США запровадили нові санкції проти суден "тіньового флоту", обмінної контори Ірану та підставних компаній, які, за даними Мінфіну США, здійснюють транзакції від імені іранських банків і таким чином обходять обмеження.
Про це пише Reuters.
Міністерство фінансів США запровадило санкції проти іранської компанії Amin Exchange, також відомої як Ebrahimi and Associates Partnership Company, яка, за словами відомства, має широку мережу компаній-прикриттів, зокрема в Об’єднаних Арабських Еміратах, Туреччині та Гонконзі.
Міністерство фінансів заявляє, що іранські обмінні контори щороку проводять валютні операції на мільярди доларів, дозволяючи уряду обходити санкції та отримувати доступ до міжнародної фінансової системи. Також наголошується, що компанії-прикриття здійснювали транзакції на сотні мільйонів доларів від імені іранських банків.
"Тіньова банківська система Ірану сприяє незаконному переказу коштів для терористичних цілей. Поки міністерство фінансів систематично демонтує тіньову банківську систему та тіньовий флот Тегерана в межах Economic Fury, фінансові установи мають бути уважними до того, як режим маніпулює міжнародною фінансовою системою, щоб сіяти хаос", — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.
Під санкції попали наступні компанії, які, як стверджують у Мінфіні США, допомагали Amin Exchange у якості прикриття:
- китайська Ningbo Jiarui Trading Co., Ltd.;
- гонконзька Starshine Petrochemical Corporation Limited;
- гонконзька Vigorous Trading Limited;
- компанія з ОАЕ Alieen Goods Wholesalers LLC;
- компанія з ОАЕ Bold Trading FZE;
- компанія з ОАЕ Materium Group FZE;
- гонконзька Bestfortuna Company Limited;
- гонконзька Cheng Pan Co., Limited.
США також наклали санкції на 19 суден, залучених до транспортування іранської нафти та нафтохімічної продукції іноземним покупцям. Під обмеження потрапили: газовий танкер Great Sail під прапором Барбадосу, танкер Ocean Wave під прапором Палау та нафтовий танкер Swift Falcon під прапором Панами.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що бойові дії між США з Іраном, розпочаті 28 лютого, припинились. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
