Україна для отримання першого траншу за позикою від ЄС має виконати низку податкових вимог.
Про це повідомив Суспільному посадовець Європейської комісії на умовах анонімності.
За його словами, вимоги для першого траншу передбачають подання до Верховної Ради основних податкових заходів, зокрема щодо:
- запровадження ПДВ на імпортні посилки з низькою вартістю
- оподаткування щодо цифрових платформ;
- ухвалення рішення про продовження дії військового збору з доходів фізичних осіб;
- прийняття законодавства щодо підтримки розробки галузевих стратегій державних інвестицій;
- прийняття Стратегії управління державними фінансами;
- подання до Кабміну оновленого Митного кодексу України;
- призначення нового постійного керівника Державної митної служби.
Частину з цього переліку Україна вже виконала.
Як дізналося Суспільне зі власних джерел, оподаткування доходів із цифрових платформ стоїть на порядку денному в цілому на наступний пленарний тиждень. Законопроєктищодо оподаткування посилок до 150 євро ще не були проголосовані в цілому, але внесені в ВР. Раніше ЄС ввів митний збір розміром 3 євро на посилки вартістю до 150 євро.
14 квітня Президент підписав закон про продовження дії військового збору на три роки після завершення воєнного стану. Під оновленням Митного кодексу мається на увазі приведення його в відповідність до стандартів ЄС.
Що відомо про кредит від ЄС для України на 90 мільярдів євро
19 грудня 2025 року лідери ЄС ухвалили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Позика буде забезпечена бюджетним резервом блоку, а не замороженими активами РФ.
14 січня 2026 року Єврокомісія ухвалила пакет законодавчих пропозицій, який дозволить надати Києву цю позику для покриття фінансових і військових потреб протягом двох років.
21 січня Європарламент підтримав пропозицію щодо рішення Ради ЄС, яке дозволяє активувати розширене співробітництво для заснування кредиту для України (Loan for Ukraine) на 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років.
11 лютого депутати Європарламенту проголосували за три законодавчі акти, що дозволяють Україні отримати кредит на 90 мільярдів євро у 2026 та 2027 роках.
20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з Росії нафтопроводом "Дружба".
В українському МЗС заявили, що Київ поінформував Будапешт щодо обстрілу росіянами нафтопроводу "Дружба" у Бродах на Львівщині та відповідних пошкоджень ще 27 січня, а звинувачення України в затримці постачань є нелогічними.
Попри це, Петер Сійярто заявив на засіданні Ради ЄС 23 лютого, що Росія "не обстрілювала" інфраструктуру нафтопроводу "Дружба", а Україна нібито припинила транзит через "внутрішнє політичне рішення". В МЗС України звинуватили угорського міністра у заявах та діях на користь Росії.
23 лютого єврокомісар Валдіс Домбровскіс повідомив Суспільному, що ЄС не обговорює альтернативні варіанти виділення Україні позики на 90 мільярдів євро, яку блокує Угорщина.
Саміт лідерів ЄС відбувся 19 березня у Брюсселі. Ще до початку зустрічі голова угорського уряду заявив журналістам, що Будапешт не підтримає жодного рішення ЄС на користь України, доки Київ не відновить транзит нафти трубопроводом "Дружба". Йдеться, зокрема, і про розблокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро.
23 квітня посли країн-членів ЄС одноголосно письмово ухвалили внесення змін до Регламенту про багаторічний фінансовий план, що лежить в основі позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро, та до 20-го пакета санкцій проти Росії.
5 травня Домбровскіс заявив, що реформа оподаткування є частиною переговорів про умови, на яких Україна отримуватиме макрофінансову допомогу в межах 90-мільярдної позики ЄС.
