Литва й Польща узгодили альтернативні прикордонні пункти на «випадок можливої кризи». Також сторони домовилися, що міжнародні плани евакуації необхідно підготувати «якнайшвидше».
Про це повідомив міністр внутрішніх справ Польщі Марчин Кервінський, пише LRT.
«Після навчань, проведених нашими друзями в Литві, ми вже маємо порядок денний і план дій», — сказав Кервінський журналістам на прикордонному переході Будзісько на кордоні з Литвою.
За його словами, відпрацювання масової евакуації було частиною «Vytis Vault 2026». Це найбільші щорічні навчання, під час яких перевіряють готовність системи мобілізації Литви. До них також долучилися близько 20 представників Польщі.
Посадовець зауважив, що після завершення навчань Вільнюс і Варшава переходять до «інтенсивної роботи» над планами евакуації. Зокрема, польська сторона вже визначила завдання для Прикордонної служби та воєводи Підляського воєводства, яке межує з Литвою.
«У разі будь-якої кризи Литва стає природним шляхом для переміщення громадян країн Балтії до Європейського Союзу, тому ми повинні бути готовими до такого сценарію. Ми також обговорили з міністром (міністр внутрішніх справ Литви Мартинас Кателінас — ред.) питання захисту населення та цивільної оборони — це безперервний процес, до якого ми постійно готуємося», — зазначив міністр внутрішніх справ Польщі.
Його литовський колега Мартинас Кателінас заявив, що в разі кризи «Сувальським коридоромЦе стратегічно важлива сухопутна смуга завдовжки близько 65-100 кілометрів на кордоні між Польщею та Литвою. Вона з'єднує країни Балтії (Литву, Латвію, Естонію) з рештою країн Польщі та НАТО. переміщуватиметься мільйон або й більше людей».
«Якщо загроза сягне такого рівня, що люди почнуть масово рухатися до центру Європи, естонці, латвійці та литовці матимуть єдиний коридор», — сказав Кателінас.
Навчання тривали з 29 вересня по 3 жовтня й поєднували командно-штабні відпрацювання з практичними завданнями. У них взяли участь майже 3 тисячі посадовців, представників місцевої влади, установ, бізнесу та неурядових організацій, а також близько тисячі волонтерів.
Вигаданий сценарій базувався на актуальних безпекових загрозах і передбачав перебої в енерго- та комунікаційних системах, прийом військ союзників, забезпечення роботи критичної інфраструктури та підтримку урядових функцій за надзвичайних умов.
Зокрема, влада випробувала системи оповіщення населення — сирени, екстрені сповіщення на мобільні телефони та додаток готовності до надзвичайних ситуацій LT72. Також відпрацювала механізм евакуації жителів Вільнюса та муніципалітетів білоруського кордону на випадок «можливого військового вторгнення з Білорусі».
Нагадаємо, 22 вересня, литовський прем'єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс повідомляв, що влада країни розробила плани евакуації населення на випадок можливого нападу Росії, але країна не збирається капітулювати й буде оборонятись.
Раніше голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що блок готовий відповісти на можливу російську ескалацію на східному фланзі. Його слова пролунали на тлі попереджень європейських лідерів про ризик інсценованого нападу з боку РФ.
