На тлі погіршення відносин між Україною і Польщею українська сторона запропонувала польській пакет антикризових кроків, серед яких консультації та звернення до релігійних лідерів.
Про це за підсумками зустрічі з очільником польського МЗС Радославом Сікорським у Варшаві у соцмережі Х повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
За його словами, антикризові заходи передбачають започаткування консультацій між зовнішньополітичними відомствами України та Польщі. Окрім цього, вони включають організацію зустрічі істориків-експертів з питань Другої світової війни, які брали участь у польсько-українському з'їзді істориків у травні 2026-го.
«А також звернення до релігійних лідерів обох країн з проханням використати їхній авторитет у нашому двосторонньому діалозі», — йдеться у дописі Сибіги.
Міністр наголосив, що Київ і Варшава на дипломатичному рівні мають підтримувати діалог та використовувати всі інструменти для розв'язання проблем.
«Час відкласти емоції. Україна веде екзистенційну битву за підтримки наших союзників та партнерів. У нас достатньо мудрості, уроків з нашої спільної історії, і є політична воля покласти край оплескам у Москві, яка радіє будь-якому зростанню напруженості між двома найближчими сусідами. Історія не пробачить нам, якщо ця можливість буде втрачена», — додав він.
Своєю чергою у МЗС Польщі заявили, що за підсумками зустрічі Сікорський та Сибіга погодилися, що ключем до покращення відносин є «історичний діалог, заснований на правді та повазі до минулого».
Напередодні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що Київ має зробити кроки з деескалації напруженості у відносинах із Варшавою, і він «має сигнали» про те, що українська сторона це розуміє.
Закон про Український національний пантеон
28 червня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону. Він пояснював, що документ визначає правовий статус пантеону й ушановуватиме «найвидатніших представників української нації». Тоді ж керівник ОПУ Кирило Буданов наголошував, що «більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати».
У польському уряді відреагували, заявивши, що «здивовані« цим рішенням Зеленського. Там зауважували, що мали надію на поліпшення відносин між Варшавою і Києвом, але, мовляв, «схоже на те, що буде ще гірше».
У канцелярії польського президента Кароля Навроцького казали, що рішення Зеленського про пантеон є черговою «ескалацією» у польсько-українських відносинах. Втім, 1 липня українські нардепи схвалили цей законопроєкт за прискореною процедурою.
Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла
Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви «імені Героїв УПА».
20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі «буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії» з Варшавою.
Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів
На тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею».
Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем'єр Володимир Гройсман.
20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовилися другий, третій і п'ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
