуємо час: де можна прискорюватися, там це робимо", — попередила Марусіч.

Читайте також: 35 років після аварії на ЧАЕС. Історії евакуйованої, ліквідатора, екскурсовода та львів’янки

З першого КПП поблизу електрички людей забирають старим автобусом. Він відвозить людей до оглядового павільйону, де можна залишити свої речі.

Автобус на території ЧАЕСОксана Сенів/Суспільне

Автобус на території ЧАЕС

ЧАЕС є режимним об'єктом, тож фотографувати дозволяють далеко не всюди. Наприклад, зсередини оглядового павільйону робити світлини дозволяється, а вже на виході з нього — ні.

Співробітник ЧАЕСОксана Сенів/Суспільне

Співробітник ЧАЕС

ЧАЕС розташована на березі штучної водойми, далі знаходиться річка Прип'ять. Марусіч розповіла, що у цих водоймах майже немає риби. "Залишилися самі краснопірки", — сказала вона. Крім того, на території електростанції поганий мобільний зв'язок, інтернет — ще гірший. Проте працівники кажуть: так було не завжди. Причини цього вони не знають, але й із діями влади близької до електростанції Білорусі не пов'язують.

"То їхні проблеми", — каже Микола Кондратюк, який працює станції вже 22 роки.

На чорнобильському майданчику немає активних енергоблоків, усі реактори зупинені. Останній з них припинив роботу у грудні 2000 року, нині ж усі блоки знімаються з експлуатації.

Конфайнмент над "Укриттям"

Новий безпечний конфайнмент — ізоляційна аркова споруда над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Цей об'єкт накрив собою застаріле "Укриття". Арка стала найбільшою рухомою наземною спорудою. На її будівництво було витрачено 2,1 мільярда євро, а відкрили її у 2019 році. Заввишки арка — 108 метрів.

Новий безпечний конфайнментОксана Сенів/Суспільне

Новий безпечний конфайнмент

У рік відкриття арки ЗМІ охрестили її "саркофагом", однак працівники ЧАЕС просять її так не називати, бо "некоректно". Марусіч пояснила Суспільному, що відвідування арки не передбачене спеціальним маршрутом відвідувачів, яких пускають у внутрішні приміщення електростанції та приміщення блоків, туди мають доступ лише працівники, технічні спеціалісти, учені, журналісти та організаційні делегації у виняткових випадках.

Щоб потрапити у споруду, потрібно пройти перевірку документів від Нацгвардії. Арка зроблена із вуглеводної сталі, обшивка — із нержавіючої. Зсередини ж вона нагадує звичайний офіс, але особливість приміщення видають каски, халати та спеціальні прилади. Провідний інженер Артем Сірий розповів, що з цього офісу ведеться керування та контроль за усіма технологічними процесами об'єкту "Укриття", який враховує систему контролю ядерної безпеки, радіації та будівельних конструкцій.

Артем СірийОксана Сенів/Суспільне

Артем Сірий

Загалом в арці працює 190 людей, однак іноді залучаються працівники з інших цехів. Цілодобово у конфайнменті перебувають щонайменше 7 людей, також оперативний персонал є на об'єкті "Укриття", що під аркою.

Проєктування арки передбачає, що повітря з "Укриття" не виходить назовні, а потрапляє назад. Витяжна вентиляція може пропускати частину повітря, однак Сірий стверджує, що це відбувається "контрольовано". За необхідності може вмикатися фільтр, і брудне повітря прибирається. Водночас нині така необхідність виникає лише під час випробувань системи.

Проєкт нового безпечного конфайнментуОксана Сенів/Суспільне

Проєкт нового безпечного конфайнменту

"Усе якісно працює. Ми нині на етапі дослідно-промислової експлуатації, зараз завершується підготовка на отримання пакету документів на промислову експлуатацію. Протягом року ми ще раз комплексно випробовували усі системи, обігруються сценарії смерчу, сильного вітру, снігопаду. За результатами готується остаточний звіт, загалом усі системи підтвердили свою готовність до промислової експлуатації", — розповів провідний інженер.

Новий безпечний конфайнментОксана Сенів/Суспільне

Новий безпечний конфайнмент

Він пояснив, що у випадку одного зі складних погодних сценаріїв натиском однієї кнопки усі системи переходитимуть до підлаштування до них конфайнменту. Це є одним із прикладів промислової експлуатації. Сірий сказав, що арка розрахована на сто років.

"Планується протягом цього часу завершити ще два пускових комплекси, демонтувати нестабільні конструкції об'єкту "Укриття", — відповів він на запитання, що буде через 100 років.

Читайте також: На ЧАЕС зупинилося "тління" мас ядерного палива — головний інженер

Крім того, планується остаточно привести "тління" мас ядерного палива до безпечного стану, який можна контролювати. Поки що не винайдені технології, які могли б це зробити. Сірий пояснив, що йдеться про ядерне паливо, яке розплавилося при аварії та змішалося із бетоном та металом. Нині українським Інститутом проблем безпеки ядерних електростанцій ведуться дослідження, які мають допомогти назавжди розв'язати цю проблему. Також ЧАЕС співпрацює з Інститутом теплофізики. Нині ж стан палива контролюється і до критичної ситуації "дуже далеко", запевнив інженер. Він припустив, що у майбутньому можуть бути розроблені спеціальні контейнери для ядерного палива або суміші, які погасять ядерну реакцію.

Сірий додав, що в "Укритті" є приміщення, в які взагалі не слід заходити, а якщо доводиться, то не більше, ніж на дві хвилини для швидкого виконання необхідної задачі.

Їдальні ЧАЕС

Чорнобильська електростанція має чотири їдальні. Три — для працівників та одну — туристичну, під номером 19. Аби на неї потрапити, також потрібно прикласти руки до стійок радіаційного контролю. Ще є сувенірний магазин, де можна придбати речі, пов'язані з катастрофою, зокрема протигази та попередження про підвищену радіацію. Цей "мерч" користується особливою популярністю серед іноземців.

Стійки радіаційного контролюОксана Сенів/Суспільне

Стійки радіаційного контролю

Сергій Абдурагімов, який працює на ЧАЕС вже 13 років, розповів Суспільному, що на харчування не скаржиться. Співробітників станції годують за затвердженим ще у Радянському Союзі зразком, але, на його думку, їжа якісна та смачна.

Сергій АбдурагімовОксана Сенів/Суспільне

Сергій Абдурагімов

Працівників годують раз на день у обідню перерву, точний час якої різниться залежно від розподілу. Власну їжу працівникам приносити не дозволяють, але нема й потреби, адже порції доволі великі. Гроші за харчування ті, хто працює на ЧАЕС, не платять, а у туристів воно має бути враховане у вартість туру.

Читайте також: Майже половина українців не знають точної дати аварії на ЧАЕС – опитування

Прип'ять

У Прип'яті також не всюди є мобільний зв'язок, тож бажано не загубити своїх друзів: додзвонитися може бути проблемно. Тут немає офіційних готелів, адже це виселене місто, яке знаходиться лише за три кілометри від ЧАЕС. Однак Марусіч припустила, що подекуди там могли організувати собі приміщення сталкери.

Офіційно ж відвідувачі можуть зупинитися у Славутичі та Чорнобилі, який розташований уже за 18 кілометрів від електростанції. Загалом туркомпанії мають близько 16 різних маршрутів, зокрема триденні. Найкращими для них стали 2018-19 роки, на які прийшовся випуск та популярність серіалу "Чорнобиль" від американського телеканалу HBO.

КПП "Прип'ять"Оксана Сенів/Суспільне

КПП "Прип'ять"

У Прип'ять так просто не потрапити: для цього потрібен спеціальний дозвіл та квиток, які можна придбати через туркомпанії й у супроводі відвідати покинуте місто. Марусіч розповіла, що відразу після аварії над готелем "Полісся" кружляли гелікоптери на висоті близько 100 метрів. Тоді ще було незрозуміло, що сталося, а підлітати ближче було заборонено. Тим часом радіаційні показники зашкалювали.

Читайте також: Кожен день стає новою. Експерт розповів, як змінилася зона відчуження
Парк розваг у Прип'ятіОксана Сенів/Суспільне

Парк розваг у Прип'яті

Усі роботи з очистки брудного майданчика біля четвертого енергоблоку також починалися з Прип'яті. Звідти радянська влада відсилала роботів, які мали очистити майданчик для будівництва "Укриття".

Прип'ятьОксана Сенів/Суспільне

Прип'ять

Однак роботи не витримували через надто сильну радіацію. Тоді почали скеровувати людей — солдатів, студентів пожежних училищ. Згодом цих людей охрестили "біороботами", адже за дві хвилини роботи вони отримували річну дозу радіації.

Прип'ятьОксана Сенів/Суспільне

Прип'ять

До аварії Прип'ять була невеликим містом із населенням у 49 тисяч людей. У центрі міста був розташований парк розваг із одними із перших в Україні дитячими машинами. Середній вік мешканців складав 26 років, у місті було багато гуртожитків, палац культури, театр. На другому поверсі палацу культури стояв рояль, там влаштовували розважальні вечори.

Парк розвагОксана Сенів/Суспільне

Парк розваг

Нині ж до приміщень міста Прип'ять наполегливо не рекомендують заходити, адже будинки руйнуються без людей, нагляду, реставрації. "Будинки стоять 35 років, ризик обвалу завеликий", — сказала Марусіч.

Будинок у Прип'ятіОксана Сенів/Суспільне

Будинок у Прип'яті

Водночас експертка погодилася із тим, що завжди знаходяться сталкери та відчайдухи, яких не зупиняють жодні застороги. Також на прип'ятських будинках є мурали, на вулицях — багато собак та комах, а футбольне поле неподалік від центру міста нині більше нагадує густий ліс, вкритий високою травою.

Прип'ятьОксана Сенів/Суспільне

Прип'ять

Читайте також

Держархів створив онлайн-виставку до роковин Чорнобильської катастрофи

Застосунок Chornobyl App дозволяє відвідати зону відчуження, не виходячи з дому

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди