У вівторок, 7 липня, євродепутати обговорюватимуть доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС. Польські євродепутати внесли до документа правки щодо Волині та діяльності Української повстанської армії (УПА).
Про це пише RMF24, посилаючись на власні джерела.
"Вівторкова дискусія може перетворитися на дебати про Волинь. Польські євродепутати, безперечно, активно порушуватимуть це питання", — сказав один зі співрозмовників журналістки RMF.
Зазначається, що партія "Право і справедливість" подала чотири поправки. У першій пропонується зафіксувати, що "Українська повстанська армія (УПА) є організацією, яка посилається на нацистську ідеологію та несе відповідальність за масові злочини проти цивільного населення, а її героїзація несумісна з європейськими цінностями".
Інші поправки передбачають заклик до України "засудити ідеологію, символіку та діяльність УПА", провести ексгумацію та забезпечити гідне поховання жертв. Євродепутати також хочуть закріпити положення про те, що УПА "несе відповідальність за злочин геноциду, скоєний проти польського народу", а також засудити героїзацію в Україні осіб, пов'язаних із цією організацією, зокрема Степана Бандери. Одна з поправок також стосується випадків демонстрації символіки УПА українськими біженцями у країнах Європейського Союзу.
Окрім того, альтернативну поправку підготувала Європейська народна партія (ЄНП). Авторами поправки є євродепутат від "Громадянської коаліції" Анджей Галіцький та доповідач щодо України Міхаель Галер.
Один із політиків ЄНП неофіційно визнав, що ця поправка необхідна, "бо якщо ми не подамо власну, то зрештою залишиться можливість голосувати лише за дуже радикальні поправки".
Поправку ЄНП планують включити до пункту, що стосується процесу вступу України до ЄС, тобто вона безпосередньо пов'язує питання Волині з європейськими прагненнями Києва. Автори "висловили жаль" через "недавню, непотрібну та нічим не спровоковану ескалацію, спричинену президентом Володимиром Зеленським, який присвоїв одній з елітних бригад Збройних сил України ім'я героїв УПА". У поправці також наголошується, що це рішення означає "ігнорування польської чутливості та болю, пов'язаного з десятками тисяч жертв УПА та їхніх родин", особливо з огляду на підтримку, яку Польща надає Україні у війні з Росією.
"Ми підкреслюємо, що автором непотрібної ескалації напруженості є президент Володимир Зеленський, який назвав одну з бригад іменем героїв УПА. Це суперечить європейським цінностям", — заявив RMF FM Анджей Галіцький.
За його словами, поправка також вказує на відповідальність УПА за загибель десятків тисяч цивільних осіб і підкреслює, що героїзація винуватців таких злочинів не відповідає європейським цінностям.
Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла
Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви "імені Героїв УПА".
20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі "буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії" з Варшавою.
Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів
На тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею".
Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем'єр Володимир Гройсман.
20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовилися другий, третій і п'ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
