Військове командування Ірану оголосило про відновлення "суворого контролю" над Ормузькою протокою, звинувативши США в блокаді своїх суден.
Про це заявив речник Центрального штабу Ірану "Хатам аль-Анбія", пише іранське інформаційне агентство Fars.
Він зазначив, що після попередніх домовленостей, досягнутих на переговорах, Іран "добросовісно погодився" дозволити "керований прохід обмеженої кількості нафтових і торговельних суден" через протоку. Проте Тегеран стверджує, що американська сторона неодноразово порушувала обіцянки, продовжуючи "вчиняти піратство під виглядом так званої блокади".
Відтак Тегеран ухвалив рішення "повернутися до попереднього стану"і наразі протока перебуває під "суворим управлінням і контролем Збройних сил" країни, доки США не припинять блокаду суден, що прямують до Ірану або з нього.
"Доки Сполучені Штати не скасують обмеження на рух суден з Ірану та до нього, ситуація в Ормузькій протоці залишатиметься суворо контрольованою та у попередньому стані", — йдеться у заяві.
Нагадаємо, 17 квітня, в уряді Ірану повідомили, що розблоковують Ормузьку протоку на час дії режиму припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем, який ухвалили 16 квітня.
"Відповідно до угоди про припинення вогню в Лівані, прохід для всіх комерційних суден через Ормузьку протоку оголошується повністю відкритим на решту періоду припинення вогню за узгодженим маршрутом, як вже було оголошено Організацією портів та мореплавства Ісламської Республіки Іран", — написав міністр закордонних справ Ірану Сейєд Аббас Аракчі.
Президент США Дональд Трамп підтвердив відкриття Ормузької протоки Іраном.
"Щойно Іран анонсував повне відкриття Ормузької протоки та готовність до вільного проходу. Дякую", — написав Трамп.
Також він повідомив, що морська блокада протоки Військово-морськими силами США діятиме надалі, адже блокада стосується війни, яку веде США проти Ірану.
Перемовини між США та Іраном і оголошена Трампом блокада Ормузької протоки
11 квітня у Пакистані відбулися переговори між представниками Ірану та США. Вони не домовилися про припинення війни, оскільки, за словами віцепрезидента Джей Ді Венса, іранська влада відмовилась закрити свою ядерну програму.
Після цього Трамп заявив, що 13 квітня ВМС США розпочнуть блокаду Ормузької протоки через те, що на переговорах з Іраном не вдалося узгодити питання відмови від ядерної зброї. За його словами Трампа, американські військові перехоплюватимуть усі судна, які сплатили мито Ірану для проходу протокою.
Він також попередив Іран, якщо його військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
Загострення конфлікту між Ізраїлем та Ліваном
16 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що Ліван та Ізраїль домовилися про 10-денне перемир'я для досягнення миру. Перемирʼя розпочалося 17 квітня.
Переговори відбуваються на тлі загострення конфлікту між Ізраїлем та підтримуваним Іраном угрупованням "Хезболла". На початку березня бойовики угруповання запустили ракети та безпілотники по Ізраїлю, після чого ізраїльська армія завдала масштабних ударів по території Лівану та розпочала наземну операцію на півдні країни.
За даними гуманітарних структур ООН, через бойові дії понад 1,2 мільйона людей у Лівані були змушені залишити свої домівки, зокрема близько 820 тисяч — із південних районів.
Супутникові знімки та відео, проаналізовані журналістами BBC Verify, свідчать про масштабні руйнування у прикордонних населених пунктах. З початку березня там було знищено понад 1400 будівель. Експерти з міжнародного права припускаються, що систематичне знесення населених пунктів може мати ознаки воєнного злочину.
Ізраїльська армія заявляє, що діє відповідно до міжнародного права і знищує об’єкти лише у разі військової необхідності, стверджуючи, що інфраструктура угруповання "Хезболла" розміщується у цивільних районах.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їх підсумками Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
