Адвокат колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Ігор Фомін заявив, що його клієнт став підозрюваним у справі про ймовірну легалізацію 460 мільйонів гривень під час будівництва елітної нерухомості під Києвом.
Про це адвокат повідомив в ефірі “Суспільне.Студія”.
Коментуючи деталі справи, адвокат заявив, що підозра пов’язана з нібито легалізацією коштів на суму близько 460 млн грн у межах будівництва елітної нерухомості під Києвом. Водночас він наголосив, що звинувачення, на його думку, є безпідставними.
Фомін також заявив про безпрецедентний інформаційний тиск навколо цієї справи та зазначив, що захист не розуміє підстав для таких кримінальних претензій до його клієнта.
За його словами, вручення підозри стало неочікуваним як для адвокатів, так і для самого Єрмака. Окрім цього, адвокат поставив під сумнів достовірність так званих "плівок", які раніше з’являлися в інформаційному просторі у контексті цієї справи. Він заявив, що незрозуміло, ким і яким чином були отримані ці записи.
Адвокат підкреслив, що сторона захисту планує надати правову оцінку діям правоохоронних органів та оскаржувати підозру в установленому законом порядку.
Спершу адвокат повідомив, що сторона захисту ще не отримала клопотання про обрання запобіжного заходу, проте згодом у коментарі Суспільному Фомін підтвердив, що вже отримав і вивчає документ.
Що відомо про вручення підозри Єрмаку
11 травня НАБУ повідомило про оголошення підозри ексголові Офісу президента Андрієві Єрмаку за ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі).
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Справа стосується побудови котеджного містечка “Династія” у Козині.
12 травня Вищий антикорупційний суд провів перше засідання щодо обрання запобіжного заходу рмаку. Суд ухвалив, що продовжить засідання о 12 годині 13 травня, оскільки захист просив додатковий час, аби ознайомитись з матеріалами справи.
13 травня відбудеться друге засідання, де мають заслухати сторону захисту. Сам Єрмак заявив, що вважає справу проти нього такою, де “багато припущень без будь-яких фактів”.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко фігурує як "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
