Державний візит британського короля Чарльза ІІІ до Сполучених Штатів Америки став приводом для дискусій ще задовго до його початку. Протягом чотирьох днів, які він триватиме, багато хто в Британії хвилюватиметься, що щось може піти не так, з огляду на непередбачуваність президента Трампа та його критику на адресу Лондона. Інші ж сподіваються, що завдяки королівському шарму цей візит зможе вдихнути нове життя в “особливі взаємини” Великої Британії та США, які останнім часом погіршились. Про це, а також про те, що цей візит може означати для підтримки України — у матеріалі Суспільного.
Державний візит британського короля Чарльза ІІІ та королеви Камілли розпочався в понеділок із прийому в Білому домі та бенкету в саду британського посольства. У перший же вечір король зустрівся і з послинею України у США Ольгою Стефанішиною. Це символічний жест, який засвідчує підтримку нашої держави з боку британського монарха. Очікується, що тема України звучатиме на зустрічах короля Чарльза з президентом Трампом та у його промові в Конгресі. Крім Вашингтона, королівська родина відвідає також Нью-Йорк та штат Вірджинія.
Посол Великої Британії у США Крістіан Тернер заявив, що візит монархів засвідчує “спільну історію, спільні жертви та спільні цінності” двох країн, і що партнерство між ними робить життя обох народів “безпечнішим, багатшим та щасливішим”. Утім, ще кілька тижнів тому цей візит був під загрозою, а питання, чи має нинішня адміністрація США та уряд Великої Британії спільні цінності, залишається відкритим.
Візит, який міг не відбутися
“Державний візит нашого короля виглядатиме як чергова дипломатична перемога президента Трампа — того самого, який постійно ображає і шкодить нашій країні. Цілком очевидно, що цей візит не повинен відбуватися у той час, коли Трамп розпочав незаконну війну на Близькому Сході, яка вже призводить до зростання цін на енергоносії для британських родин”, — ця березнева заява опозиційного політика, лідера ліберальних демократів Еда Дейві збурила Британію. Протягом місяця медіа та суспільство обговорювали, чи варто королівській родині їхати до Сполучених Штатів із державним візитом, який був запланований ще минулого року з нагоди 250-ліття здобуття США незалежності.
До початку війни США проти Ірану візит готувався за планом. Далі у взаєминах двох країн почались проблеми. Хоча Велика Британія надала Сполученим Штатам свої військові бази для прольоту та завантаження літаків, долучатися до воєнної операції США чи розблокування Ормузької протоки прем’єр Кір Стармер відмовився. У відповідь на це він отримав жорстку критику з боку президента Трампа, який заявив, що Стармер — далеко не Черчилль, і звинуватив британців, що ті лише користуються підтримкою США, а самі обіцяють допомогу лише “коли ми вже перемогли”. Трамп і без того непопулярний у Великій Британії (67% британців в опитуваннях заявляють, що вони “проти Трампа”), а на фоні цієї критики голоси про скасування візиту короля Чарльза залунали ще гучніше. Приміром, Зак Поланскі, лідер партії “зелених”, популярність якої стрімко зростає, заявив, що йому “шкода короля” й що Велика Британія має зайняти жорсткішу позицію щодо адміністрації Трампа.
Втім, наприкінці березня Букінгемський палац заявив: візит таки відбудеться. Таким було рішення уряду, який має останнє слово щодо всіх державних візитів, зокрема й короля Великої Британії. Адже історія особливих взаємин між країнами довша за будь-яку політичну турбулентність.
Безпекові ризики та непередбачуваність Трампа
Для Дональда Трампа візит британського монарха також відбувається в непростий час. Американський президент щойно пережив черговий замах на своє життя — під час стрілянини на вечері з пресклубом журналістів Білого дому, яка сталася на вихідних. У Британії занепокоїлися, чи безпечними будуть відвідини короля. Утім, Трамп запевнив у коментарі СВС: “Він буде в повній безпеці… Білий дім цілком безпечний”.
Для Трампа візит королівської родини — шанс “видихнути” на фоні скандалу з файлами Епштейна та війни в Ірані, що триває вже значно довше, ніж планувалося й стає чимдалі менш популярною не лише серед країн НАТО, а й серед американських виборців. Також це можливість насолодитися королівським гламуром і шикарними бенкетами. Відомо, що американський президент — великий прихильник британської монархії. У своїх мемуарах “Мистецтво угоди” Трамп згадував, що 6-річним хлопчиком дивився телетрансляцію коронації Єлизавети ІІ та запам’ятав її на все життя, мріючи доторкнутися до королівського блиску.
Пієтет Трампа до монархії дає надію на те, що візит пом’якшить позицію президента США щодо британської влади й він не наважиться критикувати Лондон у присутності короля. Утім, британські газети напередодні візиту все одно рясніли заголовками про те, “що може піти не так” під час візиту короля до США. Депутатка від правлячих лейбористів і голова комітету парламенту із закордонних справ Емілі Торнберрі заявила в ефірі ВВС, що хвилюється за дипломатичні наслідки візиту, адже “президент США настільки непередбачуваний, що ніколи не знаєш, що він скаже”.
Організатори візиту зробили все, щоб мінімізувати ризики: так, під час двосторонньої зустрічі в Овальному кабінеті президент Трамп і король не робили заяв для преси, а обмежилися лише фото.
Промова короля: чи буде згадка про Україну?
Промову короля Чарльза ІІІ перед обома палатами Конгресу США британські оглядачі назвали чи не найважливішою в його житті. Це лише другий виступ британського монарха в Конгресі, після промови Єлизавети ІІ у 1991 році. Звернення Чарльза триватиме довше, ніж промова його матері — 20 хвилин, і транслюватиметься у прямому ефірі в обох країнах та по світу. Очікується, що король прямо чи опосередковано згадає у промові Україну — в контексті того, що вона відстоює спільні цінності, на яких побудовані Велика Британія та США, і потребує підтримки.
Промова Чарльза майже напевне буде дипломатичною і відрізнятиметься від звернення Королеви Єлизавети 35 років тому. Тоді вона наголошувала на важливості НАТО, ліберальних цінностей та “етнічного та культурного розмаїття” обох країн. “Подібна заява зараз виглядатиме прямою атакою на Трампа, — заявив у коментарі виданню The Guardian для згаданої вище статті професор Лондонського університету Філіп Мерфі. — Що Чарльз спробує натомість зробити — це звернутися не до Трампа, а до американського народу. Він може непрямо сказати: Трамп зараз тут, але колись він піде, а культурні та політичні зв’язки між нашими країнами залишаться — зокрема повага до свободи, демократії та довга традиція дружби. Він може донести це у спосіб, недоступний політикам”.
