Палата представників Конгресу США ухвалила резолюцію, яка має змусити президента Дональда Трампа завершити війну з Іраном. Четверо республіканців підтримали документ разом з усіма демократами. Голосування завершилося з результатом 215 проти 208.
Про це пише видання The Hill.
Резолюція значною мірою має символічний характер, бо досі тривають суперечки, чи має документ силу закону, зазначає The Hill. Трамп майже напевно оспорюватиме чинність резолюції, навіть якщо її ухвалить Сенат, куди документ передадуть далі.
Попри це, як пише видання, голосування стало помітним кроком у політичній боротьбі довкола війни з Іраном. Конгрес офіційно засудив конфлікт, який триває вже понад три місяці й розхитав світову економіку.
Голосування також показує дедалі більшу готовність законодавців-республіканців виступати проти Трампа в гучних питаннях напередодні проміжних виборів. У Палаті це була вже четверта спроба критиків війни її завершити. Перші три резолюції здобули частину голосів республіканців, але їх забракло, щоб подолати опір союзників Трампа.
Більшість республіканців на чолі зі спікером Майком Джонсоном наполягають, що конфлікт не дотягує до рівня війни, а тому не потребує схвалення Конгресу. Лідери республіканців також застерігали, що зв'язування рук Трампу посеред конфлікту посилить владу в Тегерані на шкоду безпеці США.
Підтримка війни серед республіканців почала слабшати, адже конфлікт стає дедалі непопулярнішим, пише The Hill. Республіканський електорат війну переважно підтримує, але незалежні виборці до неї охолонули — це тривожний сигнал для вразливих республіканців, які борються за свої місця на виборах у листопаді.
Резолюцію вніс конгресмен Ґрегорі Мікс, старший демократ у комітеті Палати представників із закордонних справ. Документ спирається на Закон про військові повноваження 1973 року й вимагає від Трампа вивести всі сили США з бойових дій проти Тегерана, "якщо це прямо не дозволено оголошенням війни або окремим дозволом Конгресу на застосування військової сили проти Ірану".
Резолюція має статус узгодженої: вона потребує схвалення обох палат, але не надходить до Білого дому на підпис чи вето президента. Натомість резолюція Сенату є спільною — вона потрапить на стіл Трампа й матиме силу закону, якщо він її підпише. Очікують, що Трамп накладе вето, якщо до цього дійде.
Білий дім відхилив резолюцію Мікса з правових підстав, назвавши її "неконституційним законодавчим вето" над виконавчою владою. Адміністрація Трампа також заперечує документ з практичного боку, доводячи, що конфлікт завершився, коли президент оголосив про припинення вогню на початку квітня.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість гарантуванню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що розпочаті 28 лютого бойові дії між США та Іраном припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
23 травня Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка серед іншого передбачає відкриття Ормузької протоки.
