Віцепрем'єр-міністр, міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой заявив, що на можливому референдумі про об'єднання країни з Румунією не зміг би проголосувати "проти".
Про це він сказав під час інтерв'ю в ефірі молдовської радіостанції Vocea Basarabiei 30 травня.
Попшой зазначив, що тему можливого об'єднання країн регулярно порушують під час зустрічей із громадянами, тому її слід обговорювати відкрито.
"Ця тема більше не повинна бути табуйованою", — зазначив Попшой.
Очільник молдовського МЗС додав, що у разі значної суспільної підтримки до питання об'єднання можна буде повернутися більш предметно як у найближчому, так і у віддаленому майбутньому.
Водночас він наголосив, що головним стратегічним пріоритетом Молдови залишається європейська інтеграція.
Відповідаючи на запитання про можливий референдум, прем'єр зауважив, що як громадянин Румунії він не може голосувати "проти" такого об'єднання.
У січні 2026 року президентка Молдови Мая Санду заявляла, що проголосувала б "за" об’єднання своєї країни з Румунією, якби був проведений референдум. Водночас вона казала, що опитування показують невисоку підтримку цієї ідеї серед населення. За даними компанії IMAS, проведеного у червні 2025 року, 62% громадян Молдови проголосували б "проти" об’єднання, а лише 28% підтримали б цю ініціативу.
Радник президента Румунії зі зв’язків з румунами в діаспорі, депутат Європарламенту Євген Томак також казав, що його країна готова обговорити з Молдовою об'єднання, якщо Кишинів розглядатиме такий варіант.
Молдовське князівство було васальною державою Османської імперії, а його східні території між Прутом і Дністром анексувала у 1812 році Російська імперія відповідно до Бухарестського мирного договору. Росія назвала цей новий регіон Бессарабією. Під час революції 1917 року регіон проголосив автономію. 1940 року радянська влада анексувала Молдову.
