Президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду проєкт закону №0376 про ратифікацію кредитної угоди з Європейським Союзом щодо надання Україні фінансової допомоги на суму 90 мільярдів євро.
Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту.
У пояснювальній записці зазначається, що документ визначає рамки "для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, у тому числі в рамках макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України".
За словами президента, укладення та подальше набуття чинності угодою про позику і меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026–2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.
Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:
- оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) – спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;
- бюджетна частина (16,7 мільярда євро) – спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.
Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:
- до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);
- до 8,35 мільярда євро – додатково через механізм Ukraine Facility.
Отримання допомоги передбачає виконання низки умов.
Для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС та призначити нового керівника Державної митної служби.
Для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. Крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року. Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів праавління Рахункової палати України.
Умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ та представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027–2030 роки.
Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що голосування у Верховній Раді може відбутися вже 28 травня після термінового розгляду документа профільним комітетом.
Він зазначив, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підписала меморандум про надання 90 мільярдів євро для України.
"Тож терміново ратифікацію угоди на 90 мільярдів виносять на завтра, 28 травня, для голосування у Раді. Скоро зʼявиться на сайті, зранку-- комітет і поставлять на голосування", – поінформував депутат.
Що відомо про кредит від ЄС для України на 90 мільярдів євро
19 грудня 2025 року лідери ЄС ухвалили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Позика буде забезпечена бюджетним резервом блоку, а не замороженими активами РФ.
14 січня 2026 року Єврокомісія ухвалила пакет законодавчих пропозицій, який дозволить надати Києву цю позику для покриття фінансових і військових потреб протягом двох років.
21 січня Європарламент підтримав пропозицію щодо рішення Ради ЄС, яке дозволяє активувати розширене співробітництво для заснування кредиту для України (Loan for Ukraine) на 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років.
11 лютого депутати Європарламенту проголосували за три законодавчі акти, що дозволяють Україні отримати кредит на 90 мільярдів євро у 2026 та 2027 роках.
20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з Росії нафтопроводом "Дружба".
В українському МЗС заявили, що Київ поінформував Будапешт щодо обстрілу росіянами нафтопроводу "Дружба" у Бродах на Львівщині та відповідних пошкоджень ще 27 січня, а звинувачення України в затримці постачань є нелогічними.
Попри це, Петер Сійярто заявив на засіданні Ради ЄС 23 лютого, що Росія "не обстрілювала" інфраструктуру нафтопроводу "Дружба", а Україна нібито припинила транзит через "внутрішнє політичне рішення". В МЗС України звинуватили угорського міністра у заявах та діях на користь Росії.
23 лютого єврокомісар Валдіс Домбровскіс повідомив Суспільному, що ЄС не обговорює альтернативні варіанти щодо виділення Україні позики на 90 мільярдів євро, яку блокує Угорщина.
Саміт лідерів ЄС відбувся 19 березня у Брюсселі. Ще до початку зустрічі голова угорського уряду заявив журналістам, що Будапешт не підтримає жодного рішення ЄС на користь України, доки Київ не відновить транзит нафти трубопроводом "Дружба". Йдеться, зокрема, і про розблокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро.
23 квітня посли країн-членів ЄС одноголосно письмово ухвалили внесення змін до Регламенту про багаторічний фінансовий план, що лежить в основі позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро, та до 20-го пакета санкцій проти Росії.
5 травня Домбровскіс заявив, що реформа оподаткування є частиною переговорів про умови, на яких Україна отримуватиме макрофінансову допомогу в межах 90-мільярдної позики ЄС.
