Президент Володимир Зеленський повідомив, що головним очікуванням від саміту ЄС, який відбудеться 23 квітня, є розблокування для України кредиту на 90 мільярдів євро, ухвалення 20-го пакета санкцій проти РФ та відкриття переговорних кластерів у межах процесу вступу до Євросоюзу.
Про це він повідомив журналістам.
"Номер один питання — це розблокування 90 мільярдів євро для підтримки України, наших Сил оборони, нашого бюджету, українців. Ви знаєте всі виклики, які ми проходимо з цим питанням. Сьогодні процедура відповідна почалась. Безумовно, треба чекати результати тільки завтра. Завтра процедура цих обговорень і рішень буде закінчена. Поки ми розуміємо, що йде розмова конструктивна серед наших партнерів. Ну, подивимося завтра", — сказав президент.
Другим важливим питанням Зеленський назвав ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії. За його словами, партнери повинні "збільшувати пакети тиску на Росію за її агресію", додавши, що "питання не в кількості пакетів, питання в якості, ну, і в термінах".
"З 20-м пакетом трішки затягнули. В принципі, на мій погляд, причини ті самі, які були пов'язані з блокуванням грошей. Також дуже віримо, надіємося і з нашого боку будемо робити все, щоб із цим напрямком був позитивний для України результат", — сказав Зеленський.
Третім пріоритетним напрямом президент визначив питання переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС, підкресливши, що цей процес вимагає європейської одностайності.
"Я думаю, що також найближчим часом — тижні, місяці — подивимося, як буде, як будуть збиратися партнери. Також дуже надіємося і віримо, що це питання вирішиться", — зазначив президент.
Серед інших важливих питань Зеленський назвав ініціативу Drone Deal у європейському форматі за участі кількох країн. Він зазначив, що обговорення щодо цього формату вже розпочаті, додавши, що Україна розраховує на їх продовження, а окремі проєкти можуть бути навіть фіналізовані.
"Ну, і ще є деякі питання, пов'язані з фінансами і з викликами, які у нас були вже з колишньою владою Угорщиною. Я думаю, що вже ми з новою владою будемо проговорювати питання відповідних грошей, не хочу йти в деталі", — додав президент.
Що відомо про кредит від ЄС для України розміром у 90 мільярдів євро
19 грудня 2025 року лідери ЄС ухвалили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Позика буде забезпечена бюджетним резервом блоку, а не замороженими активами РФ.
14 січня 2026 року Єврокомісія ухвалила пакет законодавчих пропозицій, який дозволить надати Києву цю позику для покриття фінансових і військових потреб протягом двох років.
21 січня Європарламент підтримав пропозицію щодо рішення Ради ЄС, яке дозволяє активувати розширене співробітництво для заснування кредиту для України (Loan for Ukraine) на 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років.
11 лютого депутати Європарламенту проголосували за три законодавчі акти, що дозволяють Україні отримати кредит на 90 мільярдів євро у 2026 та 2027 роках.
20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з Росії нафтопроводом "Дружба".
В українському МЗС заявили, що Київ поінформував Будапешт щодо обстрілу росіянами нафтопроводу "Дружба" у Бродах на Львівщині та відповідних пошкоджень ще 27 січня, а звинувачення України в затримці постачань є нелогічними.
Попри це, Петер Сійярто заявив на засіданні Ради ЄС 23 лютого, що Росія "не обстрілювала" інфраструктуру нафтопроводу "Дружба", а Україна нібито припинила транзит через "внутрішнє політичне рішення". В МЗС України звинуватили угорського міністра у заявах та діях на користь Росії.
23 лютого єврокомісар Валдіс Домбровскіс повідомив Суспільному, що ЄС не обговорює альтернативні варіанти щодо виділення Україні позики на 90 мільярдів євро, яку блокує Угорщина.
Саміт лідерів ЄС відбувся 19 березня у Брюсселі. Ще до початку зустрічі голова угорського уряду заявив журналістам, що Будапешт не підтримає жодного рішення ЄС на користь України, доки Київ не відновить транзит нафти трубопроводом "Дружба". Йдеться, зокрема, і про розблокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро.
Що відомо про питання вступу України до ЄС
27 січня президент України Володимир Зеленський сказав, що Україна сподівається на членство в ЄС уже у 2027 році.
28 січня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна не зможе приєднатися до ЄС найближчим часом — за його словами, варіант зі вступом до блоку з 1 січня 2027 року є "виключеним" та "неможливим".
Він зазначив, що будь-яка країна, яка хоче приєднатися до ЄС, спочатку має виконати Копенгагенські критерії — це процес, який зазвичай займає кілька років. Водночас Мерц наголосив, що Україна потребує перспективи, яка прокладе шлях до вступу в довгостроковому вимірі.
29 січня Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос зазначила, що багато держав-членів ЄС хотіли б бачити Україну в складі блоку вже у 2027 році. За її словами, попри те, що точні терміни вступу наразі невідомі, робота над прискоренням євроінтеграції країни активно триває.
30 січня Зеленський заявив, що Україна "буде готова" до вступу у ЄС з усіма переговорними кластерами до кінця 2026 року.
Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква 5 лютого заявив, що Україна розраховує на політичне рішення про членство в Європейському Союзі вже у 2027 році. За його словами, це є основою майбутніх гарантій безпеки для України та Європи.
Що відомо про 20-й пакет санкцій Євросоюзу проти РФ
6 лютого Європейська комісія запропонувала 20-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на її енергетику, банки та торгівлю. Нові обмеження мають ще більше скоротити доходи РФ від нафти й ускладнити обходження санкцій через тіньовий флот і криптовалюти.
У сфері енергетики пропонується повна заборона на морські послуги для перевезення російської сирої нафти. Очікується, що це зменшить прибутки Росії від енергоносіїв і ускладнить пошук покупців. Заборону планують запроваджувати разом із партнерами після відповідного рішення G7.
Також ЄС розширює санкції проти тіньового флоту: до списку додають ще 43 судна — загалом під обмеженнями опиняться 640 кораблів. Окремо вводиться повна заборона на технічне обслуговування та інші послуги для танкерів СПГ і криголамів, що має вдарити по російських газових експортних проєктах і доповнити вже чинні обмеження на імпорт скрапленого газу.
Другий блок заходів стосується фінансової системи Росії. До санкційного списку планують внести ще 20 регіональних банків, а також обмежити використання криптовалют, платформ і компаній, які допомагають обходити санкції. Під обмеження можуть потрапити і банки третіх країн, що сприяють торгівлі санкційними товарами.
