Американський віцепрезидент Джей Ді Венс розповів, що США мають два плани щодо того, як діяти далі в конфлікті з Іраном. Мета обох — не допустити, аби Іран мав ядерну зброю.
Про це Венс сказав під час брифінгу у Білому домі, передає кореспондентка Суспільного.
Політик заявив, що якщо Іран матиме ядерне озброєння, це спонукатиме і інші країни його отримати.
"Справа не лише в тому, що Іран не може мати ядерну зброю, а й у тому, що станеться, якщо іранці її отримають. Ми знаємо, що багато країн Затоки захочуть мати власну ядерну зброю, а потім і багато країн по всьому світу. Те, що було дуже ефективною світлою плямою американської зовнішньої політики протягом останніх 20 років, зникне за одну ніч. Якщо кожна країна світу поспішить спробувати отримати ядерну зброю, це зробить все набагато менш безпечним, а Іран стане першою кісточкою доміно в тому, що розпочне гонку ядерних озброєнь по всьому світу", — сказав Венс.
Віцепрезидент додав, що США хоче, аби "кількість країн, які мають ядерну зброю, була невеликою". Окрім цього, за його словами, Іран може використовувати ядерну зброю як важелі впливу та економічного контролю.
"Віцепрезидент Сполучених Штатів готовий укласти угоду за умови, що іранці погодяться щодо ключового питання ніколи не мати ядерної зброї. Ми вважаємо, що досягли значного прогресу. Ми вважаємо, що іранці хочуть укласти угоду. Отже, ми тут у досить вигідному становищі, але є варіант "Б", — пояснив Венс.
За його словами, варіант "Б" полягає в тому, що США відновлять військову кампанію проти Ірану. Проте, додав Венс, "це не те, чого хоче президент".
"І не думаю, що цього хочуть і іранці. У нас є можливість, я думаю, перезавантажити відносини, які існували між Іраном та Сполученими Штатами протягом 47 років. Це те, що президент попросив нас зробити, і це те, над чим ми будемо продовжувати працювати, але для цього потрібні двоє", — заявив Венс.
Він також додав, що США не планує передавати іранський збагачений уран Росії, аби закінчити війну.
"Це не було нашим планом. Я бачив статті про це, але не знаю, звідки вони. Та президент буде продовжувати мирні перемовини. Я думаю, що іранці не будуть в захваті від цієї ідеї. Президент теж не буде в захваті від цієї ідеї. Але я не буду робити жодних попередніх заяв щодо цієї теми", — пояснив віцепрезидент.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що бойові дії між США з Іраном, розпочаті 28 лютого, припинились. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
